Реформатор театру. Україна відзначає 125-річчя Леся Курбаса

Він створив нову естетику театру, обравши напрям авангардизму та експресіонізму.

Він створив нову естетику театру, обравши напрям авангардизму та експресіонізму.

Така сама меморіальна дошка Лесю Курбасу – на Віденському будинку, де режисер навчався. Дублікатом на 125-річний ювілей театрального новатора прикрасили київський центр мистецтва ім. Курбаса.

Тепер в центрі готуються до фестивалю української молодої режисури ім. Курбаса та зібрати дослідників його творчості з різних куточків світу.

В історії світового театру він посідає почесне місце. Лесь Курбас – відмовився від традиційного українського театру й обрав шлях авангардизму. Замість реалістичного проживання, на сцені – пластична образність, гра з простором і рухом. Курбас поставив за мету створити мистецький комплекс, де виховуватимуть театралів нового покоління.

Художній шлях Курбаса – від Штайнера до Сковороди, від експериментального політичного театру до глибоко філософського. Він з успіхом ставить Шекспіра, Шевченка, п’єси улюбленого драматурга Миколи Куліша. Йшов до театру своєї мрії вперто й натхненно. На сцені досліджував мікрокосм в людині, досягши майже Джойсівських масштабів у питаннях підсвідомості. Нова театральна мова прийшлася до смаку і в Мюнхені, і в Канаді, куди кликали Курбаса. Та він не поїхав. На початку 30-х від нього відвернулася Батьківщина. Театр звинуватили в недоступності масам, а самого режисера – в буржуазному націоналізмі та контрреволюційності. Його розстріляли 37-го.

Ідеї реформатора театру – Курбаса – зажили своїм життям після смерті. Його постановки – в сотні кращих театральних вистав історії. А за його методом вчаться актори, режисери, театрознавці.//Ірина Шлепніна, «ФАКТИ», ICTV

Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх