ICTV
MYICTV
Рус
Укр
лист редакції
23 Листопада 11:11

Правда про Голодомор: Голодні селяни крали дітей, різали та їли (відео)

Фото - Правда про Голодомор: Голодні селяни крали дітей, різали та їли (відео)

Як у 32 – 33-му роках забирали корів і зерно та про їжу з бур’янів і жолудів дві бабусі з різних подільських міст розповідають майже однакові історії. Найчіпкіше у пам’яті обох зберігся страх голоду.

«Найбільше, що їсти хотіли, то найгірше. Акацію знаєте? Дерево, в нас біля поля було висаджено, тільки акація з’явилась – діти їдять», - розповідає Ганна Бохонко, пережила голод 1933 року.

Ганна Бохонко розповідає, у її рідному селі Корделівці померло 127 селян. Тоді бабусі було 10 років. Вона пам’ятає, як голодна смерть забирала рідних і сусідів.

«Ми близько коло кладовища, то смерділо так, аж до нас, люди йшли, лягали на цвинтарі, і доходили. Люди казали тоді, і батьки наші, щоб ніхто цього не бачив, і не дочікував такого горя, як ми пережили», - каже Ганна Бохонко, пережила голод 1933 року.

У місцевій школі учні організували пошукову групу. Вчитель історії переконує, що так діти краще засвоять урок та будуть більше цінувати і хліб, і пам'ять про загиблих.

«Дітки ходили до очевидців голодомору, брали в них свідчення, записували документально їхні дані – це для них була хвилююча подія, тому що люди розповідали про біль, страждання у їхніх сім’ях», - каже учитель історії Корделівської ЗОШ Жанна Кучеренко.

Євдокія Килимник розповідає, як померли її батьки та п’ятеро братів і сестер. Її, п’ятирічну, врятував старший брат. Він працював трактористом у колгоспі і мав хоч якийсь шматок хліба.

«Йшов на роботу, залишався хліб чи що, казав, пізніше з’їси, як я винесу межи діти голодні, вони мене розривають, а я ділю по кришечці, не можу дивитись», - розповідає Євдокія Килимник, пережила голод 1933 року.

Євдокія Мухтіївна каже, не було жодного дня, коли вона не згадувала страху, якого натерпілася у голодні роки. Пам’ятає, як голод змінював людей: вони ставали жорстокими і злими.

«Собі ляжу, дивлюся на зорі, дивлюся, дивлюся, та й на призьбі засну, то кажуть, до мене не ходи, бо крадуть дітей, ріжуть і їдять», - каже Євдокія Килимник, пережила голод 1933 року.

Про жахіття Голодомору свідки почали відкрито говорити лише останніми роками. Бабусі та дідусі дотепер бояться відкривати всю правду про винищення людей. Та для істориків навіть найменші подробиці – знахідка. Свідчення відкривають нові дані про голод.

«Хронологічні рамки голоду на Поділлі цього часу ширші, тому що в нас голодомор почався в 31-му році, і тривав до 1934-му року, є навіть статистичні дані, що у 34-му році наших земляків померло 54 тисячі», - заявляє завідувачка науково-дослідницького відділу новітньої історії Вінницького обласного краєзнавчого музею Лариса Семенко.

Історики кажуть: для них важливо визначити точну кількість замордованих людей. Розповіді таких свідків як Євдокія Килимник і Ганна Бохонко допоможуть не забути жахіть Голодомору.

Людмила Цимбалюк, «ФАКТИ», ICTV

Фото - Мстислав Казаков
Мстислав Казаков
Смерть Человека Поступка
Достаточным поводом для праздника смерти теперь становится лишь смерть Человека Поступка, а не простого...
Фото - Аркадий Бабченко
Аркадий Бабченко
Пореченкову из окопа показали «настоящую» войну
Ну не повезло мальчонке с войной, что вы пристали-то? Столько героических ролей. Столько патриотизма в лице...
Фото - Енріке Менендес
Енріке Менендес
Индекс БигМака по-донецки
Говорят, что танки даже научились пропускать пешеходов и тормозить на красный.
Фото - Сергій Дідковський
Сергій Дідковський
Зачем Россия отправила Пореченкова в Донецк
Пореченков и Кобзон — продукты системы, следовательно, система обозначает свое присутствие.
Фото - Володимир Полочанінов
Володимир Полочанінов
У нас не было революций
Не измененная система все время выдает такой же неизмененный результат.