Те, що в Європі норма, в Україні – поки екзотика.
Наркозалежні ВІЛ-інфіковані, які прийшли до центру замісної терапії, традиційно ховають обличчя, а препарати, які мають замінити нестерильне вариво, приймають лише потовченими – із рук медсестри – інакше заборонено.
«Це не розповсюдження наркотиків, це лікування. І коли заарештовують лікарів, які надають пацієнтам ліки і кажуть: «Ви розповсюджуєте наркотики». Вибачте, в законах України і в усьому світі – це лікування», – каже піар-менеджер Міжнародного альянсу ВІЛ/СНІД в Україні Костянтин Перцовський.
Анастасія наркозалежна з кінця 90-х. У двотисячних дізналася, що ВІЛ-позитивна. Нині виховує сина і мріє, за допомогою замісної терапії, з часом розпочати нормальне життя.
У Британії аналогічні програми діють з кінця 80-х років минулого століття. Їхній засновник Лорд Фаулер – колишній журналіст, урядовець, а нині – член парламенту, згадує: переламати людську свідомість було складно, та минула чверть століття – і результат очевидний.
«Нині у нас лише 2 відсотки наркозалежних отримують ВІЛ через шприц. Вважаю, що це – завдяки програмам профілактики, наприклад, програмі обміну голок. А ось до зростання рівня злочинності це навпаки не призвело», – розповідає голова комітету Палати лордів з ВІЛ-СНІДу Великої Британії Норман Фаулер.
Українські соціальні працівники лише сміються. У нас навіть знищити інфіковані голки складно – потрібні численні бюрократичні процедури. Ефективно діють лише кілька доброчинних фондів, держава ж поки навіть ліки вчасно закупити не може. Тож про те, як СНІДом не заразитися, часто не знає навіть молодь.
Завтра проблеми ВІЛ-позитивних британців та українців Лорд Фаулер обговорюватиме з міністром охорони здоров‘я та головою профільного парламентського комітету.//ICTV
