PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

Благодійні фонди: як повернути довіру?

В Україні 12 тис. зареєстрованих благодійних фондів. З них менше половини діючі. Ще менше – надають звіти і працюють відкрито.

Закон України сьогодні не дозволяє покарати шахраїв і вчасно припинити маніпулювання довірою наших громадян.

Факти ICTV звернулися за роз’ясненнями до експертів неприбуткової громадської організації Charity Tuner, які на сьогодні єдині в Україні не тільки працюють з міжнародними фондами та популяризують благодійність, а й контролюють їхню роботу, відстежуючи звітність і результат.

Для чого потрібна благодійність державі?

Павло Новіков, голова правління НГО Charity Tuner, впевнений, що український бізнес, який бажає виходити на європейський ринок, але при цьому не зайнятий ніякої допомогою, не цікавиться, чим би він міг допомогти в своїй країні і своїм же людям, не має вагомого значення в очах Європи.

– Це означає, що в Європу ми не можемо вийти без соціальної корпоративної стратегії. Це як неповний комплект документів. Всі, хто з України виходив на Європу, мають свої стратегії корпоративної соціальної відповідальності. Без цього бізнес не сприймається серйозно на світовому ринку.

Скільки у нас всього фондів в Україні?

В Україні зареєстровано близько 12 тис. фондів. Але зрозуміти точну цифру реально працюючих, поки неможливо. Судячи з щорічних звітів до податкової, які не подаються, у більшої половини офіційної діяльності немає.

Є фонди, які близько 10 років працюють в Україні, але не вважають для себе за необхідне якимось чином звітувати перед тими, хто дає гроші. Іноді вони надають звіт за запитом. Відсутність публічної звітності пояснюють так: Ми як працювали, так і будемо працювати.

Кому можна довіряти?

Катерина Жук, директор НГО Charity Tuner, займається моніторингом діяльності благодійних і громадських організацій в Україні, а також розробкою соціальних проектів для бізнесу. Один з останніх проектів організації – інформаційна кампанія та розробка законопроекту, який повинен зупинити шахрайство під виглядом благодійності.

– Насправді у мене в списку фондів, яким можна довіряти, лише близько 40 організацій з 12 тис. Кожен з них – перевірено особисто, за нашою ініціативою або за запитом. До них можна сміливо звертатися і працювати.

Як перевірити фонд?

Активність в соцмережах та інформація на сайті

  • Відстежуємо новини, блог, інформацію про дирекцію, засновників, розвиток, волонтерів, заходи (коли було останнє). Якщо подія була в грудні, а до вас прийшли в червні – задавайте питання.
  • Постійна активність в ФБ і відповіді на коментарі – норма для кожного поважаючого себе фонду.
  • Кількість підписувачів.
  • В першу чергу – користуйтеся логікою.

Не варто забувати про те, що метою будь-яких чесних організацій є максимальна публічність, вона в їхніх інтересах. Коли ми заходимо на Facebook організації, яка допомагає воїнам АТО, і бачимо всього 800 осіб в підписувачах, відсутність офіційного сайту, то вірити їм не бажано.

Найменші сумніви на початковому етапі до кінця проекту можуть привести до розбіжностей, це створює нерозв’язні проблеми для всіх.

 

Перевірка на порядність: відкритість і публічність

Фонд завжди займається одним напрямком діяльності

І якщо хтось пише, що ми і дитбудинкам допомагаємо, і гроші на операції онкохворим збираємо, і екологічні проекти у нас, і бійців забезпечуємо, то це змушує задуматися.

Щоб допомагати ефективно, волонтери (фонди) повинні детально розбиратися в темі – від моніторингу потреб своїх підопічних до особливостей звітної документації.

Просто уявіть, що ви п’ять років пропрацювали вчителем біології. Ви підете пояснювати геометрію? Навряд чи вас це навіть зацікавить.

Так, є фонди з широким переліком напрямку діяльності (наприклад, Карітас), але це структури з десятирічною історією, ви б про них і так дізналися.

Публічна діяльність в одному конкретному напрямку.

Якщо цю сходинку фонд подолав, переходіть до його звітів.

Задайте фонду три питання:

1. Як часто ви публічно звітуєте?

Варіанти відповідей:

  • Тільки донорам (а чому не всім?)
  • Раз на рік, згідно із законом (за законом ок, а по розуму?)
  • По кожному проекту після закриття (а в процесі – щоб розуміли люди скільки зібрано/скільки залишилося?)
  • У блозі на сайті після закриття проекту (сумнівно)
  • Щомісяця і за типовими проектами постійно (Вам сюди!)

2. Які у вас адміністративні витрати?

  • Співробітники фонду не харчуються манною небесною – вони такі ж люди, як співробітники вашої організації.
  • Немає нічого поганого в тому, що їх зарплата на рівні ринкової, їх офіс взято в оренду, і вони платять банку за
    обслуговування.
  • І КЗпП на них поширюється так само, як і на будь-яке підприємство (але не більше 20% від надходжень за рік, на відміну від інших).

3. Чому ви направили гроші саме сюди?

Особливо це стосується забезпечення лікарень обладнанням і ліками, матеріальної допомоги дитбудинкам та іншим організаціям.

Контроль коштів

Закон про благодійництво та благодійну діяльність зобов’язує:

Стаття 7. Публічний збір пожертвувань.

Пункт 2. Кожен, хто збирає кошти публічно від імені НГО, працюють за дорученням.

В Довіреності має бути зазначено: мета, місце і термін збору коштів, порядок їх використання та порядок публічного доступу до контролю за використанням та звітів НДО.

Пункт 3. Кожен, хто збирає кошти публічно від свого імені в благодійних цілях, зобов’язаний пред’явити контракт з НГО.

У контракті повинно бути вказано: мета, місце і термін збору коштів, порядок їх використання та порядок публічного доступу до контролю за використанням та звітів НГО та відповідальність Сторін (збирає і НГО) при порушенні контракту або порядку використання коштів.

Стаття 6. Благодійна пожертва.

Пункт 5. Зміна цілей і порядку використання вашого пожертвування – лише за вашою згодою.

Пункт 6. Благодійник має право контролювати цільове використання своїх коштів.

Перш, ніж пожертвувати гроші, подумайте, яким чином ви проконтролюєте використання ваших коштів.

Для початку – подивіться звіти організації!

Кому не можна давати гроші:

  • тим, хто ходить по вулицях і метро (скриничники),
  • тим, хто агресивно телефонує вам на телефон (особисто або в компанію) і вимагає грошей,
  • людям в камуфляжі на вулиці (вони ніякого відношення до АТО не мають).

Пам’ятайте, що вся допомога в АТО йде організовано. Боєць принижуватися не буде!

“Скринькарі” – ліміт довіри

“Скринькарі”-псевдоволонтери прийшли на “розігрітий” ринок після Майдану. Вони увійшли в атмосферу добра і взаємовиручки, коли всі збирали на каски колегам з роботи, на броніжилети для сусідів, що йдуть добровольцями на фронт.

Крім того, чесні фонди не вважають правильним бігати по вулицях. Перш за все, це небезпечно для волонтерів, з іншого боку такий метод збору не дозволяє забезпечити максимальну довіру до фонду, адже ніхто не може контролювати на 100% самих збирачів коштів. Нагадаю, немає повноцінного механізму регуляції їх роботи.

Якщо директор фонду говорить про те, що у нього скриньки для пожертв стоять в різних закладах в місті за домовленістю з власниками цих закладів, якщо він показує тристоронні акти (представник закладу, касир, працівник фонду) виїмки фінансових коштів – з таким фондом все добре.

Запам’ятайте:

Всі, хто збирають гроші по вулицях і ходять зі “скриньками”, це все шахрайські організації, які не звітують.

Жоден волонтер, який бігає по вулицях, не може відповісти на елементарні питання.

Що зараз відбувається?

Основна проблема в тому, що люди віддають шахраям гроші абсолютно добровільно. Ніхто не захоче витрачати свій час, писати заяви в міліцію заради втрачених 10 або 100 грн, а значить, немає постраждалої сторони.

На нашу думку, зараз законодавство в значній мірі відстає від реалій суспільного життя. А значить, законодавство потрібно змінювати. І робити це таким чином, щоб не “зарегулювати” благодійну діяльність, не перешкодити чесним фондам і волонтерам залучати допомогу нужденним.

Зараз ми працюємо з парламентаріями, юристами, провели громадські слухання з представниками чесних благодійних ініціатив та вийшли на конкретні формулювання: потрібно вводити в Кримінальний Кодекс спеціальне визначення шахрайства під виглядом благодійності, чітко визначити форми звітності для фондів і волонтерів. І справжні фонди виступають тільки ЗА прийняття цього закону.

Як змінити ситуацію?

Наприклад, в Бельгії заборонили готівкову благодійність. Вони дійшли до такого стану суспільства, що пожертвувати готівкою ніхто не має права взагалі.

Фіскальна служба зможе перевірити всі надходження і витрати, якщо будуть необхідні звернення.

Україна поки не може повністю перейти на безготівкову благодійність, тому що у нас дуже низька культура споживання безготівкового розрахунку в принципі.

Що пропонує Charity Tuner

Перш за все, потрібно змінити саму технологію збору грошей.

Наприклад, так звану “скриньку” можна буде отримати тільки в банку, який обслуговує рахунок неприбуткової організації.

Таку “скриньку” можна виготовити зі спеціальними рівнями захисту. Собівартість її виготовлення обійдеться максимум в 20 грн. Вартість пломби, яка розпізнається та ідентифікується банком, у великому опті обійдеться до 1 грн.

Погодьтеся, 21 гривня – не найбільші витрати.

Банк ставить на неї пломбу, записує собі час видачі пломби та її номер, опечатує “скриньку” і відправляє людину збирати гроші. Коли гроші зібрані, банк приймає “скриньку”, перевіряє при цьому, чи не розкрита вона, чи не пошкоджена пломба. Після цього записує суму, яка прийшла по номеру пломби і вносить кошти на рахунки благодійного фонду. Більше нічого не потрібно.

Все, що повинні будуть перевіряти правоохоронні органи –  пломбу у волонтера і наявність у нього відповідних закону документів.

Законопроект 3215

Рік тому в парламенті зареєстрований про запобігання шахрайства під виглядом благодійності.

Основна функція законопроекту – запровадження обов’язкової регулярної публічної звітності та, головне, можливості притягувати до адміністративної кримінальної відповідальності шахраїв.

Зараз такої можливості у поліції не існує: люди дають гроші добровільно, а значить – немає постраждалої сторони.

За рік, що минув з реєстрації законопроекту в самій ВР нічого не змінилося. Що це означає? Це означає, що віз і нині там, комітети, як мовчали, так і мовчать.

Катерина Жук розповіла Фактам ICTV, що сьогодні вже змінилося інформаційне поле, змінилися вимоги приватних благодійників. Тепер вимагають звітів і документів у всіх фондів, які просять допомоги.

До Charity Tuner звертаються вже не тільки від бізнесу, але і звичайні люди з соцмереж. Журналісти активно включилися в процес і самі постійно говорять в своїх ЗМІ про обов’язкову звітність благфондов.

Експерти Charity Tuner впевнені, що все це вплине в підсумку на процеси, особливо в світлі прийняття закону про смс-пожертвування, який неможливо імплементувати (тобто – запустити в роботу взагалі) без обов’язкових законодавчих рішень по звітності, по адміністративному та кримінальному законодавству.

Що таке закон про смс-пожертву?

Законопроект, точніше два, пов’язаних один з одним. Вони передбачають можливість для будь-якої неприбуткової організації (крім політпартій і релігійних), уклавши договір з оператором мобільного зв’язку, отримати можливість залучення фінансування через смс на певний номер.

Але незрозуміло, кому номер видавати (адже є ризик для оператора видати номер потенційним шахраям), і немає способу перевірки фондів і залучення до відповідальності шахраїв.

Мобільні оператори побоюються, що отримають репутаційні ризики, видаючи номери благодійним фондам, які, може, по смскам і відзвітують публічно, але будуть вдаватися до махінацій з іншими надходженнями, тому що звіти в новому законопроекті, як і раніше не передбачені.

Висновок для нас тільки один:

повинні бути механізми підтримки чесних волонтерських та благодійних ініціатив, а при цьому – жорсткі санкції аж до тюремних термінів для тих, хто не надає звіти і шахраює.

Кому цей закон невигідний

Грантоїдам, які побоюються, що стане відомо про те, що в Україні можна і без грантів просувати правильні ідеї та знаходити підтримку. І великим фондам, які багато років працюють і навіть не збираються звітувати.

Вони наші головні опоненти, у яких крім “вже працює і не ваш справу, і взагалі нам лінь“, інших аргументів за рік так і не з’явилося.

Довіра – це прообраз валюти.

З точки зору соціальних проектів (волонтерських, благодійних, корпоративних), все будується на довірі. Але довіра передбачає обов’язкову звітність в будь-який момент.

Як працюють благодійні фонди

Лариса Лавренюк, керівник БФ Краб:

Ми уклали договір з Національним Інститутом раку, нам виділили кімнатку на першому поверсі дитячого відділення і всі наші підопічні завжди перед очима. Ми точно знаємо, що кому треба, адресно збираємо на ліки на прохання батьків (деякі батьки самі оплачують, до нас можуть звернутися пізніше, коли власні ресурси вичерпані).

До нас можна завжди прийти особисто і перевірити нас самих. Можна перевірити наші звіти. Ми даємо контакти батьків. І вдячні за кожен внесок.

Ольга Бондаренко, директор БФ Let’s Help:

Крім повного переліку документів, ми оцінюємо ще й непрямі ознаки: на чому їздить сім’я, як одягнені, де відпочивали, в яких умовах проживають, як лікувалися до того і що зробили.

Якщо ми з’ясовуємо, що якісь фонди вже допомагали, а тепер ці ж люди прийшли до нас, то можемо віддати партнерській організації (бізнесу) для перевірки через службу безпеки. Коли вся інформація зібрана по максимуму, вирішуємо на нараді – процеси збору коштів, оцінюємо тривалість, обговорюємо документи і піар конкретного проекту і тд.

Є, на жаль, випадки, коли батьки не хочуть збирати документи, але вимагають допомоги і кричать, що ми черстві. З такими людьми справ не маємо. Ніколи ніяких зборів коштів на особисті картки, ніяких паралельних зборів іншими фондами.

Тому що в 99% випадків – це шахрайство, спеціально роблять так, щоб не було можливості відстежити, скільки коштів батьками зібрано/витрачено. Бувають випадки, коли батьки “добирають смаку” і вимагають гроші, прикриваючись лікуванням, а самі витрачають на що завгодно інше.

Максим Рябоконь, керівник проекту People’s Project

Якщо ти хочеш, щоб тобі щиро вірили, а не сліпо довіряли – роби правильну структуру звітності, з надходженнями грошей, з фотографією передачі з супровідними документами, фіксуй кожен крок документально.

Ми витрачаємо на це дуже багато часу, вибираємо меседжі, шляхи розвитку, вибираємо нове обладнання, яке максимально підходить під виконання конкретних завдань. Відносно перевірки всіх запитів від військових. З 2014 року ми особисто знаємо дуже багатьох бійців, які вже відвоювали, які воюють і зараз. Про дреальну ситуацію на фронті ми знаємо з перших рук, а не з вуст спікера АТО. Відповідно, виходячи з цього, ми і приймаємо рішення про доцільність допомоги.

Що стосується проектів медичного спрямування, тут все набагато простіше. Ми категорично не беремо в роботу проекти, які пов’язані з лікуванням випадків онкологічних або інших важких захворювань. Ці теми наша команда вважає найсуворішим табу. Тому що ми не знаємо ефективних методів лікування цих захворювань. Ми вибудовували свою роботу для того, щоб розвивати технології, а не на чужому горі збирати гроші на допомогу, яка може виявитися неефективною. За нашими спостереженнями, цією темою дуже легко маніпулювати.

Чому фонд може відмовити:

  • тому що батько не зібрав документи/прибрехав/немає впевненості, що зробив все можливе і тп,
  • сума така, що фонд, зваживши свої можливості по збору коштів розуміє, що не встигне зібрати,
  • запит не відповідає спрямованості фонду. тобто багато фондів спеціалізуються на одному напрямку.

Марина Лишак.

Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх