PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

Бізнес по-новому. Несподівані бізнес-ідеї українців під час кризи

Підприємці запевняють – розвивати бізнес в Україні стало простіше, ніж 10 років тому. Але працювати треба 24 години на добу, 7 днів на тиждень. Без стабільної зарплатні та з надіями на міжнародні гранти.

Факти ICTV розпочинають серію публікацій про українські стартапи. У ряді інтерв’ю нові бізнесмени дадуть відповіді на питання про те, як будують свою діяльність в умовах війни та валютних каруселей, чим намагаються зацікавити покупців та які перспективи чекають на український бізнес в майбутньому.

Перший з них – київський гастро-проект – Гурманьяки.

Мода на український продукт

На яскравих фотографіях в групі Гурманьяків в соцмережі Fecebook – маленькі баночки з лимонним кремом в кошиках з булочками із засмаженої скоринкою, різних кольорів спеції і шматочки в’яленого м’яса, поруч з якими – соковито червоні помідори і перець.  Дивишся і здається, що в повітрі літає легкий лимонний аромат, упереміш із запахом свіжої випічки.

А під фото – лайки гурманів і обговорення рецептів, інгрідієнтів і смакових уподобань, купа запитань стосовно продукції та кваліфіковані роз’яснення.  Гурманьяки – майданчик для цінителів українських гастроновинок, що поєднують в собі шарм страв із різних країн.

– Ідея Гурманьяків народилася досить давно, але в силу різних обставин відкладалася, – розповідає співзасновник проекту Тетяна Ткаченко.  –  Дебютом же став липень 2014 року. Тоді перша партія зі 100 баночок лимонного курду вирушила в ящики Місцевої їжі (профспілка локальних виробників, рестораторів і гастро-активістів, які доставляють бокси зі смачними товарами прямо на поріг дому. – Ред.). І знайшла своїх поціновувачів.  Ми отримали безліч захоплених відгуків, тому вирішили, що дебют вдалий.  І не зупинилися.  Але активний розвиток почався тільки з середини 2015 року.

За словами Тетяни Ткаченко, ініціаторами розвитку проекту було три людини: сама Тетяна, її чоловік Дмитро і друг з університетських часів Віталій.

Вони разом і по черзі знаходили ідеї, відпрацьовували їх, забраковували або відбирали для подальшого опрацювання, вели переговори з потенційними клієнтами та партнерами, здійснювали доставку.

– Всі ми любимо готувати і подорожувати, тому ідея робити те, що популярно “там” і не відомо “тут”, практично лежала на поверхні.  Тому, коли нас запитують, яка концепція Гурманьяків, ми відповідаємо приблизно так: подорожуючи, люди пробують і закохуються в місцеві делікатеси, але не можуть запастися ними на все життя.  Гурманьяки шукають кращі рецепти, адаптують їх під смаки українців, виробляють в Києві з місцевих продуктів і продають за українськими цінами.

Тетяна впевнена, що одним з факторів успіху їхнього проекту стало те, що, в зв’язку з ситуацією на Майдані і Донбасі, все українське було на підйомі.  Саме в цей період в Україні почався попит на локального, якісного виробника.

Читайте: Українский стартап Grammarly отримав рекордну суму інвестицій

Своїми руками

Все, що продавали Гурманьяки було зроблено руками їхніх творців.  Хтось робив курд (свого роду заварний крем на лимонному соці. – Ред.). Хтось солі та інші спеції, м’ясні делікатеси.  Кожен раз, експериментуючи з рецептами, орієнтувались на смакові вподобання українців.

– Все робили і робимо самі, – запевняє Тетяна Ткаченко.  – Курд я роблю багато років, тому рецепт був перевірений і відпрацьований.  У ньому відчутно менше масла, ніж в більшості тих рецептур, що можна знайти в інтернеті, і менше цукру.  Взимку відпрацьовували рецепт веганських курдів (без масла і яєць), але поки не анонсували.  Солі та білтонг (південно-африканський різновид в’яленого м’яса. – Ред.) робив Віталій.  Їхні рецепти також були злегка видозмінені.  Наприклад, в 3 з 5 солях більше або менше присутній часник, який зрозумілий і близький українській кухні (в оригінальних рецептах часник не скрізь). В томатній спеції довго експериментували зі складом трав.  А сіль з чілі – вже повністю наша рецептура (і пропорції, і сам рецепт).

Європа допоможе

Стартового капіталу, як такого, у трійці ентузіастів не було.  Але бажання щось робити було грандіозне.  Невеликі накопичення, які у них були, витратили на перші закупівлі сировини (близько 5 тисяч гривень).

 – Перші партії курдів були, що називається, зроблені вручну, – згадує Тетяна Ткаченко.  – А вже у 2015 році нам вдалося отримати 2 гранти – від Міжнародного Фонду Відродження та ПРООН. 

Всього компанія отримала близько 150 тисяч гривень грантової допомоги.  Ці гроші повністю були витрачені на закупівлю необхідного обладнання – спеціалізовану кухонну і пакувальну техніку (піч, холодильник, кухонні процесори, комбайн, зестери (для цедри), вакууматор, зварювач).  А також на “дорогі дрібниці” типу хороших ножів, пластикових і металевих гастроємностей, хороших каструль з сертифікацією НАССР (система управління безпечністю харчових продуктів – Ред.) та іншого.

Професійне обладнання допомогло суттєво полегшити роботу по виробництву продукції Гурманьяків.  Тетяна впевнена, що завдяки автоматизації багатьох процесів, компанії досі вдається справлятися втрьох.  Що, в кінцевому підсумку, дозволяє їм тримати досить низьку ціну на свою продукцію.

– Крім того, ми маємо і нематеріальні активи, – з гордістю каже співзасновниця Гурманьяків.  – У нас на трьох зосереджено досить багато професій.  У мене, наприклад, PR, маркетинг та продаж, у Дмитра – юриспруденція. До того ж, він прекрасний парламентер.  Віталій – хороший економіст і має колосальний досвід в SEO.  Та й взагалі, близько “дружить” з IT.  Не зупиняючись на досягнутому, ми за 2014-2015 рік, відвідали бізнес-інукбатор BizClub, тренінги та курси, які сумарно можуть претендувати на MBA.

Різний досвід і вміння домовлятися і щось робити руками, дозволяють компанії Гурманьяки не тільки залишатися на плаву, а й розвиватися.

Не пробували, не знаємо

Варто відзначити, що ще далеко не всі українці розуміють, що таке курд чи білтонг.  І чим звичайна сіль відрізняється від кулінарної.  Через це, серед широких мас, попит на продукцію Гурманьяків поки не високий.

– Багато крафтових виробників роблять один вид продукту, але в різних рішеннях (змінюють смак, обсяг, упаковку).  Це розтягнення бренду.  Ми ж зайнялися і розширенням бренду теж, виробляючи абсолютно не пов’язані між собою курд, кулінарні солі і білтонг.  Але є і свої складності з такою продуктовою лінійкою: як і будь-який незнайомий продукт, до нього потрібна гарна інструкція.

– Піди, поясни людині, що таке курд і чим він відрізняється від джему або навіщо його варто хоча б спробувати, – пояснює Тетяна.  – І чому це “Ні, не мед.  Це курд” (часто на фестивалях люди відмовлялися підходити до стійки, тому що їм не потрібен мед. А курд дійсно в баночці схожий на зацукровані мед).  Такі ж історії є з білтонгом і кулінарними солями.  Але потихеньку ми підвищуємо гастрорівень українців.

Бізнес в Україні

Якщо з ідеями для стартапів в українців проблем немає, то з веденням бізнесу на території країни часто виникають питання.  Однозначно відповісти, чи складно сьогодні вести бізнес в Україні, Тетяні не так легко.

– Чи складно вести бізнес? Я б як ключове додала слово “сьогодні”.  У частині організаційно-правової форми – простіше, зрозуміліше, ніж, скажімо, років 10 тому. Ми працюємо на єдиному податку другої групи. Всі податкові нововведення, які проводяться в країні, правильні і потрібні, хоч поки даються починаючим підприємцям  нелегко. Складніше в частині купівельної спроможності потенційних клієнтів. Ми не використовуємо додаткові консерванти, тому термін придатності нашої продукції невеликий.  Ми закуповуємо інгредієнти тільки ті, що без побоювання покладемо на свій стіл, тобто  ніякої “другої свіжості”.  І це, безумовно, позначається і на кінцевій вартості продукції, і на колі потенційних покупців.

За словами Тетяни Ткаченко, однією зі складних проблем при організації бізнесу було знайти приміщення.  Особливо, якщо треба орендувати приміщення на кілька днів або на тиждень, щоб зробити кілька партій курдів.

– Особливо це було актуально на початковому етапі, коли до кінця не зрозуміло, чи потрібно буде тобі приміщення через півроку.  Адже спочатку абсолютно не бачиш завтрашній день.  Також були і проблеми з орендою професійного обладнання.

Зараз  Гурманьяки працюють виключно в офлайні.  У соціальній мережі Facebook у гастрокомпаніі є постійні замовники.  Там же отримують відгуки від своїх споживачів і відповідають на всілякі питання.

Свою продукцію Гурманьяки продають на всіляких ярмарках і через організацію Місцева їжа.

В цілому, на думку Тетяни Ткаченко, в Україні є великий потенціал для розвитку бізнесу.

– Потрібні сили, час і нескінченна віра в те, що це вийде, – каже Тетяна.  – Добре було б ще мати ментора або бізнес-наставника, який застереже від можливих помилок.  Особливо це важливо в перший час – півроку-рік.  Тому, займатися варто тоді, коли це не емоційне рішення, а зважене, раціональне.  Прораховані всі “за” і “проти”, є чітке розуміння того, що про прибуток в найближчий рік можна навіть не замислюватися, і працювати 24/7.

Читайте: Українці розробили фітнес-браслет за $200

Тільки вперед!

У минулому році, Гурманьяки продали понад 700 порцій курдів, майже стільки ж білтонгів і близько 150 кілограмів кулінарних солей.  Одна баночка курду вагою в 200 мл коштує 55 гривень.  За 550 мл – 120 гривень.  Солі коштують по 35-50 гривень за порцію.  А білтонг по 40-55 грн за порцію вагою в 100 гр.  Це роздрібні ціни.  Партнерські та корпоративні розцінки нижчі.

За словами Тетяни Ткаченко, їхні покупці – як звичайні, пересічні громадяни, так і великі корпоративні клієнти.

– На сьогодні Гурманьяки – це мікробізнес, як за обсягами виробництва, так і за кількістю зайнятих у ньому людей.  Доходи в окремі місяці не перевищують 20-30 тисяч гривень в місяць. А іноді можна порівняти з середньою зарплатнею киянина.

Таня зізнається, що до отримання грантів, були думки про те, наскільки проект їм потрібен.  Адже вручну робити курди і білтонги досить складно.  Процес займав практично весь час, а результат приносив мінімальний дохід.  Однак, після закупівлі професійного обладнання з’явився час на відпочинок.  А бажання щось змінювати перейшло в прагнення розвиватися.

І хоча проект зараз розвивається не особливо інтенсивними темпами, Гурманьякам вже є чим похвалитися.

Компанія випустила набори кулінарних солей для відомих міжнародних компаній (і для менш відомих).

– Також досягненням я вважаю те, що ми зареєстрували свій торговий знак, і захистили наш бренд від повторів і підробок.  І ще, з особливо приємного – ми є учасниками проекту Unlimit Ukraine від Європейської Бізнес Асоціації (ЕВА) (наймасштабніше міжнародне бізнес-співтовариство, яке налічує понад 900 учасників. – Ред.).

Українцям, які мріють розвивати власну справу, співзасновниця Гурманьяків радить для початку спробувати реалізовувати свою ідею у вільний час, не залишаючи основне джерело доходів.

– Набивати гулі в бізнесі куди приємніше, якщо знаєш, що в кінці місяця дохід буде, не дивлячись ні на що.  Вважається, що йти з основного місця роботи можна тоді, коли хобі приносить такий же дохід.  І, найголовніше, – розуміти, що власний бізнес – це не “прийшов на роботу, коли прокинувся”, і це не “відпустка з елементами роботи”.  Це важка праця в режимі 24/7, 100% залучення і відповідальність.

І все ж, мій головний девіз, яким хочу поділитися, – better done than perfect.

Нагадаємо, раніше Факти ICTV писали про те, що українські дизайнери інтер’єру завоювали європейський ринок.

Яна Міланова.

Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх