Автор:Nick Feldman

На що розраховує Іван Дорн заради свого виживання

Український народ досі пізнає сам себе.

Випадок із Дорном показовий.

Кон’юнктурник, фан для російської богеми, ватник, що вибачається за придбані оптичні приціли для армії свого народу в країні-окупанті – диво, Іван Дорн виявився саме тим, ким був.

Останні його кроки просто розкрили особу.

Чи змінилося ваше ставлення до Івана Дорна?

Поїздка в Штати для запису відеокліпу, в якому він експлуатує підзабутий образ Кіта Флінта з культового Prodigy. Одночасно знімає бекстейдж кіно, в якому намагається розібратись, як же догодити американській публіці. Очевидно, марно, тому Ваня повертається в Росію, де його завжди сприймали, як елемент відпочинку бомонду. Де він виконував здебільшого роль шута, що розважає обраних.

“От бетона East Лондона на кавер Биллборда

В клубе на Малой Бронной блюю под Ивана Дорна

Зависаю с бомондом, засыпаю в уборных

Под хлорофилом, но чаще под хлороформом”

Здогадайтесь, кого це я знову процитував? Oxxxymiron, “Песенка гремлина”.

Яскрава ілюстрація ролі Дорна, який своєї фан-бази так і не набув, а ні в своїй державі, а ні в будь-якій іншій, включно із Росією.

Близько року тому, займаючись YouTube-проектом Mediareflex, в якому київські школяри та студенти коментували популярні відеокліпи, я виявив цей цікавий факт – у Дорна немає фанатів. Нецензурована критика київських підлітків могла впливати на фанатів російських андеграунд і мейнстрім реп-виконавців, дратувала маленьких фанатів українського колективу Open kids, Потап і Настя, Врємя і стєкло, Лєнінград – коментарі до їх кліпів набирали десятки і сотні тисяч переглядів, сотні коментарів. Але не Дорн. Коментарі до його кліпів нікого особливо не торкали, масового поширення не мали, його творчість могла цікавити вузький круг людей, наближених до публічності. До речі, як і щодо Свєти Лободи.

Дорн і Лобода для свого виживання можуть розраховувати виключно на роль тих, ким вони завжди були – розвагою для кремлівських мажорів та істеблішменту – тло для того, аби ти міг в модному московському клубі добряче нажертись вдрободан, забувшись про те, що твоя країна є failed state, агресор, окупант, вбивця та пригноблювач мільйонів людей.

Дивно, що українці досі мають відкривати собі очі, позбавляючись ілюзій відносно тих, кого вони знають виключно за ознакою присутності на пострадянській сцені.

Втім, варто звернути увагу ось на що.

Дорн сказав думку, яка в Україні, очевидно є досить популярною. Я маю на увазі слова про так звану “відлигу” у стосунках між Україною та Росією, яка на думку Дорна вже близько. Така ілюзія існує не на рівному місці. Громадянам України із “ватним” мисленням така думка дійсно притаманна, як на мене.

Такий факт має стати свідченням для іншого сегменту українських громадян про наближення чергового піку поляризації сучасного українського суспільства.

В той час, коли багато людей розуміє, що іскра може виникнути в будь-який спонтанний момент (як, наприклад, із судом відносно Насірова), інші громадяни перебувають в ілюзіях про те, що примирення із Росією не за горами.

В цих умовах, звичайно, кожен окремо зробити може небагато, але ефективно.

Я, наприклад, розумію, що моя українська мова у Facebook може сприяти порозумінню серед досить адекватних сучасних громадян і одночасно не поширюватись у виключно російськомовному суспільстві, що важливо – оскільки наше по поличках має розкладатись лише у нас.

Щодо російськомовного суспільства, то тут варто поглиблювати внутрішню параною в Росії шляхом створення російськомовного продукту в YouTube із претензією на конспірологію – як засвідчує практика, там подібні ідеї набувають яскравого потрібного поширення.

Наведу приклад актуальний сьогодні для мене, що підтверджує правильність висловлених вище думок.

Два тижні тому я опублікував допис, в якому аналізуючі причини виникнення протестів в Росії імені Навального, організація яких вперше здійснилась завдяки YouTube, я вперше вказував на те, що на організацію російської молоді вплинув Oxxxymiron.

Мій текст став причиною для того, щоб Роман Скрипін вирішив присвятити окрему студію питанню російського репу, як межі між кремлівською пропагандою та молоддю.

І ця студія, здебільшого російськомовна, стала очевидною причиною для того, щоб в самій Росії популярний YouTube-канал “Вєсті репа” сьогодні вийшов із випуском під заголовком “Oxxxymiron вывел людей улицы?”, в якому на сьомій хвилині з’являється відео зі студії Скрипіна, саме в той момент, де я цитую конспірологічні публікації з російських медіа щодо оксімірона та висловлюю відповідну думку про те, що саме його тексти недооцінили в Кремлі.

Слід сказати, що відео “Вєстєй репа” за 10 годин свого існування отримало понад сотню тисяч переглядів і, швидше за все, гарантовано отримає свою мільйонну аудиторію. А це означає, що досить багато людей всередині самої Росії будуть вимушені обговорювати ці питання всерйоз.

На ряду із ініціативою заборони соцмереж для підлітків до 14 років, Кремль має почати жорсткий пресинг проти блогерів та реп-виконавців, чиї батли в Росії вже повністю змінили тренд амбіцій молоді. Ніхто особливо більше не хоче грати в кремлівський КаВееН. Молодь хоче перемагати в реп-батлах.

Сподіваюсь, їх почнуть забороняти за використання ненормативної лексики.

Українцям не слід забувати, що Росія – це Колос і його глиняні ноги вже досить давно качаються. Все, що потрібно в цих умовах робити – займатись власним розвитком, в тому числі вдосконалювати свої мовні навички, та продовжувати розкачувати кремлівську лодку – нехай їхніх щурів і всю іншу шушеру ковбасить, допоки вони не наїбнуть самі себе.

А Дорн нехай їх розважає. Навряд чи йому надовго вистачить. Як і всім поганцям, що сьогодні себе тимчасово почувають переможцями життя.

Джерело: Facebook


Вгору Вгору
Вверх