Чим живуть українські старовіри
Подушечка – подручник та чотки – лестовки, – атрибути старовірів.
Це нащадки тих, хто 17-го століття не погодились із реформами, запровадженими патріархом Никоном. Багато з них, тікаючи від переслідування, осіли на території нинішньої Одещини. У Вилковому та на островах Дунаю. Бабуся Надія сама живе на заповідному Анкудіновому острові, куди у 18 столітті з Росії втекли її пращури.
«Боюся, звичайно боюся, страшно. Піду в хату, помолюся Богу, та й лягаю», – каже старовір Надія Калініна.
Ікони не взяли. За тутешнім повір’ям, тих, хто вкрав образи, Господь покарає. Щоправда, злодіїв це не завжди спиняє. Попри 200-річний вік, старовірські ікони добре збереглися, бо написані на дереві, переважно липі. Це лише одна з версій, чому перша назва заснованого старовірами Вилкового – Посад Липованський
«Вони виконали дуже далекий шлях, будучи вихідцями з центральних і середніх районів сучасної Росії, а по дорозі ховалися в липових лісах, ось звідси версія Липовани, але версія ненадійна, дуже так підтягнута. Є ще одна версія. Згідно з якою їх привів сюди людей у чернецтві прийняв ім’я Філіп», – розповідає екскурсовод Людмила Кандаурова.
А ще старообрядців дражнили – віра у них липова. Хоча старовіри запевняють: саме ця гілка християнства зберегла справжні традиції Русі – від самого Володимира Великого. Хреститися двома перстами, замість трьох, у прямому сенсі слова «бити чолом», зовсім обходитися без м’яса не лише в піст, а й у звичайні середу та п’ятницю. Жінки у церкві моляться окремо. Чоловіки ж відрощують бороди та підперізують сорочку, аби відділити грішне від праведного. Священика пропонують самі віряни.
Щоправда, розкіш мати батюшку нині може дозволити собі лише половина парафій. Вірян небагато, а тому їм складно платити панотцеві зарплату. Біда і з реставрацією храмів. Ось тут, у Вилковому церква святого Миколая 100 років стоїть на дерев’яних палях, а це значить під підлогою – по коліно води. Зате акустика!
Нині суворі правила дещо пом’якшились. Старовіри уже дозволяють собі телевізор чи інтернет, які раніше б точно були під забороною, та все ж старообрядці вважають: їхня віра – для сильних духом.
