PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

Як рахують комуналку та скільки насправді має платити споживач

Журналісти ICTV прорахували вартість кожної опції з квитанції. Врахували все: і наявність чи відсутність у вашому помешканні лічильника, і коефіцієнт який встановлюють тепло-енергетичні компанії. І навіть той випадок, якщо ваш лічильник вкрали.

Звичайна 2-кімнатна квартира в стандартній дев’ятиповерхівці Києва, 50 квадратних метрів – після останнього подорожчання тарифів вартість її обслуговування значно зросла. Лише 400-500 гривень, коштує опалення.

Плюс до цього інші видатки: прийняти ванну – обійдеться в 25 гривень, за один раз, душ – 3,5 гривні, помити обличчя і почистити зуби – 2 гривні.

Тобто, якщо не шикувати зі щоденним купанням в ванній – в сумі мало б бути максимум 700 гривень . Та  власники подібних квартир отримують квитанції, що сплатити треба майже утричі більше.

За таку квартиру мешканцю Києва Володимиру Васюку прийшла платіжка за опалення на суму 2060 гривень. А в аналогічній квартирі у Луцьку за ті самі півсотні квадратів – у понад 10 разів менший платіж.

Чому ж так різняться суми в платіжках?

На перший погляд – все просто. В Україні тарифи розраховані для двох категорій платників.

В одному будинку є лічильник будинковий, в іншому нема і різниця в оплаті сягає у півтора рази. Тобто в півтора рази платять зазвичай більше за нормами ніж за лічильниками.

Якщо лічильника нема – нарахування здійснюються за формулою, запровадженою Кабінетом Міністрів іще минулого року. Тут тариф, який в середньому по Україні складає близько 33-х гривень – множиться не лише на квадратуру квартири, але й на так званий температурний коефіцієнт.

Коефіцієнт залежить від середньостатистичної температури місяця, і середньої фактичної. Якщо місяць був холоднішим, то платити доводиться більше, якщо теплішим, то начебто менше.

На перший погляд усе чесно. Питання лише в тому – хто розраховує дану величину. Виявляється, згідно урядової постанови це повинні робити самі компанії з надання теплоенергетичних послуг. А ті у свою чергу –  без проблем знайшли в документі поле для маневрувань.

Є ще роз`яснення, якими користуються деякі тепломережі, і береться середня температура не кожного місяця, а усього опалювального сезону.

У регіонах своя математика.

Приміром, між Слов’янськом і Краматорськом – відстань менше 25-ти кілометрів,а суми в платіжках різняться в рази.

– Якщо брати просто за тарифом, то 2-кімнатна квартира, площею 42 квадрати, без урахування температурного коефіцієнту за весь опалювальний сезон обійдеться десь приблизно в 9000 гривень.  А у Краматорську деякі тепломережі провели розрахунки таким чином,що поприходили квитанції по 100-160-200 гривень за жовтень місяць. – розповідає мешканець Слов`янська Павло Палагута.

Такий платіжний люфт пояснюється тим, що міста обслуговують різні компанії, а відтак кожна по-своєму і рахує.

Навіть якщо в одному місті працює декілька підприємств, то навіть в різних мікрорайонах можуть бути різні розміри платежів.

Здавалося б проблему вирішити легко: треба лиш написати заяву з проханням встановити лічильник. Тоді й підстави для маніпуляції – зникнуть. Однак.

Люди пишуть листи на Київенерго, і просять встановити лічильники. У відповідь кажуть, що виконають заявку, але терміни не встановлені.

За офіційною статистикою приладами обліку тепла обладнано приблизно половину будинків по всій Україні. Та наявність приладів обліку в статистичних звітах місцевої влади не гарантує, що це насправді так.

Проблема в тому, кажуть, що лічильники часто просто  невідомо куди зникають. А в результаті – в силу автоматично вступає інша система нарахувань.

Втім, навіть якщо прилад обліку тепла у вашому будинку є – це не значить, що завтра ви не побачите космічну суму в платіжці. Адже постачальник послуг може просто забути зняти покази – як це було у столиці, коли Київенерго помилився аж понад 650 разів.

Питання – що робити тим, хто вже законослухняно сплатив по рахунках? І чи не повториться помилка знову.

Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх