PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

Медичні жахіття Прикарпаття або як лікуватися в дірявій лікарні (відео)

Медицина у стінах колишньої конюшні та будинку панської прислуги

Медицина у стінах колишньої конюшні та будинку панської прислуги. Дірки у підлозі, стоптаний лінолеум, потріскані стіни, ліжка забиті  дошками  та ще радянські меблі, які от-от розваляться.

У таких умовах галицька райлікарня приймає пацієнтів. А їх за рік тут 6 тисяч.  До того ж, клініка розкидана по семи приміщеннях. До найвіддаленішого корпусу два кілометри. Найгірше у критичних ситуаціях, коли доводиться транспортувати хворого на обстеження чи в реанімацію.

«Мені вже, слава Богу, 70 років, а привезуть десь людину під 100-120 кілограм і береш на ноші і несеш того хворого. Розумієте? Санітарка теж бере на ноші і несе з приймального покою в реанімацію хворого», – каже лікар-хірург Степан Леочко.

На роботу самих медиків люди не скаржаться. Кажуть, ті працюють як можуть.  А от лікарі нарікають на відсутність потрібної кількості операційних та порушення санітарних норм, коли, приміром, у палаті на одного хворого повинно бути 7 квадратних метрів, а є лише два. Між ліжками ніде й ступити. Кухні тут також немає.

«Нам дуже важко. Ми розділені. В нас одна кухня, в старому корпусі. Що ми транспортуємо їжу. Старші, і таку велику відстань долати – це для них дуже важко», – говорить заступник головного лікаря Галицької районної лікарні Любомира Водославська.

Нову лікарню в Галичі почали зводити понад  тридцять років тому. Тут мали бути хірургія, урологія, травматологія, очний та гінекологічний відділи. Щороку споруду обіцяють добудувати, але переживши багаторазові зміни влади, приміщення так і залишилось довгобудом.  

«Ну я ж їх чіпаю, щоб вони стукали в двері, щоб вони ту лікарню добудували в кінцевому результаті. Бо поки добудують, то та лікарня завалиться», – говорить лікар-хірург Степан Леочко.

У Галичі хворих більше, ніж у сусідніх районах, особливо поширені тут онконедуги через забруднення екології місцевою  ТЕС. Щороку  підприємство платить в районну казну 42 мільйони гривень компенсації за шкоду довкіллю. Однак   жодна копійка на медицину не йде.

«Екологічні кошти використовуються тільки згідно з документами уряду. Можна робити каналізацію, можна робити відвід води, можна чистити річки і більше майже нічого», – каже голова Галицької районної ради Петро Стрембіцький.

Насправді приміщення нової лікарні   майже  готові, там проведені світло й тепло, – але для  відкриття  потрібно  ще 9- ть мільйонів гривень .  Район таких грошей не має і просить допомоги в  держави. Та  в бюджеті про Галицьку лікарню забули, тож скільки ще поневірятися пацієнтам і медикам у жахливих умовах,  не знає ніхто.


// Оксана Кваснишин, Факти, ICTV

Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх