Микола Амосов: Людина епохи ренесансу, яка врятувала 5 тисяч сердець

Славетний кардіохірург пропагував здоровий спосіб життя і мріяв дожити до 100 років.

10 років без великого майстра. Пам’ятник йому – 5 тисяч врятованих життів.

Серед щасливців – Анна Вєнценосцева, яка майже 45 років живе із клапаном, що його вшив Микола Амосов.

«Він викликав упевненість. Мені сподобалося, що він не сюсюкав, не вмовляв. Без особливих сентиментів, але дуже по-доброму, завжди відчувалося його доброзичливе ставлення», – згадує пацієнтка.

Хірургія була найбільшою пристрастю Миколи Амосова. Починав лікар ще до війни. На початку 40-х він прооперував 4 тисячі поранених. Потому взявся за серцево-судинну хірургію, яка у 60-ті лишень набирала обертів.

ВІДЕО. Пам’ятник йому – 5 тисяч врятованих життів. 10 років без Миколи Амосова

Він створив та очолив інститут, де навіть вдалося впритул підійти до операцій із пересадки серця. Майстер також самостійно розробив апарат штучного кровообігу, з яким провели 20 тисяч операцій.

«При ньому почалася електростимуляція серцевої діяльності, почали вшиватися біостимулятори. І почала розвиватися хірургія новонароджених», – розповідає кардіохірург Геннадій Книшов.

Миколу Амосова без перебільшення називають людиною епохи ренесансу. Ще у далекі 60-ті говорив про заморожування тіла на деякий час та штучний інтелект. А ще конструював аероплан із паровим двигуном.

Завжди у роботі допомагала друга – технічна – освіта. Вона ж привела хірурга й до інституту кібернетики. Сюди він приходив із не меншим задоволенням, ніж до лікарні.

Славетний медик також полюбляв зустрічатися з молодими, аби розповідати про здоровий спосіб життя. Чимало писав. Саме перша книжка – «Думки і серце» – принесла Амосову додаткову славу, привідкривши таємниці життя лікаря.

«Хірургія приносить мені задоволення, дає відчуття боротьби за явний, відчутний успіх. Пропаганда здоров’я приносить задоволення, бо я знаю, що вона корисна, безсумнівно корисна. Лекції приносять задоволення, тому що спілкування з публікою – цікаве, кібернетика ж задовольняє мою допитливість», – писав у книзі Амосов.

Надихала оперувати, писати, пізнавати нове родина – дружина та донька. Нині Катерина Миколаївна згадує батька – суворого, вимогливого та завжди спраглого до життя.

«Він не трухлявів, не втрачав цікавість до життя, ясність думки, блиску в очах, самокритику, самоіронію, і самоконтроль», – каже донька видатного хірурга.

Микола Амосов мріяв дожити до 100 років, але земний шлях закінчив у 89 і залишив велику справу – кардіохірургію, без якої годі уявити сучасну українську медицину.

//Віталій Захаров, «ФАКТИ», ICTV

Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх