PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

ІТ для школярів. Обов’язкові програми і навички для вашої дитини

Наші діти “на ти” із гаджетами. Але далеко не факт, що від цього буде користь у майбутньому. То які скіли з ІТ має опанувати сучасний підліток, аби бути конкурентним на ринку праці?

Факти ICTV спільно з експертами на ринку ІТ розібралися, що вчать у школі, а що потрібно у житті.

Теза перша

На думку вчителя інформатики Політехнічного ліцею НТУУ КПІ Людмили Булигіної, варто розділити дітей на дві групи: ті, які обрали інформатику в якості основного профілю та інших.

– Я би виділила такі основні теми: як обробляється інформація, що ми можемо зробити за допомогою графічних програм, офісний пакет, інтернет-технології, спеціалізовані онлайн-ресурси. Окремо слід говорити про обробку відео.

При цьому, на мою думку, не варто прописувати для шкіл ані середовища, ані мови програмування, ані певний програмний спектр. Тому що кількість різного роду технологій і програм сьогодні така, що вчитель сам може обрати те, що йому треба.

Більше того – в жодному разі не потрібно обмежувати ініціативу. Нехай і учні навчаться підбирати ці програми, нехай навчаться дискутувати з того приводу. І тим самим, якщо ми даємо свободу і вчителю, і учню, ми не лише створюємо дуже хорошу атмосферу для розвитку критичного мислення, ми ще й можемо говорити про авторські права, про певні принципи в самій професії, тобто моделювати реальну роботу в ІТ-сфері.

Якщо говорити про ІТ як про основний профіль, то, на думку Булигіної, потрібно підготувати школяра якщо не на рівні професійно-технічного училища, то на рівні технікуму.

– Професійно-технічне училище дає фахівця, який має певну кваліфікацію, і він може виконувати певні поставлені перед ним задачі, тобто це розробник, девелопер. Якщо ж ми говоримо про технікум, про першу ступінь вже іншого рівня освіти, то це скоріше можливість керувати проектом, тобто базовий рівень проджект-менеджера.

Теза друга

Лідер ком`юніті Google Developers Group Lviv Олег Засадний вважає, що під час навчання дуже важливо дати дітям уявлення про сферу ІТ загалом.

– Школярі мають розуміти, що IT – це не лише розробники. Продукт неможливо створити без тестерів, які не допускають помилок, проджект-менеджерів, які визначають напрямок розвитку проекту, тім-ліда, який веде команду до цілі.

Якщо йдеться про навчання програмуванню, то потрібно знати базові принципи роботи програми та логіку її виконання. Код необхідно писати код так, щоб він був зрозумілий іншим членам команди і його легко було підтримувати надалі, саме тому змінні і функції необхідно називати правильно і зрозуміло.

Взагалі добре було б виділити окрему тему по чистому коду.

Теза третя

На думку технічного директора, колишнього викладача інформатики в школі Євгена Михайлюка, сучасні діти в принципі вміють користуватися технологіями, бо їм це цікаво, отже – вчити їх треба не стільки користуватися технікою, скільки користуватися нею грамотно і правильно. В той же час, є речі, на які просто шкода гаяти час.

Читайте: Дитинство без телевізора та гаджетів – 10 фото

– Користуватися програмами загального користування на кшталт word чи excel немає сенсу, бо на рівні “вміють всі” дитина вчиться сама. Коли їй це знадобиться – вона розбереться. У школах дітей сьогодні вчать користуватись Power Point. Але кому й коли був потрібен Power Point, окрім деяких менеджерів? Спеціальних же програм є велика кількість, скажімо – програми для дизайнерів. Але навіщо вони школяру, якщо він не збирається ставати дизайнером?

На думку Євгена, завдання вчителя інформатики полягає у тому, щоб дати дітям можливість вивчати те, що їм потрібно. А у кожної дитини свої потреби.

– Один і той же вчитель інформатики не зможе навчити дітей програмувати на С, користуватися Adobe Illustrator, Adobe Premiere, AutoCAD, MathCAD або якимось ще більш вузькоспеціалізованим софтом. Тому що він не розбирається в предметній сфері. Технології, які потрібні людині в повсякденному житті – це просто інструменти в різних сферах. Процес розробки на сьогодні йде до спрощення інтерфейсів для користувача. Ніхто зараз не робить софт, в якому складно розібратися. До того ж – є інструкція.

Чому ж треба реально вчити і чого, як я спостерігаю, не вміють люди – ні діти, ні дорослі: шукати інформацію. У наш час хороший програміст від поганого відрізняється тим, що хороший програміст вміє гуглити.

Елементарні речі можна прочитати тут і тут.

Для того, щоб людина була технічно грамотним і розвиненим, йому треба навички: англійська (у 2017 році не знати англійську дуже дивно). Причому це не обов’язково має бути англійська найвищого рівня. Розуміти прості слова, вміти користуватися гугл-транслейт – цього достатньо, щоб знайти будь-яку інформацію.

Також айтішник вважає, що дуже важливо навчити дитину працювати з інформацією.

– Оперувати інформацією, аналізувати, зіставляти. Це, напевно, відноситься до основ логіки, які теж слід вчити. До речі, основи логіки набагато важливіші, ніж техніка, бо якщо ти володієш основами логіки, то ти розберешся, як користуватися технікою.  (Логіка мається на увазі та, що в голові. Мова не йде про математичну логіку).

 

Теза четверта

Окремо фахівці зупинилися на питанні цифрової безпеки, з якою не все добре навіть у дорослих, не кажучи вже про дітей.

– У школі однозначно треба викладати основи цифрової безпеки, – переконаний тренер з цифрової безпеки Антон Кушнір. – Далеко не всі учні в подальшому житті програмуватимуть чи використовуватимуть вузькоспеціалізований софт. Але всі чи майже всі користуються електронною поштою, соцмережами, месенджерами. Для суспільства в цифрову добу є певні базові навички, які має давати школа. Навчити, як захистити пошту та соцмережі від зламу. Пояснити, хто може бачити фото чи повідомлення, якими ви ділитесь із близькими друзями. Дати розуміння, де проходить межа приватності в онлайні.

В рамках шкільного курсу з цифрової безпеки варто вивчати:

1. Захист облікових записів

– вимоги до надійного пароля (довжина, оновлення, припустимість використання пов’язаних даних, типових паролів, використання одного пароля в різних сервісах);

– безпечне збереження пароля (мнемонічні техніки, парольні менеджери – браузерні та автономні);

– двофакторна авторизація (зручість та безпечність різних других факторів);

– фішинг як найтиповіша атака на електронну пошту;

– інші складові захисту (відновлення доступу, авторизовані додатки, довірені поштові сервіси, надійні електронні пристрої).

2. Захист електронних пристроїв

– від зараження зловмисними програмами (ліцензійне програмне забезпечення, важливість оновлення програм, обліковий запис користувача чи адміністратора, вибір антивірусної програми, алгоритм дій при отриманні підозрілих файлів);

– від втрати даних (резервне копіювання – ручне та автоматичне, переваги та особливості різних хмарних сервісів);

3. Захист комунікацій

– небезпека використання відкритих та сторонніх Wi-Fi підключень, VPN як захист при роботі в сторонніх Wi-Fi мережах;

– захист інформації при роботі з сайтами, важлвість TLS-шифрування;

– вразливість інформації, що передається через месенджери, порівняння різних месенджерів (нешифрованих, шифрованих від клієнта до сервера, шифрованих end-to-end).

Ця інформація не є технічно складною та цілком придатна до викладання в рамках шкільного курсу. Безперечно, ці знання можна отримати й самостійно, за допомогою онайн-курсів, спеціальної літератури та документації програмного забезпечення, але це потребуватиме набагато більше часу та навичок самостійного навчання.

Читайте: 5 рок-пісень, які варто дати послухати дітям

Чи варто вчити програмуванню?

Йдуть також дискусії на тему того, чи варто вчити дітей, власне, програмуванню, чи всім це потрібно, та чи не надто це перевантажить школярів.

– Особисто я – на боці фанатів навчання програмуванню, – зазначає Людмила Булигіна. – По-перше, це сучасне розуміння того, що взагалі відбувається з інформацією. На цьому прикладі, на прикладі обробки інформації, на прикладі кодингу можна показувати, як це все структурувати, як з цим працювати. Це перший момент.

Другий – чому добре б вчити програмуванню всіх дітей – це, як не дивно, відчуття щастя. Закодувати щось легко, і щоразу, коли у тебе виходять програми, то перший момент – ти перестаєш боятися помилок, ти просто з ними працюєш. Помилки не викликають страху. Це – дуже важливий навик для життя. І другий момент, який при цьому відбувається – коли твоя програма запрацювала – ти переможець.

Євген Михайлюк вважає, що вчити дітей програмуванню потрібно лише в тому випадку, якщо дитині це справді цікаво. Але потрібно враховувати, що інформація дуже швидко застаріває:

– За той час, доки студент вчиться у вузі, мови програмування встигають з’явитися, стати модними, дістатися свого піку і вмерти.

Якщо програмувати, то на чому?

Класикою Євген Михайлюк вважає мову С.

– На ньому добре вчити програмувати. Хоча ця мова не дуже легка. Непоганим варіантом для молодших школярів може бути програмування на мові Logo, це так зване “програмування на черепашках”. Це дає основи логіки: ти пишеш команди черепашці, а вона виконує найпростіші команди. Мова ж Pascal на практиці ніде не використовується, тому вчити дитину програмувати на Pascal немає сенсу.

Олег Засадний теж впевнений, що від Pascal час відмовитися, і почати вивчати мови програмування, які є на ринку.

– Наприклад, Python є легким у вивчені і дуже популярним.

Особисто для себе Євген Михайлюк визначив php як ідеальну базу для загального розуміння принципів програмування:

– Коли я вчу людей програмувати, я вчу їх в php, тому що це швидко, просто, ефективно, і на даний момент ця мова активно розвивається. І потім ця людина зможе швидко знайти роботу. Я 15 років програмую на php, і весь цей час мені розповідають, що це – погана мова, яка скоро помре, і що в неї є гідніші конкуренти. Але я спостерігав занепад 5 мов програмування, які з’являлися одночасно з php або пізніше, їм свого часу пророкували роль вбивць php, але на них вже ніхто не пише.

Ідеальний підручник

Вже сьогодні школярі користуються на уроках підручниками з інформатики далеко не завжди. І на думку фахівців, підручники мають змінитися не лише за змістом, але і за формою.

– Хороший підручник з інформатики – це, швидше за все, електронний підручник, а ще краще – підручний, який можна редагувати. Тобто той, який містить заготовки в електронному вигляді. Типовий варіант – файли на гуглдиску з можливістю редагування для кожного, і в процесі навчання ми туди дописуємо, перероблюємо. Варіант електронного робочого зошиту. А не друкований підручник, бо він дуже рідко буде осмислений, – вважає Людмила Булигіна.

Олег Засадний погоджується, що форма підручника має змінюватись:

– Краще зробити його вільним у доступі, де кожен небайдужий розробник зможе додати щось своє, щоб він був простий і корисний. Ця модель може працювати як проекти з відкритим кодом. де буде власник (наприклад, міносвіти), який обговорюватиме і прийматиме чи не прийматиме запити на зміну контенту книжки від сторонніх осіб.

Що ж до суті, то, на думку лідера ком`юніті, в підручнику поряд з прикладами коду має бути якийсь приклад із реального випадку, щоб школярі наочно бачили, що і для чого використовується, адже так набагато цікавіше і легше вивчати предмет.

Євген Михайлюк вважає, що підручник не потрібен взагалі, адже мова йде про практику.

Читайте:  Чому не можна давати гаджети дітям – 5 причин

Нагадаємо, що в інноваційному просторі HUB 4.0 пропонують ввести в школи прогресивний курс з комп’ютерної грамотності IT-школяр, який відповідав би мисленню сучасних дітей і відповідав запиту ринку.

Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх