PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

Співаковський: Угорщина та Румунія хочуть мовні анклави в Україні

Скандал з українським освітнім законом набирає обертів – Угорщина відкрито погрожує Україні. Факти ICTV дізналися від Олександра Співаковського, як мовні анклави шкодять Україні та чому пропозиції Угорщини – поганий шлях для нас.

Угорщина заявила про блокування рішень ЄС щодо зближення з Україною через наш закон Про освіту. Що взагалі відбувається? Про усе, що стосується цієї теми читайте тут.

Факти ICTV дізналися від народного депутата від БПП, першого заступника глави комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Олександра Співаковського, що саме пропонувала Угорщина, на які компроміси пішли українці та чому мовні анклави – це поганий шлях для нашої країни.

Далі – пряма мова.

 

Як шукали компроміс

– Компроміс, що стосується 7 статті, яка регламентує мовне питання, у законі Про освіту був знайдений упродовж дев’яти місяців через три круглі столи.

А компроміс такий. Щоб у початковій школі (1-4 класи), де дітям потрібна адаптація, поряд з українською мовою була мова національних меншин і корінних народів, а вже з 5 класу мовою навчання була українська.

Є два виключення. Перше – для корінних народів, де є загроза зникнення мови, можуть створюватися окремі класи.

Друге – дві-три дисципліни можуть викладатися мовами Європейського союзу.

Давайте порахуємо, щоб зникли спекуляції. Угорська мова, угорська література та угорська історія – це вже три предмети. Далі – два-три предмети мовою Євросоюзу (наприклад, тією ж угорською).

Вже можна нарахувати п’ять-шість дисциплін, які можуть викладатися угорською. А інші дев’ять-десять – українською.

Про яку сегрегацію тут може йти мова? А зараз йдуть спекуляції, що ми нібито щось забороняємо, не даємо можливості тощо.

 

Чому мовні анклави – зло

Мовні анклави – це, в першу чергу, погано для дітей.

Наше завдання полягає у тому, щоб забезпечити виконання Конституції України – зруйнувати цю ізоляцію, давши усім дітям в Україні доступ до вищої освіти, державних посад тощо, незважаючи на те, хто вони – болгари, угорці, румуни та інші.

Це закон можливостей, які ми даємо нашим дітям, а не закон заборон.

Що зараз відбувається? У нас є регіони, де діти протягом навчання школи взагалі не знають ні української мови, ні навіть російської. Виникає питання: чому влада не забезпечує доступ до вивчання державної мови? Це ненормально.

Ми навіть пішли ще далі на компроміс – для національних меншин законом дозволяється навіть з 5 класу створювати окремі класи з мовою навчання корінного народу.

Є політичні сили, які прагнуть залишити на території України мовні анклави. А це – ненормально. До речі, ще Румунія займає таку достатньо жорстку позицію.

Нехай у Польщі, Болгарії, Угорщині або Румунії мені покажуть анклави, де діти не знають польської, болгарської, угорської або румунської.

Під час підписання президент України чітко заявив: імплементація закону відбуватиметься з урахуванням усього контексту і територіальних особливостей.

Фактично, виконуючи закон, ми в праві надати унікальні можливості для, наприклад, угорських чи румунських національних меншин. Міністерство надає можливість формувати так навчальні плани, щоб забезпечити двомовність – державна мова як стандарт і рідна мова, яку треба зберегти, бо це культура, традиції і ментальність.

У цьому унікальність України, бо є дуже багато різних етнічних груп. Це збагачує нас. Закон Про освіту, навпаки, об’єднує усіх людей..

Коли ми маємо на території людей, які не знають державної мови, є питання: що є спільним знаменником для країни?

 

Що хочуть від України

Ми мали розмову з послом Угорщини і Румунії і знайшли компроміс, що така конструкція з мовою національних меншин, яка введена протягом 1-4 класів, буде і з 5-го.

Але. Оскільки розпочалася потужна дискусія між депутатами у Верховній Раді, ми знайшли цей конструктив: адаптація, де мова національної меншини поряд з українською, буде тільки упродовж 1-4 класів. Той закон, який він є зараз, знайшов підтримку більшості  у парламенті. Консенсус було знайдено 255 голосами.

Угорщина хотіла, аби практика з початкової школи розповсюджувалася на всі класи. Вона хотіла, щоб була можливість навчатися лише угорською мовою протягом загальної середньої освіти. Тобто, нічого би й не змінилося. Наприклад, мова навчання – угорська, а один-два предмети – українською.

 

Що втрачаємо з мовними анклавами

Якщо дитина не навчається державною мовою – як вона здаватиме ЗНО? Ніяк. Це означає, що ми не забезпечили конституційну норму.

За таких умов дитина не вчить українську мову, погано здає ЗНО, не маючи після цього можливості вступити в український виш. Що робить дитина далі? Вирушає за кордон і вступає в інші університети.

Чи може українська влада допускати, щоб частина дітей була ізольована від вищої освіти у нашій країні? Ми ж не забороняємо спілкуватися, вивчати літературу угорською тощо. Що ми порушили і не так зробили?

Якщо ми нашим дітям не забезпечимо доступу до навчання українською – автоматично створюватимемо мовні анклави. Це дуже поганий шлях для України.

З одного боку повинні дати доступ до української, з іншого – розвивати вивчення рідних мов національних меншин.  Таким чином цей закон нас і об’єднує. У цьому наша сила.

Богдан Амінов.

Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх