PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=
Автор:Олег Ляшко

Дестабілізація ситуації всередині країни гратиме на руку московським окупантам

Коротко і по суті про останні події щодо штурму Верховної Ради.

Отже, коротко і по суті про останні події щодо штурму Верховної Ради:

1) Даремно я називав тих, хто збирався штурмувати парламент “провокаторами”. Зараз будь-яка дестабілізація ситуації всередині країни об’єктивно гратиме на руку московським окупантам. Дізнавшись, що Раду намагаються захопити, я вирішив, що це фсбшна агентура. Вийшов до цих людей і побачив безліч знайомих (а ще більше – знайомих облич тих, з ким не знайомий) – тих, хто відпочатку разом зі мною брав участь у боях на Грушевського, в урядовому кварталі і під час спроби розігнати Майдан. Побачив політв’язнів режиму Януковича, яких я витягав з тюрем. Поряд зі мною був мій заступник Андрій Лозовий, який брав участь у подіях на Банковій 1 грудня 2013 року, він бачив людей, які були і там – не справедливо суспільство тоді оцінило іх “тітушками” і “провокаторами”. Попри те, що конфлікт буйних і нової влади становить національну загрозу, оскільки безлад у державі вигідний Москві, треба бути чесними: активісти, які збиралися штурмувати ВР – не гебістські провокатори. Вони щирі – їм болить те, що політичні репресії відроджуються.

2) Драматичні події останнього часу – серйозна загроза збереження державності. Мені сьогодні один чоловік старшого віку сказав: “Яка різниця? Буде протистояння влади і радикалів – втратимо державу. Нинішня влада не почне виправляти свої стратегічні помилки – втратимо державу легально…”. І він, на жаль, правий. Якщо ми спільними зусиллями не будемо тиснути на владу – вона продовжуватиме свою недолугу політику, яка ВЖЕ призвела до того, що ми тимчасово втратили Крим.

3) МВС взяло відповідальність за вбивство Сашка Білого. Який – при всій специфіці і часто нерозумінні його дій – був культовою особою для багатьох людей. Більше того, а чим був би Аваков міністром, якби не такі люди, як Сашко? До речі, а скільки сепаратистів убив нинішній режим? Жодного! Натомість загинув Герой Революції, який пережив війну у Чечні, але не пережив “демократію” в Україні.

4) Ті, хто вбивав Білого – не понесли жодної відповідальності. Легалізований бандитизм з боку мусорів – найбільша загроза з точки зору збереження Української Держави. Бо вона ескалуватиме внутрішнє протистояння на радість загарбникам.

5) Хто б не очолив МВС – наскрізь продажну і скурвлену систему – він її швидко не змінить. Тому, можливо, Аваков і нормальний, але були помилки, які більша частина громадян, готових до прямої дії, не пробачить. Відтак, якщо Арсен Борисович – патріот, він має уступити, сам піти з посади і вибачитися перед батьками Сашка Білого.

6) Я чітко розумію, на який ризик свого життя, здоров’я і свободи іду, виконуючи функцію переговорника нової влади і буйних. Проте, я не можу цього не робити перед своєю совістю. Бо є РЕАЛЬНИЙ ризик знищення України як самостійної держави. І я ляжу кістьми, але того не буде.

7) З 19 січня я особисто брав участь у боях і всіляко стимулював силовий спротив минулому режиму. Але не за те ми воювали, щоб сьогодні робити подарунки Кремлю і ризикувати своєю державністю.

8) Ті дурниці, які розповідають про нас, українців, російські канали – мабуть, краще іх і не згадувати зовсім. Навіть геть мирну акцію ці подонки в інформпросторі охрестять “тероризмом”.

9) Люди, готові до силового спротиву – це опора нашої Незалежності. Діяти проти них – це діяти проти України.

10) Зараз, аби захистити Вітчизну, потрібно досягти компромісу між буйними і владою. Бо Москва тільки і мріє про внутрішнє протистояння. Друга хвиля Революції буде – вона вже неминуча. Однак варто її відтягти до того часу, відколи над нами не нависатиме, немов Дамоклів меч, загроза зовнішньої окупації.

Я чітко розумію, що моя позиція здорового глузду може дорого коштувати мені політично, оскільки не сподобається ні буйним, ні поміркованим. Але доля Вітчизни для мене коштує дорожче, ніж рейтинг на виборах.

Слава Україні!


Вверх Вверх
Вверх