Пожежне нехлюйство. Життя мешканців українських висоток висить на волосині

Пожежне нехлюйство. Життя мешканців українських висоток висить на волосині

У цій багатоповерхівці місяць тому сталася пожежа: біля ліфту лежали будівельні матеріали. Хтось кинув недопалок і зайнявся вогонь.

Інспектор показує: на кожному поверсі мали б бути крани з пожежними зашморгами. Але їх немає.

«Пожежні крани не укомплектовані, система димовидалення не працює. Все це ускладнює роботу пожежних підрозділів», – пояснює молодший інспектор райвідділу Держтехногенбезпеки Олександр Черніков.

Зараз дивляться

Керуюча справами будинку каже: все пожежне приладдя вкрали тільки-но завершилося будівництво. Власними силами це задорого відновлювати. Їх все одно можуть вкрасти. Датчики диму у більшості квартир не працюють.

В Україні понад 5 тисяч будинків, що мають більше 10 поверхів. Цей хмарочос – перший в Україні, вищий за 25 поверхів. Наталя Вільховська відповідала за його безпеку.

П’ята частина вартості будинку – це системи пожежної безпеки. Технічні поверхи, аварійний майданчик на даху, пожежні ліфти. Над кожним входом до квартири – звукові датчики: якщо буде вогонь – про це дізнаються на пульті безпеки, а зі спеціальних труб поллється вода. Окремі сходи – з відкритими балконами, де одночасно можуть перебувати всі мешканці поверху.

«Всі конструкції мають межу вогнестійкості – 180 хвилин. Це означає, що протягом 3-х годин будівля не втрачає свою тримальну здатність», – каже інженер технічного надзору будівельної компанії Наталя Вільховська.

У таких багатоповерхівках ведуть відеоспостереження всіх місць, де можуть бути мешканці будинку. Якщо десь пожежа – тут загориться лампочка і спрацює сигналізація.

Керуючий будинком каже: підтримувати пожежну безпеку набагато дешевше, ніж її відновлювати.

«По оплаті сьогодні – це невеликий процент від квартирної плати. Але те, що було закладено на початку, ми його підтримуємо, і воно функціонує до сьогодні», – каже керуючий будинком Леонід Жарський.

В Україні майже половина висотних будинків має проблеми з системою пожежної безпеки. Максимальне покарання за недотримання правил – штраф у 170 гривень. Але пожежники кажуть: прагнуть переконати людей словами, що система безпеки насамперед потрібна самим мешканцям.

«У першу чергу, ми хочемо дійти до свідомості громадян. Донести, що їх безпека залежить від них самих. Щоб вони реагували на порушення вимог пожежної безпеки, самостійно їх усували», – наголошує заступник начальника головного управління Держтехногенбезпеки в Києві Руслан Буханець.

Торік у Києві висотні будинки горіли 500 разів. На все місто – тільки 2 пожежні драбини, які можуть допомогти евакуювати людей зі споруд вищих за 16 поверхів. Така ж сама ситуація і по Україні.  Якщо подбати про безпеку заздалегідь – вони не знадобляться.

//ICTV

 

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Ad

Завантаження

Помилка в тексті
Помилка