PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

Українським вченим дозволяють користуватися мікроскопом раз на тиждень (відео)

Україна продовжує постачати на схід і захід сильних фізиків, хіміків та математиків. 

Вдома жити й працювати легше. Тут інша атмосфера – щодня повторює собі Олександр Скороход. Він мріє винайти ліки від раку. Щоправда, розуміє: на втілення будь-якої мрії у нього піде в 2 – 3 рази більше часу, ніж у колеги за кордоном.

«Зараз ми маємо можливість раз на тиждень тільки користуватися мікроскопом в Інституті біохімії. Ситуація покращується, але нема такої стабільної спрямованості. Розвиток іде ривками», – каже молодший науковий співробітник Інституту молекулярної біології та генетики НАНУ.

Сергій не став чекати, поки життя в Україні налагодиться, і чотири роки тому переїхав у Прагу. Там покращує якість полімерів, які потім застосують у медицині.

Цент Отто Віхтерле, де він працює, підтримує ЄС – на грант у 25 мільйонів євро закупили обладнання та добували лабораторії. В Україні устаткування зношене на 80%.

«Обладнання у них – на трієчку, скажу чесно. Деяких результатів доводиться випрошувати – чекати по півроку», – розповідає вчений Центру полімерних матеріалів і технологій ім. Отто Віхтерле Сергій Понирко.

Торік із України таких, як він, молодих і амбітних, поїхало близько 5 сотень людей. Це дані Держстату, насправді цифра вища, кажуть експерти. Україна на науку виділяє 5 мільярдів гривень на рік – це 60% від потреби. І хоча молодих нині немало – в Національній Академії наук їх – п‘ята частина, вже три роки, як імміграція посилилась.

«Маємо 25 – 29 осіб, які виїздять на постійне проживання за кордон. Це теж ще не критично. Значно більшу втрату ми несемо від так званої внутрішньої еміграції», – каже віце-президент Національної Академії наук України Анатолій Загородний.

Молодь кидає науку і біжить у комерційні фірми на вищу зарплату. Ставка молодшого наукового співробітника – до 2 тисяч гривень, старшого – 3. Будеш старатися, матимеш трохи більше.

Наймолодшому кандидату наук Академії Ользі Броварець – 26 років, в Інституті молекулярної біології та генетики вона досліджує, на якому етапі молекула ДНК дає збій, і розвивається важка хвороба.

«Людина, яка йде в науку – все одразу не приходить. І потрібно дуже важко і щоденно працювати, щоб отримати якийсь результат», – каже Ольга.

Вже має 85 наукових праць, безліч премій та два гранти від Президента. Міннауки щороку відправляє за кордон три сотні студентів, аспірантів та науковців.

Повертаються не всі, однак варитися у власному котлі – не вихід. Влада киває на бізнес – у передових країнах саме підприємці фінансують науку, а також беруть на роботу науковців за фахом.

«У нас близько 25% фінансує реальний сектор економіки, 50% фінансує держава. Це достатньо великий тягар», – каже директор департаменту наукової діяльності та ліцензування МОН Олександр Якименко.

У нас бізнес поки не орієнтований на інновації. А над розробками, які можна втілити у життя, працює лише 3% з усіх українських науковців.

//ICTV

Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх