PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=
Автор:Тарас Марусик

Львів – польський, Закарпаття – угорське?

Польща була найкращим адвокатом України в Європейському Союзі. Сьогодні ситуація докорінно змінилась. За цим стоять представники однієї з політичних партій, точніше – Ярослав Качинський. Він не має формальної посади в польському уряді, проте інформаційно впливає на політику.

Як на мене, дні міністра закордонних справ Вітольда Ващиковського (раніше він лякав Київ реальними проблемами. – Ред.) на своїй посаді вже пораховані.

Сьогоднішня політика Польщі не мудра, бо в самій країні вона не отримує підтримки. Складається враження, що саме внутрішні обставини диктують президентові Анджею Дуді його висловлювання (заявив, що на дуже важливих посадах в Україні є люди, які мають антипольські погляди. – Ред.).

Теперішня польська влада побачила, що йде хвиля натиску на Україну з боку Угорщини, тому вирішила відхопити і собі шматок.

Читайте: Гібридна війна з Польщею почалася – чому вона небезпечніша за російську

Заяви польського віце-консула у Луцьку обурливі не лише з точки зору дипломатичного етикету, а й здорового глузду. Те, що у Львові колись більшість населення складали поляки, що в місті лишилося багато архітектурних пам’яток, збудованих ними – всім відомі факти. Але як так сталось, що Львів став польським містом? Якщо місто було українським, то яким чином воно наповнилося переважно польським населенням? Чи можна це називати окупацією? Звичайно – існують-бо різні види окупації.

І чи так гладко було все у міжвоєнний період на українських землях, які входили у склад тодішньої Польщі? Пригадую розповіді мого тата, який пережив польські пацифікації 1930 року, коли жандармерія і поліція умиротворювала автохтонне українське населення несподіваними нападами на села, побиттям людей і спаленням українських книжок з хати-читальні посеред села.

Історично, археологічно та фольклорно доведено, що від самого початку це було українське місто!

Нинішнє непорозуміння з Польщею поки що не вичерпане, але конфлікт з Угорщиною довкола мовної статті освітнього закону серйозніший, тому що офіційний Будапешт не лише агресивно захищає угорську мову на Закарпатті, але й, фактично, підтримує небажання громадян України угорської національності знати державну мову України, тобто прирікає закарпатських угорців на гетто. А, може, мета інша?

Читайте:  Закарпатські угорці: майбутнє без України, російська у побуті, а заробітки – у Чехії

Уявіть: понад 100 тисяч українців мають угорські паспорти!

Угорська влада прекрасно знає, що Конституція України забороняє подвійне громадянство, але десятиліттями роздавала і роздає паспорти на Закарпатті. Це, як мінімум, переступ, який, очевидно, в очах угорської влади виправданий. В межах концепції “великої Угорщини” дехто сподівається, що можна буде відсунути наш кордон подалі на схід.

До речі, в Польщі є теж люди, які хотіли б відсунути наш західний кордон углиб на схід. Їх називають “кресов’яками”, але вони належать до маргінальних груп.

На адміністративних будівлях Закарпатської області можна побачити угорські прапори, 2/3 випускників-угорців не можуть скласти ЗНО, бо… не знають української мови. Що їм лишається? Лише два варіанти: некваліфікована робота або виїзд на навчання до Угорщини. І багато хто виїжджає. Це означає, що Україна, вкладаючи бюджет в їхнє навчання, насправді готує молоде покоління не для себе, а для сусідньої держави.

Читайте:  Закарпатські угорці: чужий паспорт, легкі гроші та “не можна проти влади”

Дії Польщі – це гра “корисних ідіотів”, а у випадку з Угорщиною йдеться про мотузку кремлівських лялькарів.


Вгору Вгору
Вверх