PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

В Київенерго пожалілись на відсутність реформ та похвалились покращенями

Борг жителів столиці перед Київенерго складає 4,2 мільярди гривень. Борг держбюджету з компенсації пільг та субсидій – 1,2 мільярди гривень. На сьогоднішній день теплопостачальні компанії по всій країні знаходяться на межі банкрутстсва.

Гаряча вода – розкіш

На думку керівництва Київенерго, причина збитковості підприємств ТКЕ – недофінансування і відсутність ефективних реформ в теплоенергетиці. При цьому, Київ залишається чи не єдиним мегаполісом в країні, де місцева влада не дотатує галузь теплопостачання. В інших містах збитки від забезпечення населення теплом і гарячою водою лягають на місцеві бюджети.

– Фактично всі ТКЕ України пройшли опалювальний сезон 2016/2017 на межі своїх можливостей, – каже Олександр Фоменко, директор ПАТ Київенерго. – Зараз регіони все частіше стали відмовлятися від гарячої води в літній період. Одеська міська влада, наприклад, взагалі поставила завдання протягом трьох років повністю відмовитися від гарячого водопостачання. Керівники міст вирішують задачу по-різному: хтось кредитує населення на придбання індивідуальних котлів, а хтось просто відмовляється від даної послуги.

За даними Олександра Фоменко, на надання послуги з гарячого водопостачання, ТКЕ в міжопалювальний період витрачає колосальні кошти. Наприклад, кубометр гарячої води для теплопостачальної компанії влітку обходиться в середньому в 300 гривень. Тому, щоб хоч трохи скоротити витрати і зменшити збитки, приймаються радикальні рішення про відключення гарячої води в літній період.

Читайте: Відключення води в Києві: графік і райони

Боргова яма

Сьогодні всі українські теплопостачальні компанії відчувають гостру фінансова кризу: немає грошей на ремонти і закупівлю матеріалів, відсутні інвестиції. Фактично галузь банкрут і працює виключно на погашення кредитів, заборгованостей та штрафних санкцій.

Через підвищення вартості газу, електроенергії та води, в минулому році зросла ціна на теплопостачання. Ціна газу зросла в п’ять разів, а в структурі вартості 1 Гкал вона займає близько 80%. При цьому, лише 8% (це близько 120 грн від вартості гігакалорії) йде на загальну господарську діяльність.

– Це зарплати, ремонти, матеріали, бензин, амортизаційні відрахування, – пояснює Олександр Фоменко. – З огляду на те, що у нас немає 100% оплати послуг, працювати доводиться у збиток.

Борг жителів столиці за тепло та гарячу воду на сьогодні становить 4,2 млрд грн. Ще 1,2 млрд грн – заборгованість Міністерства фінансів з компенсації пільг та субсидій. Тобто, в цьому році Київенерго не отримало жодної копійки виплат за пільги і субсидії, оформленні населенням. А ті суми, які все-таки надходять від споживачів, йдуть на спецрахунок і в автоматичному режимі списуються на погашення боргів перед НАК Нафтогаз України.

– Це означає, що теплові компанії в Україні не є розпорядниками коштів, які отримують від своїх клієнтів, – говорить Олександр Фоменко. – Ці гроші розподіляються за алгоритмом, який встановлює НКРЄКУ, і йдуть вони НАК Нафтогаз України як основному постачальнику газу.

 Нафтогаз сьогодні просто вимиває всі кошти з теплоенергетичних компаній в Україні. І, без реформування галузі, погасити цей борг повністю, в найближчий час, немає ніякої можливості.

Час змін

Теплопостачальники впевнені, що без оновлення існуючої нормативної бази відповідно до економічних реалій, без поновлення закону Про житлово-комунальні послуги, подальша робота ТКЕ в Україні просто неможлива.

–  Вся нормативна база щодо роботи ТКЕ і тарифоутворення була створена ще в минулому столітті і не відповідає сучасним реаліям, – каже Тетяна Грязнова, фінансовий  директор Київенерго. – Мінрегіон сьогодні повинен прийняти ряд нормативів і підзаконних актів, згідно з якими тепломережі зможуть ефективно працювати. Галузі потрібна конкуренція. На превеликий жаль, Верховна Рада відхилила прийняття Закону «Про комерційний облік комунальних послуг», проект якого був розроблений відповідно до Угоди про асоціацію Україна-ЄС і Стратегії сталого розвитку Україна – 2020 . Ухвалення Закону дозволило б забезпечити раціональне використання енергоресурсів та захистити права споживачів у сфері комунальних послуг шляхом введення обов’язкового комерційного і розподільного обліку теплової енергії, гарячої та холодної води. Але в Раді не вистачило всього одного голосу на прийняття даного закону. І це поставило роботу ТКЕ у глухий кут. Ми регулярно подаємо свої пропозиції, в тому числі щодо врахування споживаної теплоенергії. Але поки зміни не внесені. Теплоенергетика продовжує жити в радянській реальності, в якій навіть не передбачалося, що лічильник опалення може стояти в квартирі.

На розгляді у Верховній Раді залишається ще один законопроект – Про житлово-комунальні послуги. У разі його прийняття, держава вже не буде брати участь у формуванні цін на послуги з управління багатоквартирними будинками. Тобто, ціни на тепло, електроенергію та інші комунальні послуги будуть формуватися в залежності від ринкових умов. За ідеєю, виросте конкуренція між постачальниками комунальних послуг, а, відповідно, має зрости і їх якість.

Тетяна Грязнова запевняє, в теплоенергетиці необхідно впроваджувати стимулююче тарифоутворення. Тобто, коли компанія управляє власними фінансовими ресурсами, вона може розвиватися і надавати якісні послуги споживачам. А якщо вона не керує своєю економікою, вона не здатна розвиватися, підвищувати якість послуг, відповідати вимогам часу.

– Мені дуже хотілося б побачити міжнародного інвестора, який зміг би ефективно працювати в такому законодавчому полі, яке є на сьогодні в Україні, – каже Тетяна Грязнова. – Інвестори погоджуються на співпрацю тільки в тому випадку, якщо їх робота буде регулюватися міжнародним правом, де в лондонському суді можна буде вирішити суперечки, питання субсидіювання та інше.

У діючій системі немає економічних стимулів для залучення інвестицій і широкого впровадження заходів щодо забезпечення надійності та підвищення ефективності теплопостачання. Така ситуація призводить до фізичного зносу активів і, як наслідок, зростання вартості комунальних послуг.

Читайте:  Кияни заборгували 5,2 млрд грн за тепло

Успіхи

Не дивлячись на всі проблеми в галузі теплопостачання, Київенерго презентувало програму щодо поліпшення якості своїх послуг. Програма має назву Час змін.

За словами Євгена Бушми, комерційного директора Київенерго, програма має два основних напрямки – поліпшення якості тепло- і електропостачання (2/12/24) і поліпшення якості обслуговування.

– Для нас було важливо прискорити процес відновлення послуг після аварійного відключення, – говорить Євген Бушма. – Тобто, аварійне відключення електропостачання ми повинні були відновлювати за 2 години, тепла – за 12 годин, гарячої води – за 24 години. Хоча за законодавством на це виділено значно більше часу. Але для нас це питання стало принциповим. І на сьогодні план практично стовідсотково реалізований.

Завдяки тому, що був введенний попередній запис в територіальні центри обслуговування, розроблені мобільні додатки, створені особисті кабінети – кияни більше не будуть годинами стояти в черзі, щоб звірити квитанції, переукласти договори тощо. Тепер практично всі питання можна вирішити протягом 20 хвилин.

– Позитивних результатів в роботі ТКЕ можна домогтися, але головне – потрібна сильна мотивація держави просувати реформи, бажання впроваджувати зміни і добиватися результату, – упевнений генеральний директор Київенерго Олександр Фоменко.

Читайте: Гендиректор Київенерго: Ми шукаємо альтернативні джерела дорогому газу

 

Стрічка новин України в реальному часі на ФАКТИ ICTV

Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх