Автор:Ірина Шлепніна

Нот уєт е гьорл, нот уєт е вумен

 

Мрії дитинства – найсолодші і найбажаніші.

 

 

Мрії дитинства – найсолодші і найбажаніші.

Пам’ятаю себе років в 9, коли батьки подарували мою першу в житті ляльку Барбі. Руки-ноги в неї не згинались, але я стискала її в руках, а по щоках текли сльози безмежного щастя. Моїй Барбі необхідно було мати свій будинок. Такий королівський, із просторою спальнею, ванною кімнатою, ліфтом і обов’язково кіньми у стайні. Це додавало б їй статусності і шику. І тоді, думала я, те, що барбині ноги не згинаються, компенсується розкішшю.

Ці дитячі спогади увірвались в свідомість з перших хвилин концерту Брітні Спірс. Ось вона – поп-принцеса, володарка Греммі, королева світових музичних чартів, що не постаріла за 13 років шаленої популярності. Так, трохи набрала у вазі, має статус матері, позбавленої батьківських прав, екс-пацієнтка психлікарні, героїня гучних скандалів і розлучень etc, однак – принцесою лишається. Думаю, образ «фем фаталь» – не для неї. Та й навряд чи буде колись. Білявці Брітні все так же личить рожеве, блискуче і щось безкінечно безбашенне, як сама юність. Від її голосу, коли принцеса заговорила зі сцени, невимусово здригаєшся: діти семи років так не пищать. Та власне образ вічної дівчинки – неабияка знахідка для Спірс. Однак, зрозуміло, невпинні закони шоу-бізу, весь час змінювати імідж… Рокова woman з неї – як з рожевого зайця пантера.

Так от, про Барбі. Брітні збудувала собі найкращий замок. Такий королівський. Із ліфтами, мотоциклами, машинами замість коней, нашила собі багато суконь, в тому числі ангельських крилець, взяла собі свиту, яка її танцює, і з усим цим колесить по світу. І це таки додає їй статусності. Вир розкішного свята із лазерним світлом, феєрверками, якісним громоголосим звуком дискотечних ритмів ніби витіснив саму суть співачки. Вона танцювала. Щоправда, не як денс-гуру у власних кліпах, а так, на видохах і паузах. Ретельно вивчені рухи, і штучний діалог із залом позбавляв відчуття реальності. Ось Брітні обирає серед багатотисячного натовпу «пересічного глядача» для ролі героя її пісні. Чоловік так завзято вибігає на сцену і регоче від задоволення, – зрозуміло, – пройшов кастинг і тренування задовго до концерту. До того ж – під пильним оком Брітні. Її балет – чи не живіший емоційно за неї. Тут, на сцені, вона функціонувала, як запрограмований механізм. Чітко, без вад і помилок. «Оце шоу! Світовий рівень!» – смакував наш український продюсер Юрій Фалеса у VIP-зоні. Українська дизайнер Юлія Айсіна цим шоу надихалась на створення new design collection. Кожному своє…

В моєї Барбі будинку так ніколи і не було. Мені виповнилося десять, коли я подумала, що будинок не зробить її розкішнішою. Ця лялька на полиці – приклад тези як добре коли мрії лишаються невтіленими. Інколи це робить нас мудрішими і трохи перебірливими J

 

 

 


Вверх Вверх
Вверх