PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=
Автор:Василь Зима

Сонячний камінь, Тарантіно і німі чиновники

 

Місячний пейзаж, вирви, глибочезний кар’єр, село, оточено зусібіч лісами і люди, які притьма утікають від камери.

 

 

Місячний пейзаж, вирви, глибочезний кар’єр, село, оточено зусібіч лісами і люди, які притьма утікають від камери.

Це Клесів. Більшості з вас ця топографічна назва нічого не скаже, то ж, поясню. Клесів – містечко сільського типу у Рівненській області, неподалік від Сарн. Його мешканці живуть з того, що нелегально видобувають бурштин. Сонячний камінь тут можна викопувати з землі, варто тільки трохи попрацювати лопатою. Метрів на п’ять углиб, і діставай сонячний камінь руками. Дістають чимало. Більше двох тон на рік. Потім здають перекупникам, у селі, при бажанні, можна і точки прийому знайти, а потім, уже серйозні люди, не селяни, переправляють камінь на захід. За кілограм, кажуть, дають 700 доларів. А от копачам із Клесова перепадає гривень двісті. Та ті не жаліються. Клондайк.

Знімальна група Фактів на чолі з вашим покірним слугою прибула до означеного села зі щирим бажанням розібратися, хто, як, у який спосіб і де видобуває із багатих надр оте сонячне диво. А до слова сказати, поклади бурштину в нашій державі – найбільші в Європі. Приїхали та й телефонуємо різним начальникам за той промисел відповідальним, просимо: допоможіть, покажіть, прокоментуйте. Але бурштин, як нам здалося, окрім лікувальних властивостей, має і ще одну – він позбавляє мови. Голова Державного підприємства «Бурштин України», яке дістає із землі оце багатство на благо держави, відмовився бодай щось говорити, звинувативши мене, хоча ми не знайомі, у замовленні, підступі і узагалі корисливій зацікавленості. Ну, ні, то й ні. Беремося за місцевих правоохоронців. Знаходжу телефон відповідального міліціонера, який має боротися із нелегальним видобутком – гудки у трубці та постійне скидання виклику. Прокуратура теж не уповноважена бодай щось говорити. Не хочуть чиновники, підемо до людей.

Біда, селяни теж під впливом бурштину – ані пари з вуст. А побачивши камеру, хрестяться, божаться, що нічого не знають, а якби й знали, то не скажуть, бо бурштинова мафія вкоротить їм віку за ті одкровення. Звісно ж, використовуючи журналістські хитрощі, ми таки записали коментарі, та відкрито поспілкувалися з хлопчаками – семикласниками, які охоче розповіли, що по бурштин до лісу ходять. Навіть розцінки сказали. Кажуть, копають біля лісу, уночі, бо вдень міліція ганяє, кілограм маленьких камінців, так звана двоєчка, – 200 гривень, п’ятірка – 500, і так далі. Самородки можна продати і за сто гривень і за двадцять, як пощастить. От там, – махнули рукою кудись убік залізничного переходу, приймають товар, але ані телефонів, ані імен тих покупців хлопці не сказали. Обіцяли продати нам бурштин, але не перетелефонували.

Вирушили на копанки: там – ні душі, жоден із зустрічних селян не сказав, де копають, а дідусь, який саме зібрався пити чарчину, перехрестився і прогарчав: «не здам точки, бо мені тут і смерть. А ви, каже, не ідіть туди, бо там у ямах і зариють.» Боятися журналістам не личить, і ми поїхали на ті пориті копачами поля. Ні душі. Тільки автівки слідом, їдуть, зупиняються, усміхнені водії років під сорок розглядають нас. Стали на віддалі дивляться і комусь телефонують.

Працівники гранітного кар’єру сказали: «усі поховалися, тут радіо працює добре: почули, що телебачення приїхало – усіх як вітром здуло, а добратися до них не вдасться – у лісах ховаються». З усього ми зрозуміли одне: нелегально бурштин добувають, продають закордон і добре на тому живуть. Визнав це і голова Рівненської облради, у кабінеті якого на портреті – бурштиновий Янукович. Тільки от дивується: чому до цього часу не впроваджують закон про легалізацію видобування бурштину приватними структурами? Закон підписано Януковичем, не бурштиновим, а реальним, потреба в ньому є: бо краще офіційно діставати сонячний камінь, платити за це і, продаючи офіційно, сплачувати в бюджет. Хоча, звісно, кому той закон потрібен, якщо можна продати з-під поли кілограм за 700 доларів, заплативши тільки бандитам.

У Польщі бурштинові галереї, українські самородки, хоча там не видобувають цього каменю. Поляки так і кажуть – це ваші нелегали продають. А це й не злочин – у Польщі сонячний камінь – не дорогоцінний: вези, скільки хочеш. І де тут корупція, думаєш собі, де мафія, а де інтереси держави, яка видобуває трохи більше за нелегалів?

Запитаєте, до чого тут Тарантіно? Та просто якби він захотів зняти свій черговий бойовик на межі з фільмом жахів, я б порадив йому приїхати до Клесова: і натура така, що годі шукати: ліси, болота і місячні пейзажі, і люди, якісь налякані та закодовані, і німі чиновники, і багатства, які лежать просто під ногами, і які, здається, нікому, окрім українських мафіозі не потрібні. Чи може я помиляюся, панове німі чиновники? То відповідайте на дзвінки, будь-ласка, і не ображайте журналіста, якого ви в очі ніколи не бачили, бо не варто всіх судити по собі.

 

Василь Зима, журналіст, письменник.

 


Вверх Вверх
Вверх