PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

Україна приречена бути в НАТО – Пономар розвінчує міфи про Альянс

Президент Петро Порошенко сказав, що українцям поки рано у НАТО. Та політичний блогер Олег Пономар запевняє: Україна там обов’язково буде. Тож розвінчуємо найпопулярніші міфи про НАТО.

Український президент Петро Порошенко 6 липня підписав закон, який визначає вступ НАТО як один з пріоритетів національних інтересів держави.

Водночас він заявляє, що Україні поки рано йти до Альянсу. Але справа не в тому, що хтось змінив думку. Українці ще мають багато зробити на шляху до заявки на членство. А для цього щонайменше потрібно знати, що таке НАТО.

Про те, що ми близькі до початку діалогу нового рівня з НАТО, свідчить візит генерального секретаря Альянсу Єнса Столтенберга до Києва. Щоправда, і він сказав, що шлях до блоку – непростий.

Також 10 липня було ухвалене історичне рішення – у столиці України відкрили перше офіційне представництво НАТО. Але чи означає все це, що ми справді зближуємось з Північноатлантичним альянсом?

Факти ICTV вже писали про відносини України і НАТО, а також про те, чи візьмуть нас і що потрібно зробити. Однак, в інтернеті продовжують гуляти міфи. Один з них про те, що до НАТО не беруть країн з невирішеними територіальними суперечками. Очевидно, що це могло б стосуватися України.

На це звернув увагу політичний експерт Олег Пономар у Facebook та дохідливо пояснив, чому ця “вимога” – вигадка.

Ось, що він пише:

– Цього правила і умови ніколи не існувало. Це фейк. І це міф. Звідки ростуть ноги? Цю тезу активно завжди використовує Росія і для цього вони створюють заморожені конфлікти у сусідніх країнах, які, на їхню думку, не повинні вступати до НАТО… Територіальні розбіжності у явному вигляді згадуються лише у вимогах до учасників програми індивідуального партнерства (Individual Partnership Action Plan).

Та й там вони сформульовані дуже м’яко: країна кандидат повинна всього лише продемонструвати “willingness to settle international, ethnic or external territorial disputes by peaceful means …” (кандидати повинні демонструвати бажання вирішити ці конфлікти. – Ред.). Звичайно, таке бажання є і в України, і у Грузії. Як і у Туреччині та Греції, наприклад, які є членами НАТО і мають територіальні суперечки. Йдемо на Захід.

Ми зв’язалися з Олегом Пономарем, щоб обговорити й інші, не менш важливі міфи про НАТО. Політичний експерт також пояснив, чому ми “приречені” бути у НАТО, яка ексклюзивна формула для цього може бути запропонована і що потрібно зробити для цього нам, українцям.

 

Чому Україна буде в НАТО

 

– Україна обов’язково буде членом НАТО, 100%. Це встановив саміт у Бухаресті (в 2008 році. – Ред.). Це не підлягає обговоренню. Усі дискусії та суперечки йдуть тільки про дату. Те, що Україна з часом вступить до Альянсу, це аксіома.

Варшавський саміт у 2016 році дав нам завдання – змінити нашу армію на натівські стандарти до 2020 року. Тобто наша армія повинна бути готова вступити до НАТО до 2020 року. Для цього існують чотири форми.

  1. Трастові фонди, які наповнюються НАТО і через які проходить перенавчання та озброєння української армії.
  2. Військові інструктори, які працюють в Україні, із США, Польщі, Литви, Великої Британії та інших країн.
  3. Це не так афішується, але наші військові теж проходять стажування, в основному, в Литві і Польщі.
  4. Це навчання. Ось уже стартували навчання Sea Breeze 2017, у вересні будуть навчання Rapid Trident 2017.

До 2020 року, використовуючи всі ці чотири інструменти, ми повинні бути готові технічно. Але НАТО – це організація не тільки військова, це військово-політична організація. Тому потрібно підготувати не тільки армію, але і всю країну: громадянський контроль за армією і спецслужбами, боротьба з корупцією, політична система, парламентаризм, громадянське суспільство, ринкова економіка, права людини – це все потрібно нам підтягнути.

Це займе довше часу, ніж змінити армію на натівський стандарт. Тому Петро Порошенко і каже, що немає ніякого сенсу зараз подавати заявку. Нам потрібно перебудувати всю країну. У цій перебудові всієї України нам допоможе Асоціація з ЄС – там по пунктах розписано, що потрібно виконувати.

Щодо ПДЧ (План дій щодо членства. – Ред.). Ми його не подали і нам НАТО не запропонувало ПДЧ. Наш президент сказав, що ми тільки починаємо дискусію про можливий ПДЧ. Тут має бути все чітко, не потрібно спекулювати – попереду ще багато роботи.

За моєю інформацією, йде обговорення: у найближчі рік-два може бути обрана ексклюзивна формула, якої ще не було ніколи в НАТО – це 29 + 1. Україна де-факто буде в Альянсі, користуватися всіма обов’язками та правами, але де-юре не буде членом НАТО, поки не закінчимо всі процедури.

Це все, що стосується наших відносин з НАТО на сьогодні. А тепер про міфи.

 

Міф №1: Нейтралітет – це гарантія безпеки

 

– Цей міф розбивається легко. Ми ще не були в НАТО, і ми зазнали російської агресії: був анексований Крим і розпочато військові дії на сході країни. Якщо нам у Бухаресті дали б ПДЧ, якби зараз були б членом НАТО, то напад на Україну розцінювався б як напад на весь Альянс. Росія б не ризикнула і війни б не було.

НАТО – це найсильніший союз у світі, і він оборонний. Ось це і є наша гарантія безпеки.

 

Міф №2: Якщо рухатися до НАТО – Росія буде збільшувати агресію

 

– Постійно підкреслюється Україною, НАТО, США та іншими західними партнерами, що на процес вступу до Альянсу не може впливати ніхто, крім країни, яка хоче вступити до блоку, та 29 країн-членів.

Третя сторона не має ні права вето, ні інших будь-яких прав з цього приводу.

Але є неофіційна політика: немає ніяких сумнівів, що Росія не буде цьому рада і буде ставити палки у колеса.

Москва говорила і робила те ж саме стосовно Польщі, Чехії, Румунії (країни-члени НАТО. – Ред.). А також стосовно країн колишнього СРСР (Литва, Латвія, Естонія тощо). Але ми не повинні піддаватися на погрози і шантаж – у нас є свої національні інтереси – вступити у цей союз, щоб гарантувати безпеку.

Російські спецслужби працюватимуть, але вони вже працюють! В Україні відбуваються і політичні вбивства, і акції терору, і диверсії, і саботаж. Вони працюють на території України, і їх колона тут діє – вона теж працює на розкачку країни. Це не секрет, проти цього має працювати СБУ, машина пропаганди і громадянське суспільство.

Ми не повинні здаватися, нам потрібно протистояти, а не сказати “окей, ми не підемо до НАТО” і скласти руки.

 

Міф №3: НАТО забере українську армію з Донбасу і відправить на іншу війну

– НАТО – це не монстр, який буде нас відправляти всюди. У всьому превалює здоровий глузд. Якщо є агресія всередині країни – основні сили будемо посилати туди. А НАТО нам будуть у цьому допомагати озброєнням, розвідувальними даними, інструкторами та іншими способами.

Не буде такого прохання: оголіть східний фланг і перекиньте війська в Афганістан. Такий варіант виключений.

Дуже часто відмовляються від операцій. Ось, наприклад, Канада відмовлялася бути в Іраку. НАТО – це нормальна демократична організація, це не монстр. Тут можна вести переговори, тут тебе вислухають, тут можна запропонувати свої аргументи.

Україна навіть зараз у статусі партнера, а не члена НАТО, бере участь майже у всіх миротворчих операціях – Косово, Афганістан тощо. Наша участь навіть більш активна, ніж участь деяких інших членів НАТО.

Міф №4: Україна втратить суверенітет через армію та бази НАТО в країні

 

– Вступ до НАТО – це добровільне рішення нашої країни, яке підтримує більшість українців, а не втрата суверенітету. Це свідомий вибір для того, щоб забезпечити максимальну безпеку.

Ми не жертвуємо ніяким суверенітетом – ми стаємо тільки сильнішими, а не слабкішими.

 

Міф №5: НАТО дорого коштує – Україна буде витрачати півбюджету

 

– У НАТО є неофіційний закон – витрачати 2% ВВП на оборону. Кожна країна повинна стільки коштів віддавати щорічно. Україна вже витрачає 6% ВПП – утричі більше.

 

Добре, з міфами розібралися: для кого вони і хто їх створює?

 

Росія – виробник фейків і міфів про НАТО

 

– Ці міфи і фейки запускаються нашим противником – Росією. Москва боїться НАТО в Україні – вона вважає, що тим самим НАТО виходить на межі до РФ.

У Росії дуже цинічна позиція – вони напали на Україну, вони анексували Крим, розв’язали військові дії на сході, і водночас вони бояться, що Україна буде нести загрозу, будучи в НАТО. Це називається звинуватити когось у тому, що зробив сам.

Росіяни не хочуть країну НАТО по сусідству – це основне побоювання. РФ не пояснює своїм громадянам, що Північноатлантичний альянс – це оборонний союз.

 

Що робить Росія з тими, хто хоче вступити в НАТО

 

Давайте згадаємо останній приклад з Фінляндією, яка захотіла зблизитися з Альянсом. Президент РФ Володимир Путін тоді сказав, мовляв, ви що, хочете війну до останнього фіна? Одразу починає погрожувати.

Зокрема, Фінляндія бачить російські підводні човни і літаки відносно недалеко від себе. Будь-який громадянин Фінляндії бачить, що Росія влаштовує провокацію і погрожує. Це змушує Фінляндію прийняти протилежне рішення – зблизитися з НАТО.

 

Чому Росія проти НАТО

 

Найголовніша причина небажання Росії сприймати НАТО – історична, цивілізаційна. Україна, вступивши до НАТО та ЄС, повністю виходить із зони впливу Москви.

А Росія хоче негласно мати у зоні свого впливу всі країни колишнього СРСР. На цьому вони завжди наполягають на переговорах із США. РФ хоче, щоб їй дали карт-бланш, який дозволить вирішувати самостійно всі питання на території колишнього Радянського Союзу. Путін завжди каже про біполярний світ, натякаючи на те, що є зона відповідальності Росії і США, в які ніхто не повинен лізти.

Цього вони найбільше боялися. Якщо Україна піде до НАТО та ЄС…. як казав Бжезинський (Збігнєв Бжезинський, радник президента США з нацбезпеки при Джиммі Картері, помер у 2017-му у віці 89 років. – Ред.), без України Росія не імперія.

Богдан Амінов. 

Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх