«Швидка» не їхатиме швидко, якщо пацієнт не знепритомнів, задихається або блює кров’ю (відео)

Вже 2,5 тижні медики працюють за новими правилами. До міського пацієнта машина екстреного виклику має дістатись за 10 хвилин, а в село доїхати за 20.

Вже 2,5 тижні медики працюють за новими правилами. До міського пацієнта машина екстреного виклику має дістатись за 10 хвилин, а в село доїхати за 20.

Та виконати майже європейський норматив – поки не під силу. Серед причин медики називають старі автомобілі, погані дороги, затори у години пік та безкультур’я водіїв.

Виклик надійшов із центру Києва, недалеко від станції. Але як швидко доїде допомога, залежить не від відстані, а від заторів. У них можна простояти не одну годину, та й майже ніхто не поступиться дорогою – нарікає водій.

А в глибинці, особливо в селах – і того гірше. Найважче, звісно, взимку. Вісім областей взагалі не готові до системи екстреної допомоги.

Так, у Снятинському районі на Івано-Франківщині на 32 тисячі людей – усього 2 карети «швидкої». Та й ті давно вже своє відпрацювали. Тож доїхати з райцентру до села за 20 хвилин засніженими дорогами – просто нереально, бідкаються медики. Тож у віддалених селах люди рятуються самі. Навіть «103» не набирають.

Нині в Україні працює 5 тисяч «швидких», з яких понад 2 тисячі потребують негайної заміни – кажуть у профільному міністерстві. І обіцяють автопарк поступово оновити. За цей рік планують купити 1200 сучасних карет.

«Зношеність парку автомобілів – до 70-75%, а є області, де 80% зношення. Як ви вважаєте, їх можна замінити за один місяць? Я думаю, що ні», – каже заступник міністра охорони здоров’я України Олександр Толстанов.

Аби екстрена допомога стала справді мобільною, потрібно створити ще й 16 сучасних диспетчерських пунктів, а всі машини обладнати GPS-навігацією.

Водночас уряд мусить підвищити і зарплату медпрацівникам. Бо нині вона в санітара 1200 гривень, у фельдшера менше трьох, а в лікаря швидкої максимум 3,5 тисячі гривень. І це при надзвичайному навантаженні й постійних стресах. Ще одна проблема, яка залежить не від грошей і техніки – необґрунтовані виклики.

«Дуже багато громадян хворіють так званим синдромом Карлсона. Завжди вони «помирають», а насправді їм треба поміряти тиск, зробити ЕКГ або просто поговорити», – скаржиться головний лікар київської міської станції швидкої медичної допомоги Анатолій Вершигора.

І така бездумність нерідко стає причиною чиєїсь смерті. Тож тепер перед викликом диспетчер має розпитати в людини, що саме її турбує. І якщо пацієнт не знепритомнів, його не зводять судоми, не хапає серце, раптово не перестає дихати, його не вдарило електричним струмом, він не блює кров’ю і немає тяжких переломів, до нього приїдуть не раніше, ніж за годину.

//ICTV

Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх