5 причин подякувати «Дніпру»

«Дніпро» з високо піднятою головою повертається в Україну після фіналу Ліги Європи

«Дніпро» з високо піднятою головою повертається в Україну після фіналу Ліги Європи

І ми маємо 5 причин, щоби подякувати команді за все, пише BF.

1) Історичний сезон

До варшавського фіналу найвищим досягненням “Дніпра” в єврокубках був вихід в 1/4 Кубку Чемпіонів у 1985 і 1986 роках. Цього ж сезону українська команда переписала історію.

Спочатку, повторивши це досягнення. Потім був переможний гол Шахова із Брюгге. А у півфіналі була здобута одна із найвидатніших перемог в історії нашого футболу над “Наполі” на переповненому “Олімпійському”. Як наслідок, “Дніпро” вийшов у фінал єврокубка вперше за майже сторічну історію існування клубу!

2) Характер

Згадайте турнірну таблицю у групі “Дніпра” після 3-го туру: у дніпрян останнє місце, і лише одне здобуте очко. Тоді і вихід із групи виглядав туманно, не те що фінал. Але хлопці зібралися, і почали крок за кроком йти тільки вперед.

Читайте: Що залишилося Варшаві від фіналу Ліги Європи (фото)

Перемоги в Азербайджані, і особливо проти “Сент-Етьєну” у Києві в останньому турі показали, що нинішній “Дніпро” – команда з бійцівськими якостями. Крім того, варто відмітити, що підопічні Маркевича ніколи не просідали психологічно навіть після пропущених голів. Так було у Греції з “Олімпіакосом”, у Нідерландах з “Аяксом”, у Італії з “Наполі”. Зрештою і у фіналі після двох голів від “Севільї” команда не посипалась, а, навпаки, зібралась, і відповіла.

3) Позиція

“Дніпро” у єдиному пориві об’єднав Україну. За дніпрян вболівали дійсно всюди. Команда, в якій кістяк команди складають саме українці, присвячувала свої успіхи всій Україні, народу і нашим воїнам, завядки яким у тому ж Дніпропетровську нині все спокійно. Це не слова лише Маркевича чи капітана Ротаня, усі щиро висловлюються у такому руслі – це позиція патріотів, які грають за “Дніпро”. Більш того, Роман Зозуля нещодавно заснував фонд у підтримку військових.

4) Фінал

Фінал Ліги Європи вийшов бойовим і результативним. На відміну від того ж попереднього року. І ми мусимо подякувати “Дніпру” за це. Команда вкотре показала, що недаремно потрапила у Варшаву. Дніпряни грали у свій футбол. Так, цього разу не вийшло надійно зіграти в обороні. Зрозуміло, що не все виходило і попереду. Але “Дніпро” грав упевнено, спокійно і з характером, про що вже було сказано вище.

5) Маркевич

І врешті-решт, ми маємо подякувати тренеру. Першому українському тренеру, який вивів команду у фінал Ліги Європи. Він же вперше за часи незалежності повторив досягнення Валерія Лобановського, який двічі виводив “Динамо” у фінал Кубку володарів кубків. Мирон Богданович, мабуть, був ідеальним варіантом для “Дніпра” після Рамоса. Як кажуть самі гравці, він додав команді впевненості у своїх силах. Маркевич акцентував на сильних сторонах “Дніпра”, і за рік встиг побудувати команду із власним стилем, про яку говорять у всій Європі!

Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх