Рок підкорює театр і кіно. ДДТ у Києві

Тотальна візуалізація. З таким розмахом у вітчизняній музичній культурі «ДДТ» перші.

Тотальна візуалізація. З таким розмахом у вітчизняній музичній культурі «ДДТ» перші.

Повноцінне художнє полотно, складене з короткометражок на кожну пісню. Юрій Шевчук зацікавився театралізацією рок-музики. Застосувавши досвід фурору Pink Floyd. Для сценічної роботи над новою програмою «Інакше» запросив театрального режисера Івана Осипова та ще кілька десятків київських художників. Їм він дякує на початку виступу та запрошує киян приєднатись до глибинного задуму переосмислення сьогодення.

«Бути особистістю, шукати своє місце в житті, свою правду шукати, думати», – розповідає лідер гурту «ДДТ» Юрій Шевчук.

В його піснях протест проти глобалізації, споживацького суспільства. Пересторога, що люди перестали ставити собі питання, замислюватись. Адже сформульоване питання – вже наполовину відповідь. Демонструє наочно. Під пісню «Хто ти?» натовп із залу проходить сценою.

Шевчук – філософ, з роками набирає обертонів, контекстів. І музика «ДДТ» принципово нова, вже далека від програм «Черный пёс Петербург», «Мир номер ноль».

На цей новий тур він, насамперед, кликав молодь. Їй розбудовувати майбутнє. Вщерть заповнений 15-тисячний Палац Спорту буквально дихав в унісон кожній пісні. А традиційну фінальну підхопив з першого акорду.

Цією візитною карткою концерт зазвичай закінчується. Але не цього разу. Натовп кличе і кличе на біс.

Юрій Шевчук майже 10 разів виходив на біс, але останній раз неочікувано вийшов за 20 хв. після того, як закінчився концерт.

Замість півторагодинного концерту – 3 години драйву. Фани раділи, Шевчук закінчив не тим, що після нього лишиться, а «Рок-н-рол живий». А це дуже добрий знак. // ICTV

Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх