Отець з гітарою об’єднав у Венеції українців в єдину родину

Він об’єднав церковну громаду в єдину родину. Тут, у Венеції, за тисячі кілометрів від Батьківщини, греко-католицький священик силою власної віри і переконання згуртував українців і збільшив парафію з кількох прихожан до кількох тисяч.

Він об’єднав церковну громаду в єдину родину. Тут, у Венеції, за тисячі кілометрів від Батьківщини, греко-католицький священик силою власної віри і переконання згуртував українців і збільшив парафію з кількох прихожан до кількох тисяч.

Отак щиро і від душі – на літургії. Співають всі разом. Разом долають і життєві негаразди. Отцю Олексію добре відомі труднощі українських заробітчан в Італії. Як важко заробляти на всю сімʼю і місяцями не мати змоги бачити власних дітей. Його молитвами дух громади зміцнів.

«Ми справді одна родина, ми можемо відкрити свій біль, і знати, що твоя подруга за тебе помолиться. І це справа священика нашого», – розповідає прихожанка Віра.

«Від слів його правдивих відкривається серце. Зупиняється кров, серце прагне поправи, змінитися, вийти на світло», – каже прихожанка Марія.

13 років священства, з яких 10 – в Італії. Випробування були, сумнівів – ніколи, каже отець Олексій про своє покликання. Його доля зробила крутий поворот у 21 рік, після служби в армії.

«Почув по радіо Євангелію, і помолився: Боже, я так більше не хочу жити. Увійди в моє життя», – розповідає отець Олексій.

Тоді, на початку 90-х, греко-католицька церква вийшла з підпілля, переживала небувалий ажіотаж. 400 студентів набору в духовну семінарію Івано-Франківська. Олексій Саранчук стає одним з них. Аж раптом – лікарняне ліжко, за невідвідуваність загроза відрахування.

«І я кажу: ви мене зараз виключаєте, я на другий рік вступлю, не приймете, ще раз вступлю. Я буду священиком. Я просто плакав. І він побачив переконання і віру, і сказав – добре, я поновлюю тебе», – розповідає отець Олексій.

Вже в сані священика, поїхав вчитися в Рим у Папський університет Антоніано. І хоча тоді мріяв працювати з молоддю і повернутися в Україну, його направляють до Венеції. Глибоке переконання Олексія – віра сердечна. Так народились і його власні пісні.

Отець з гітарою, так його тут усі називають, залюбки співає з прихожанами. У Венеції українська пісня набуває просто сакрального значення.

«Повертайтесь в Україну. Я певний, що ваше покликання є набагато більше, ніж те, що ви зараз робите», – закликає прихожан отець Олексій.

І приклад він подасть першим: за місяць повернеться в Україну. Глибоко переконаний: в часи нелегкого становлення держави, її треба зміцнювати духовно.

ICTV

Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх