Загадкова маска Венеції. Символ італійців переживає епоху відродження

Безсумнівно, одна з найбільших принад Венеції – маска.

Безсумнівно, одна з найбільших принад Венеції – маска.

Саме тут, в ореолі гондол, каналів, архітектурної та культурної перлини міста, маски ніби приховують свої таємниці середньовічних карнавалів. Для венеціанців, що вручну роблять маски, китайці – не конкуренція. На крамницях зазначають «Made in Italy». Цього досить. Пластику тут не місто.

Іван Мініо вже кілька десятиліть поспіль розмальовує маски вручну.

«Щоб зробити традиційну маску, я беру таку форму з папʼє-маше. Її я купую на фабриці. Тут 2 шари такого паперу, який вкритий білою фарбою для стін», – розповідає власник крамниці масок Іван Мініо.

Розфарбовує  їх акрилом. Золото та срібло – фольга.

«Потім зістарюю маску коричневою фарбою. Рельєфні речі роблю з гіпсу і клею. Гіпс і клей змішую, і виходить обʼєм. Це техніка декупажу», – каже власник крамниці масок Іван Мініо.

Ця маска зветься Доктор Чума. Вона найпопулярніша у покупців.

«Сюди всередину в ніс закладали спеції – перець. Щоб фільтрувати повітря. В той час венеційці думали, що це допомагає від хвороб», – розповідає Іван Мініо.

Маски були примхою багатих.

«Оцю маску, баута, носила місцева знать – нобілі. У неї традиційні кольори – чорна шляпа і біле обличчя. Таку маску носив Казанова», – каже Іван Мініо.

Ці дві маски є традиційними для венеційського карнавалу. Всі інші, включаючи джокера, Арлекіна, Пʼєро. І жіночу з пірʼями – плід фантазії її художника. Або навіть і покупця. Адже білі маски теж можна купити.

«А от вам нове модне віяння – маска диявола. І вона подобається нашим покупцям», – каже власник крамниці масок Іван Мініо.

Середня вартість масок 25 – 30 євро. Не в високий сезон Іван заробляє в день 500 євро. Але вирахувавши всі італійські податки, лишиться третина. Ми питаємо про найтаємничішу маску – моретта.

«Яка моретта? Маски – це є бізнес. Моретта – це нуль покупців», – розповідає Іван.

Абсолютно чорна маска, яку жінка тримала за ґудзик зубами, і не могла сказати ані слова – свого часу це була вершина шарму. Однак нині у Венеції її не знайти. Занадто скромна для карнавалу.

Маска відігравала значущу роль не лише під час карнавалу. Венеція – місто маленьке, де всі один одного знали в обличчя. Тож маска давала відчуття впевненості в тому, що ані чоловік, ані дружина не здогадаються про подружню зраду.

Венеційські будинки – свідки італійських пристрастей, гарячіше ніж в творах Мольєра чи де Моліни. Філософа-просвітника Вольтера це дратувало. Він навіть написав про Венецію: «О, це жахливе місто, де люди ховають свої обличчя».

«У 18 столітті у Венеції був поширений такий звичай, що людина могла прийти до будь-якої установи в масці. Тобто ходити по вулиці у масці не в карнавальний час, в будь-який. Це був поширений, нормальний звичай. Маска, театральний елемент, дуже активно увійшов у життя», – розповідає історик театру Олександр Клековкін.

Карнавал у Венеції можна сказати не переривався. Офіційно був по півроку. Інші півроку маски не знімали все одно. Сьогодні маски – більш символ, але безсумнівно, ключ до розуміння венеційської культури.

ICTV

 

Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх