PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

16 українських церков можуть увійти у список ЮНЕСКО

Святий Юрій із Дрогобича веде українські дерев’яні храми в ЮНЕСКО. 300-літній храм, перший у списку церков – претендентів на місце у переліку шедеврів світової спадщини.

Святий Юрій із Дрогобича веде українські дерев’яні храми в ЮНЕСКО. 300-літній храм, перший у списку церков – претендентів на місце у переліку шедеврів світової спадщини.

Уже понад 20 років Лев Скоп реставрує ікони та розписи церкви Юрія. Відновлює унікальні пам’ятки, понівечені часом та людською байдужістю.

«Замалювали в 1959 році, коли церкву віддали парафіянам при радянській владі. Оце – золото, а це розчистимо хімією, і буде таке», – розповідає художник-реставратор Лев Скоп.

Церква Юрія – перлина серед дерев’яних храмів України, каже Лев Скоп. Адже архітектура церкви, іконостас і розписи стін зроблені на найвищому рівні.

«Ця церква унікальна тим, що вона розписана, розписи збереглися з 17 – 18-го століття, є якісь випади. Але такий ансамбль іконостасу збережений, збереглася архітектурна форма без перебудов», – розповідає художник-реставратор Лев Скоп.

Храм Зіслання Святого Духа на Івано-Франківщині зведений без жодного цвяха. Будівельним матеріалом стала серцевина дуба. Дерево викладено спеціальною кладкою, яку називають вовчим зубом. А в самому храмі унікальний іконостас у стилі бароко, один із 3-х найдавніших в Україні.

«Сам список пам’яток ЮНЕСКО – це є немовби елітарний клуб, куди надзвичайно важко потрапити. Процедура входження туди, вона може тривати роками і десятиліттями, це дуже важко», – зазначає старший науковий співробітник музейного комплексу м. Рогатин Степан Пушкар.

На місце у списку видатних культурних надбань людства претендують 16 дерев’яних українських храмів. 8 з них на території сусідньої Польщі, 4 – на Львівщині і по 2 на Івано-Франківщині та Закарпатті. Вибирали так, аби представити увесь спектр сакральної архітектури Карпат.

«Ми вибирали найяскравіші зразки галицького будівництва в двох випадках – давнього і нового, і гуцульське, і бойківське, і лемківське. І вийшло дуже умовне і надзвичайно гарне подання, коли кожна церква є шедевром», – розповідає дослідник дерев’яних церков, співавтор подання у ЮНЕСКО Василь Слободян.

Дерев’яні храми Карпат можуть доповнити список спадщини ЮНЕСКО, де вже є Софійський Собор, Києво-Печерська Лавра, Резиденція Буковинських митрополитів, історичний центр Львова та прадавні букові праліси Карпат. Експерти з ЮНЕСКО вивчатимуть українську заявку на початку осені. Тоді стане відомо, чи завів Святий Юрій з Дрогобича своє «духовне» військо на вершину світового культурного визнання.

Іван Кривий, «ФАКТИ», ICTV

 

Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх