PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

Кремінь: На Закарпатті потужне угорське лобі. Дехто хоче Велику Угорщину

Угорщина підняла ґвалт через український освітній закон – справа дійшла до погроз. Тарас Кремінь розповів про справжні причини бунту угорців та пояснив, як закон вирішить проблеми з національними меншинами.

Нагадаємо, Угорщина заявила про блокування рішень ЄС щодо зближення з Україною через наш закон Про освіту. Що взагалі відбувається? Про усе, що стосується цієї теми, читайте тут.

Факти ICTV дізналися від народного депутата та глави підкомітету з питань освіти комітету Верховної Ради з питань науки та освіти Тараса Креміня про те, чому Угорщина так різко реагує на зміни в українській освіті та які проблеми мають з державною мовою на Закарпатті.

Читайте: Співаковський: Угорщина та Румунія хочуть мовні анклави в Україні

 

Чому Угорщина “проти”

– У мене вся рідня із Закарпаття. І я дуже добре знаю ситуацію. Чому угорці роблять такі заяви? Тут кілька складових:

Перша. Наближення парламентських виборів в Угорщині, де лідери деяких сил вирішили зробити на цьому політичні дивіденди, відігравшись на українських реформаторських законах.

Друга. Є дуже потужне угорське лобі на території західної України, зокрема на Закарпатті, яке зацікавлене у трудовій міграції українців.

Третя. Це проект так званої Русі, який був започаткований ще, напевне, на початку 1990-х. Величезна кількість апологетів, зокрема з Угорщини, можливо, бачили у цьому питанні інструмент для повернення до цієї дискусії.

У мене таке припущення: вони вважають, що там, де розмовляють угорською, знаходиться Велика Угорщина. Тобто, імперські замашки, які властиві Росії, тут проявляються.

Ще один момент – мені здається, що це заздрість угорців. Бо у нас справді реформаторський закон вийшов, де були враховані не тільки конституційні норми, але й психологічні особливості дітей на території з компактним проживанням національних меншин.

Це величезна проблема для прикордонних районів не тільки в Україні. До речі, в Європі така ситуація є традиційною.

 

Кримські татари “За”

Усю редакцію законопроекту підтримали лідери кримськотатарського народу Мустафа Джемільов і Рефат Чубаров.

Вони переживали, що освітній закон може якимось чином вплинути на обмеження кримськотатарської мови.

Але Чубаров і Джемільов захищали мовну статтю в законі через те, що вони – єдиний народ, який не має права розвивати національну мову на своїй території (в умовах анексованого Криму).

Цей закон для кримських татар на материковій Україні створює якраз найкращі умови.

 

Угорці не критикували закон

Звичайно, представники угорської нацменшини мали можливість сказати своє слово. Ідея написання цього закону виникла чотири роки тому.

Сам закононопроект як документ був зареєстрований два роки тому. Упродовж цього часу ми обговорювали  його на засіданнях комітету, робочих груп.

Ми розглядали окремо кожну статтю, зокрема і мовну – на неї витратили 5-10 засідань.

Усім пропонувалося подавати свої варіації мовної статті у законі Про освіту. Які ж проблеми? Подайте правку і ми її обговорюватимемо. Але представники угорської нацменшини цього не зробили.

Я переконаний, що це політична маніпуляція, яка направлена на капіталізацію політичних дивідендів в Україні.  Заява про український освітній закон з боку Угорщини – популістська. Вона робить виклик демократичному державотворенню у Європі.

У Європі дискусія стосовно погодження нових законів не прописана.

Угорщина не звітує Україні про свої законодавчі ініціативи. Те ж саме стосується України, яка не повинна цього робити.

Кілька тижнів тому на базі МЗС України була зустріч з послами 11 європейських країн, зокрема – Угорщини і Румунії.

Українські міністри Клімкін і Гриневич усе пояснили. Жодних занепокоєнь на тій зустрічі не було, крім одного: що цей закон можуть використати для зменшення кількості мов національних меншин в освіті.

 

На Закарпатті – біда з мовою

Акцент треба робити на тому, що це закон про освіту, а не про мову.

Величезна проблема, яку має сьогодні Закарпаття: багато випускників тамтешніх шкіл не можуть скласти державні іспити з української мови.

Відповідно, у них немає можливості подати документи до вишів України.

Їхні права дискримінують. Вони не можуть реалізувати себе далі, тому вимушені мігрувати закордон або залишитися в Україні без вищої освіти.

А наш закон стимулюватиме і до вивчення своєї мови, і до вивчення державної. А потім нехай приймають будь-яке рішення, але при цьому маючи значно ширші умови.

 

Як вчитимуть українську

Що стосується поступового збільшення кількості годин на вивчення державної умови.

Старт нової української школи розпочинається з 1 вересня 2018 року. Акцент на навчання мовою національної меншини зроблено тільки у 1-4  класах.

По суті, угорські, чеські, польські чи інші села можуть при школах створити відповідні групи для дітей, які будуть навчатися мовами національних меншин.

Разом із тим, у середній і старшій школі поступово збільшуватиметься кількість предметів українською мовою.

Але при цьому будуть і предмети мовою національної меншини – мова, культура, література, етнографія і все, що є за робочим планом школи.

Закон Про освіту дозволяє школам мати свої програми. Є державний стандарт, від якого не можна відходити, але можна запропоновувати свої спецкурси, додаткові заняття, мовні дисципліни тощо.

Ніхто нікого не обмежує, але з іншого боку – ніхто не має права принижувати державну мову, доступ до вивчення якої повинен бути. Це конституційна норма.

Богдан Амінов.

Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх