Автор:Анастасія Мазур

Давайте делать паузы…

Давайте делать паузы в пути. Смотреть вокруг внимательно и строго, Чтобы случайно дважды не пройти одной и той неверною дорогой

«Давайте делать паузы в пути. Смотреть вокруг внимательно и строго, Чтобы случайно дважды не пройти одной и той неверною дорогой»

Слова однієї пісні я цілий день прокручувала у себе в голові. Прості слова, а скільки змісту.

Я їхала додому після робочого тижня. Трохи втомлена, трохи знервована. Хотілося відпочинку від великого міста, галасу, проблем, суєти. Їхала до батьків.

Галопом бігши на метро, подзвонила мамі розпитати, як день і що чекати на вечерю. Почула сумний голос: «Дідусь у лікарні – мікроінсульт. Все гаразд, живий».

Прості слова. І я зупинилась. В одну мить весь світ зупинився. Нікуди не треба бігти, нікуди спішити. Видихаю. Слава Богу, живий. Адже 74 роки. Слава Бог, при пам’яті. Слава Богу, ходитиме і говоритиме. Страшно. Як в одну мить все стає неважливим, окрім одного – життя близької людини. Як вмить губляться робочі негаразди, побачення, романи, друзі, вечірки, проблеми, пошук сенсу життя. В мить все твоє життя концентрується в одному подиху, в одному слові. Живий…

Наступні слова банальні і прості, як світ. Ні для кого ні секрет, ні для кого не новина. Скоріше собі їх нагадую.

Треба робити перерви, видихати, зупинятися. В галасі і метушні частіше посміхатися, радіти, дзвонити близьким і рідним, їсти шоколад, дивитися вгору.

Треба думати, що важливо тут і зараз. Не завтра, не через рік, а зараз. Треба дякувати – хто кому Богу, Всесвіту, Космосу, собі – дякувати за те, що кожен з нас має сьогодні і у цю мить. Бо вже завтра все раптом може зникнути.

Я бігла на метро, сідала у маршрутку, їхала до батьків, страждала від голоду, втоми, безсоння. Сварилася на наші дороги, задуху і незручні крісла. Потім говорила з бабусею і дідусем, смакувала вечерею з батьками, ходила рідним містом, зустрічалася зі старими друзями. Була щаслива.

Поверталася в столицю. І обіцяла собі, з понеділка не забувати про тут і зараз. Про паузи.


Вверх Вверх
Вверх