PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

5 реальних досягнень Грузії

Сьогодні, 26 травня, День відновлення державної незалежності Грузії. Грігол Катамадзе – Надзвичайний і Повноважний посол Грузії в Україні (1995-1998 рр., 2000-2007рр., 2009-2013рр.), а нині Президент Асоціації платників податків України виділив 5 ключових досягнень країни.

Реальне становлення державності

Після відновлення державної незалежності Грузія пройшла дуже важкий шлях, починаючи від громадянської війни і закінчуючи реформуванням усіх галузей державної діяльності. У цьому становленні було два ключові етапи. Перший – на початку 1990-х років, коли на карті з’явилася незалежна держава Грузія. У ній були присутні всі елементи державності, але реально держави як такої не існувало. Складно було назвати це державою, коли вона, м’яко кажучи, не думала про своїх громадян. І другий етап вже був у 2000-х рр., коли були створені і почали працювати державні інститути. Уже в цей період відбулося реальне становлення державності.

Створення грузинської армії

Грузія завжди історично славилася своєю армією, при цьому ніколи не здійснювала походи для завоювання чужих територій, а завжди відстоювала свою територіальну незалежність. Навіть в царській армії була величезна кількість воєначальників-грузин. Але в радянський період, особливо після 1950-х рр. грузинам практично не давали просування по військовій лінії. Можна багато сперечатися, чим це було викликано, але існувала негласна вказівка, щоб представники грузинської національності не могли займати високих військових посад. Вкрай рідко тоді можна було знайти грузинських генералів.

Створення грузинської армії було дуже важливим. Працюючи кілька років заступником Міністра оборони Грузії, у мене була мрія створити елітну грузинську армію. Для цього ми в кінці 1990-х років 600 молодих офіцерів направили на військове навчання в західні країни. Потім всі вони повернулися до Грузії і до цього дня працюють на різних посадах в грузинській професійної армії.

Референдум 2008р., на якому понад 73% громадян Грузії проголосували за вступ Грузії в НАТО

Це історичний референдум для Грузії, тому що раз і назавжди у виборі вектору була поставлена ​​крапка. Це питання вже не переглядається, просто здійснується щоденна рутинна робота для досягнення мети.

Реформи, які були проведені в Грузії в 2004-2009 роках

Їх можна по-різному оцінювати, але системний підхід до реформування держави призвів до того, що Грузія стала успішною країною. Звичайно, я далекий від думки стверджувати, що вона ідеальна, адже реформи можна починати, але вони ніколи не закінчуються. Це постійний процес життєдіяльності держави. Грузія повторила досвід багатьох успішних світових держав з тією лише відмінністю, що вона це зробила за дуже короткий період часу. Якщо інші йшли до цього десятиліттями, Грузія реалізувала реформи протягом кількох лічених років.

Згуртування грузинського суспільства у 2008році

Якщо подивитися історію, ми побачимо – коли Грузія не могла об’єднатися, вона програвала. До того, як Грузія стала складовою частиною Російської імперії, різні князівства були роз’єднані, і ворог завжди придушував Грузію. Але російська агресія 2008 року так згуртувала країну, що на сьогоднішній день ви навряд чи знайдете хоч одну політичну силу чи навіть одну людину, яка б сказала, що ми хочемо повернутися назад в Радянський Союз. Це згуртування дало поштовх до активного розвитку майбутньої Грузії.

Історія не робиться за один-два роки. Зрозуміло, дуже важлива була міжнародна підтримка в період агресії. Принципово важливим було те, що Президенти кількох країн, в тому числі й України, приїхали в той важкий час до нас і стали на центральній площі столиці разом з мільйонами людей, щоб відстоювати грузинську незалежність. Але я переконаний в тому, що російські танки зупинилися в 25 км від Тбілісі не тільки через це, а в першу чергу тому, що грузини згуртувалися. Стало зрозуміло, що в разі окупації країни, нею неможливо буде управляти. Стало зрозуміло, що не знайдеться жодної політичної сили, на яку можна буде спертися, як в 1921 році, коли Радянській Червоній армії двері зсередини відкрили більшовики і комуністи. Якби їх не було тоді, ніякої б радянізації в Грузії не відбулося.

Так що ця згуртованість, викликана російською агресією, стала дуже важливим успіхом сучасної історії Грузії.

Читайте: Війна в Південній Осетії та Абхазії: ва-банк Саакашвілі і провал стратегії Путіна

До слова, Грузія заборони в’їзд на свою територію російським байкерам із клубу Нічні вовки – через мотопробіг На Берлін.

Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх