PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

Розкішні вишиванки від дружини зірки телебачення Андрія Ковальського

У День вишиванки, який відзначають в Україні кожен третій четвер травня, ведучий Факти. Спорт розповів про незвичайне захоплення своєї дружини й поділився фото улюблених вишиванок.

– Андрію, розкажи, як у твоїй сім’ї з’явилося це захоплення?

– Моя дружина почала вишивати ще в дитинстві. Одного разу навіть купила собі старовинну вишиванку, розшиту нитками на домотканому полотні. Вона дуже красива, колоритна й неординарна. Їй вже більше 100 років. Коли ми стали жити разом, Таня відновила свої навички. Останні чотири роки вона присвячує вишиванню майже весь свій вільний час.

– Твоя дружина вишиває бісером чи нитками?

– Все починалося з бісеру. Один час було модно вишивати ним іменні ікони й Таня зробила нам шість різних ікон-оберегів. Потім їй це здалося занадто просто, і вона взялася за нитки. Каже, для неї це більш цікаве і яскраве заняття, хоч і копітке.

– Пам’ятаєш її першу роботу?

– Першою була декоративна подушка для моєї мами. У неї таке рідкісне захоплення, вона збирає все, що стосується сонечок. І Таня подарувала їй подушку з сонечком. Після цього вона вирішила розширити свою весільну сукню й мені сорочку, що у неї відмінно вийшло. Ми в них розписувалися.

Вишиванки носить вся сім’я

 – Скільки у вашій родині сьогодні вишиванок?

– У нас вже зібралася ціла колекція. У мене п’ять, у дружини шість й у Назара три. У Тані також є сукні, сумочки та прикраси, які вона сама зробила. Вишиванки також у всіх наших бабусь і дідусів. І не без участі Тані…

– Розкажи про свої улюблені…

– Вони мені всі подобаються: одна біла з чорним бісером, друга – сорочка, вишита ніжно-блакитними й тілесними нитками, їх майже не видно на білому, третя на домотканому полотні, вишивка чорно-зеленими нитками. Але улюблена все-таки та, що з чорним бісером. Її Таня вишила, коли була вагітна Назаром. Спочатку їй прийшла в голову ідея зробити собі таку сукню, а потім вишила мені і Назару в такому ж стилі. Тепер у нас в одному стилі три різних шати. Коли ми їх одягаємо, відразу видно, що одна команда, одна “банда”.

– Як Таня знаходить ідеї для своїх робіт?

– Вона бере класичні українські мотиви та інтерпретує їх у сучасний стиль пошиття. А потім, як вона жартує, “виношу мозок в ательє, тому що спочатку ніхто не розуміє, а потім всі погоджуються, що вийшло дуже гарно” (посміхається). Тобто, вона вишиває всі деталі, відносить до ательє, а там вже знімають мірки і зшивають виріб. Але нещодавно їй це все набридло, і вона попросила купити швейну машинку. Наступний етап – вона хоче вже сама собі зшивати. Не знаю поки, чим це закінчиться, але машинка є і дитині якісь речі вона вже строчить.

– Над чим вона зараз працює?

– Нещодавно дружина закінчила нове плаття, у якому хоче бути на нашому вінчанні. У мене вже є така сорочка, залишилося вишити точно в такому ж стилі і для сина. Але Таня каже, що для нього вона швидко зробить.

– Скільки триває робота над однією вишиванкою?

– По-різному, зазвичай кілька місяців. Але ту сукню, яка Таня вишила для вінчання, – це дуже копітка робота. Вона сиділа над ним майже півтора року. По-перше, вона довга і на ній вишивка з голови до п’ят, а по-друге, дуже дрібним хрестиком, і, по-третє, одну й ту ж квітку вона проходила по три рази нитками різного кольору. Але найголовніше – маленький Назар, він у мами завжди на першому місці.

– Твоя дружина вишиває тільки для сім’ї або продає свої роботи?

– Були моменти, коли Таню бачили у вишиванці й запитували, де купила. А коли вона говорила, що це її робота, їй пропонували гроші – зробіть і нам за гроші. Але Таня відмовляється. Це дуже кропітка робота і продавати свої вироби вона не готова. Каже: “Я роблю для себе і з любов’ю”. Щоправда, одного разу вона допомагала нашій кумі – розшивала її вишивки бісером, Сваровські.

Робота над вишиванками вимагає великої посидючості й терпіння

– Як ставишся до захоплення дружини?

– Якщо чесно, іноді не розумію, як Тані вистачає посидючості і терпіння. Ось як буває – у людей з’являється вільний час, і вони беруть у руки телефон, грають. А вона бере в руки голку. Носить у сумці п’яльця, навіть коли йде на прогулянку або ми сідаємо дивитися телевізор. Я б, напевно, не зміг так віддано віддаватися одному й тому ж багато годин. Тим більше, це ще й дуже скрупульозна робота. Якщо побачить хоч одну помарочку, криво або хрестик не під 90 градусів, відразу брак, розпускає. Ще стежить за тим, щоб і з вивороту красиво виглядало. Інакше також брак. Кажу: “Навіщо? Там ніхто ніколи не побачить!”. А вона: “Якщо розібрали Мерседес, всі повинні бачити, що це саме він. Так і тут – вишивка повинна бути красивою і зовні, й з вивороту.

– Зізнайся, дружина залучає тебе до вишивання?

– Для мене це дуже складно. Тому що я не люблю монотонну скрупульозну роботу. Мені потрібно швидко і відразу ж з певним ефектом. А ось так багато годин поспіль… Таня просить допомагати їй розплутувати нитки. Тому що ті, які вона купує спеціально для вишивання, вони в шість ниток, а треба у дві. Розплутати їх, а потім намотати досить складно, тому іноді вони бувають розкидані по всьому будинку (посміхається).

– Як часто ви носите вишиванки? Для вас це святковий або повсякденний одяг?

– Чесно кажучи, для нас це все-таки святковий одяг. Ми зберігаємо їх для особливого випадку, такого як Великдень, Різдво, сімейні свята, фотосесії. У повсякденному житті рідко носимо, тільки якщо знаємо, що буде якась подія. А так я краще одягну футболку з національним колоритом.

– А як ти ставишся до вишиванок, які продаються в магазині?

– Є в мене такі. Раніше я їх мав, думав так – може, вони не найдорожчі, але точно не ширвжиток. Але після того, як надів сорочку, вишиту руками Тетяни й зшиту на мене, відразу відчув, що це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. Тепер я, звичайно, віддаю перевагу її роботам.

– Що для тебе означає вишиванка?

– Для мене це символ приналежності до України. У мене навіть є історія пов’язана з цим. Одного разу я був в Америці, летів з Х’юстона в Нью-Йорк, сидів в аеропорту і чекав рейс. Так ось о п’ятій ранку до мене підходить чоловік іспанської зовнішності й каже: “Привіт, ти з України?” Я кажу: “Так, а звідки ти знаєш? “Так на тобі вишиванка!” А я тоді був у футболці з орнаментом у національному стилі. Не у вишиванці, звичайно, але все одно пізнавався, що це Україна. Як виявилося, у нього наречена з України, ми подружилися і тепер їздимо один до одного в гості. Так от ми з ним ніколи б не познайомилися, якби не вишиванка.

Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх