PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

Як ворожили в ніч на Андрія наші бабусі

У ніч на 13 грудня, свято святого Андрія Первозванного, дівчата вперше починали ворожити, при чому виключно на судженого.

У ніч на 13 грудня, свято святого Андрія Первозванного, дівчата вперше починали ворожити, при чому виключно на судженого.

– Саме на Андрія вони зазвичай вибігали опівночі з дому, щоб запитати ім’я першого зустрічного (яке ім’я той назве – так твого майбутнього нареченого і зватимуть), і начебто навіть сама ця ворожба походить від прізвиська святого – Перво-званний). Однак у киянок був свій особливий спосіб! – пише у блозі на Сегодня письменниця Лада Лузіна.

Пригадуючи історію дореволюційного Києва, вона розповідає, що в цей день усі панночки йшли на службу до Андріївської церкви. А після служби виходили на парапет біля храму і питали першого зустрінутого чоловіка, як його звуть.

– Усередині церкви були свої ворожіння. Вважалося, що твоїм судженим стане чоловік, до якого тебе пригорне натовпом під час вечірньої служби, – повідала письменниця.

За її словами, ще один перевірений спосіб дізнатися в цей вечір долю – ворожіння на книзі. Для цього потрібно лише назвати сторінку і рядок. Знаходиш і читаєш до крапки. Найскладніше – правильно витлумачити пророкування.

– Ще один чудовий спосіб ворожіння – у колі найкращих подруг. Кожна пише ім’я чоловіка (або добре побажання) на окремому папірці, згортає його, кладе в загальну чашу, а потім, хто чого схопив з чашки – то і твоє! Ворожіння ризиковане – легко витягнути чужого чоловіка або чужу мрію …, – попереджає Лузіна.

–  І тим, хто не хоче ризикувати, рекомендую найпростіший спосіб: у ніч з 12 на 13-е взяти рукавицю, яку ви носили досить довго. Написати імена всіх своїх кавалерів (потенційних і бажаних) на невеликих папірцях, помістити їх в рукавицю, а рукавицю – собі під подушку. Коли прокинетеся, у першу чергу, не роздумуючи, дістати папірець з ім’ям судженого, – рекомендує вона.

Крім того, як розповіла Лузіна, до революції дівчатам радили, лягаючи спати, з’їсти спеціально спечений солоний корж (або просто щось солоне), в надії, що суджений насниться й дасть тобі пити.

Щоправда, Лузіна вважає, що можна і не їсти нічого, а перед сном покласти натільний хрест під подушку і вимовити заповітні слова наших прабабусь:

Живу в Києві на горах,

Кладу хрест в головах,

З ким вінчатися,

З ким заручатися,

З тим і за руки триматися.

Фото: Сегодня

Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх