PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

Як заробити на ручній роботі: аналіз ринку handmade в Україні

Олександр Юр’єв аналізує ринок ручної роботи в Україні – які ніші заповнені, чи готові українці купувати handmade і як заробити в доларах.

Александр Юрьев Крафта хендмейд

Ми вже спілкувалися з директором з розвитку Work.ua Сергієм Марченком, який розповів, кого шукають роботодавці.

А радник міністра економічного розвитку України, HR-координатор Світлана Котляревська пояснила специфіку роботи на державу і чому вам варто спробувати свої сили на цьому поприщі.

Сьогодні розмова з Олександром Юр’євим. Це керівник маркетплейсу Crafta.ua. Ви дізнаєтеся, чи реально заробити на handmade, вибравши Інтернет ринком збуту.

– Трендвотчер з Нідерландів Сюзанна Скальська в Києві заявила, що за ручною працею – майбутнє. Згодні?

– Напевно, Сюзанна в першу чергу мала на увазі ручне виробництво. І я з нею згоден.

З одного боку, багато хто з нас вже зараз не готовий ходити на завод/в офіс і виконувати рутинні завдання.

Ми живемо на стику двох трендів: люди хочуть і робити, і купувати.

З іншого – сьогодні простежується велика втрата якості й інтересу до товарів масового виробництва. Люди готові платити за щось цікавіше.

– Але це не означає, що ручна робота дешевша масового виробництва?

– Ціна не може бути вищою або нижчою – вона повинна бути справедливою. Ціна повинна відповідати безпосередньо товару за його особливостями, характеристиками, зовнішнім виглядом тощо. Купуючи, ви повинні платити не за бренд, який витратив багато грошей на маркетинг, і не за сам факт того, що це ручна робота.

– Купуючи через Інтернет я все одно розраховую на нижчу ціну.

– Авжеж, адже виробник як мінімум не витрачає гроші на оренду. До останнього часу в handmade дорожнечею часто зловживали, граючи на тренді, мовляв, це ручна робота, яка апріорі повинна бути дорогою.

Зараз ринок вирівнюється. Все менше товарів з неадекватними цінами, багато альтернативи.

– Чому українці все одно купують “ширпотреб” з Китаю?

– Часто запропонований товар настільки однаковий, що немає сенсу шукати кращий. І якщо він однаковий, то на перший план виходить ціна.

Ринок ручної роботи не готовий грати за цими правилами, він не намагається зробити щось аналогічне дешевше. Товари, які роблять руками, апріорі повинні бути кращими, оригінальнішими, унікальнішими. Тому handmade потроху руйнує вищезгаданий тренд і на перший план виходить товар, а не його ціна. Я впевнений, що якщо товар буде кращим, ви заплатите за нього дорожче.

Мені здається, люди не готові йти до якості, навпаки – в країні криза, тож актуальний пріоритет економії.

– Ринок електронної комерції в Україні в середньому за рік зростає на 50-60%, а ринок handmade – в кілька разів швидше (зараз він в основному офлайн: виставки, ярмарки). Тому я вважаю, що на будь-який товар є споживач. І у нас достатня кількість людей, готових купувати гідні товари, орієнтуючись не тільки на ціну.

– Ринок онлайн зростає за рахунок офлайн?

– Безумовно. Але, що важливо, handmade зростає в цілому.

 

– Чи правильно я розумію, що українці роблять якісні ручні вироби, але проблема з входом на ринок?

– Ні, багато хто вже розуміє, як просуватися. Проблема більше в споживачах, які недооцінюють ручну роботу.

Потрібен час, щоб споживач, 20 років користуючись товарами з Китаю, побачив у handmade цінність.

А це велика робота, як нашого майданчика, так і виробників.

– На вашому сервісі представлені в основному професійні майстри?

– Є продавці, для яких ручна робота – хобі. Є ті, у кого вже побудований успішний бізнес офлайн. Для них ми всього лише канал продажів. Але є і люди, які намагаються створити бренд з нуля і саме у нас.

Я знаю чоловіка, який займався продажем устаткування, і в якийсь момент згадав, що у нього завжди був інтерес до різьби по дереву. Протягом кількох років він побудував успішний бізнес на посуді та меблях.

– Чому люди найчастіше відмовляються працювати руками на себе?

– Наприклад, сильно обмежує фінансовий фактор. Всім потрібно годувати сім’ї.

– Handmade не стане джерелом стабільного і високого доходу?

– Для старту потрібна певна свобода, віра в себе. Відповідно, запас міцності, як фінансової, так і в голові.

Зараз люди частіше ризикують (хтось вимушено), і у багатьох виходить. Паралельно з основною роботою українці часто займаються ручною справою поки не накопичать якийсь запас міцності, а також не прийде розуміння, що handmade – вже не просто підробіток.

– Скільки майстрів зареєстровані на вашому сервісі?

– Близько 7 тис., які продають приблизно 25 тис. виробів.

Ми починали з 2 тис. майстрів в квітні 2016 року. Зараз сконцентрувалися на розвитку платформи, яка всіх влаштує, а не на масовому залученні майстрів.

– 7 тис. – це багато чи мало?

– Складно судити абсолютними значеннями. Але в деяких категоріях конкуренція пристойна.

– Наприклад?

– Кілька років тому handmade асоціювався виключно з прикрасами, аксесуарами, дрібничками тощо. Так, ця ніша заповнена. Зараз же можна купити: меблі, одяг, побутові товари, які раніше завозили з Китаю, наприклад.

– Що продається більше?

– Товари повсякденного користування: одяг, посуд, косметика, мило. Те, що потрібно, а не просто те, що ви хочете купити з якихось емоційних міркувань.

– Еко-їжа?

– Еко-їжа в першу чергу маркетинговий хід. Не вся еко-їжа, так само, як і товар, може бути вироблена з душею. Handmade же бачить споживача, його потреби, постійно видозмінюється і поліпшується. Масове виробництво часто не бачить клієнта в принципі, в ньому важливі собівартість, ціна, маржа.

– Що продається з їжі?

– Все, що завгодно: наприклад, кондитерські вироби (саме авторські).

– Різьба по дереву?

– Так, і ще по металу.

– Одяг?

– Практично будь-який. Якщо раніше це були футболки з принтами, то зараз люди шиють джинси, куртки та взуття.

– Яка вартість таких джинсів, взуття, їжі?

– Вона залежать від безлічі факторів: від матеріалів, які використовуються під час їхнього створення до техніки виконання та рівня майстра. Вартість схожих на перший погляд виробів може відрізнятися у різних майстрів.

– Ви або ваші знайомі теж одягаєтеся в handmade?

– Так, деякі предмети гардеробу і аксесуари вважаю за краще купувати у майстрів.

– Техніка?

– Це складніше, вимагає багатьох комплектуючих. До електроніки ми ще, напевно, не дійшли.

– Якщо я захочу увійти на ринок handmade, то простіше це зробити виготовляючи складніші товари, ніж аксесуари?

– Ніша дрібничок насичена удосталь і вона з часом втрачає інтерес. Повсякденні товари навпаки – витісняють машинне виробництво, вони цікавіші, вони кращі, вони іноді дешевші, вони можуть бути дешевшими і це сприяє тому, що цей ринок величезний.

– Величезний в Україні?

– Так.

– В одному інтерв’ю ви говорили, що кількість угод у світі вимірюється мільйонами…

– Оскільки український ринок в більшості офлайн, його практично неможливо підрахувати. Ми більше орієнтуємося на швидкість зростання, ніж на його абсолютний обсяг. Бачимо, що ринок зростає і хочемо в ньому зміцнюватися.

– Прораховували, скільки в середньому може заробити майстер?

– Ви заробите стільки, скільки хочете. Якщо цьому присвятити життя, тоді потрібно робити класні речі і витрачати на них досить багато часу.

Не сумніваюся, ви знайдете ту аудиторію, яка буде вам платити за handmade.

– Як щодо експорту? Погодьтеся, краще продавати ручну роботу в доларах.

– Наша розмова не зовсім про експорт: ми хочемо розвивати український ринок, у нас немає завдання купляти дешево в Україні і продавати за долари або євро за кордоном. Це шлях швидкого заробітку, але не шлях створення галузі. Так, у нашому випадку маржа нижча, але ось такі у нас трохи ідеалістичні мотиви.

– Тобто, ви працюєте виключно на внутрішній ринок?

– Так, щоб українці продавали українцям.

– Але є багато прикладів, коли українці продавали і продають свою продукцію в західну Європу. Хіба це погано?

– Безумовно, таких прикладів безліч. Українські майстри, які отримали досвід на внутрішньому ринку, з часом починають освоювати зарубіжний. У цьому їм допомагають спеціалізовані інтернет-майданчики для продажу handmade, найпопулярніші серед них – Etsy і DaWanda.

Одна з головних переваг роботи на західний ринок – це можливість продавати ті ж вироби за вищими цінами, ніж в Україні.

Пригадую історію успіху українського майстра в Європі і США – кумедні закладки для книг MyBookmark. За 5 років майстер виконав майже 11 тис. замовлень.

Ще один яскравий приклад – бренд Ohhio, всього за рік розміщення на Etsy було більше 3 тис. продаж їхніх пледів грубої в’язки.

 

– Як довго зростатиме ринок онлайн?

– Думаю, що ані через рік, ане через два, і навряд чи в найближчі кілька років зростання зупиниться. Щонайменше п’ять років він зростатиме – до насичення ще далеко.

Поки він дуже ситуативний. Немає культури покупки handmade в принципі. На цьому етапі він майже весь в офлайн.

– Як перевіряти якість товару?

– Handmade не купуватимуть ось так: накидав у кошик, оформив заявку і оплатив. Ми будуємо подобу спільнот з щільним спілкуванням. Всі споживачі спілкуються безпосередньо з майстрами, можуть з’ясовувати якісь деталі або просто обговорювати цікаві їм теми.

Ми створюємо співтовариство. Комусь цікаво купувати, комусь продавати, хтось просто цікавиться якимась новинками. Майстер може навіть показати процес виробництва.

– Де закінчується handmade і починається промвиробництво?

– Там, де закінчується творчість. У кожної речі є душа. Навіть якщо людина не виробляла її своїми руками, а займалася проектуванням, вона завжди може якісно відрізнити своє від роботи іншого майстра.

У масовому варіанті виробник не завжди може відрізнити свою китайську підробку від іншої китайської підробки.

Тому коли ти справляєш унікальний продукт для кожного споживача, та ще й з душею – це handmade. А якщо робота заради наповнення складу – вже ні.

Спілкувався Ростислав Буняк.

Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх