PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

Гаррі Джейкобс: США зросли за 300 років, Китай – за 30. А Україна може ще швидше

Головний виконавчий директор Всесвітньої академії мистецтва та науки (WAAS) Гаррі Джейкобс прогнозує через 20 років зникнення до 80% професій у США, а у випадку з Україною запевняє: якщо ми пізно почали змінюватися, – це не означає, що наша країна буде останньою.

Гаррі Джейкобс є членом Римського клубу, письменником, дослідником та консультантом у сфері управління бізнесом, економічного і соціального розвитку, а також освіти. 

Крім того, Гаррі Джейкобс займає посаду головного виконавчого директора і глави ради Консорціуму світових університетів та є засновником Mira International – компанії, яка консультує щодо управління бізнесом, стратегічного зростання та рентабельності у Європі, Північній Америці та Азії. 

Саме пан Джейкобс брав участь у розробці стратегії, яка допомогла Індії створити близько 100 тисяч додаткових робочих місць та збільшити вдвічі кількість сільськогосподарської продукції.

Факти ICTV поговорили з директором Всесвітньої академії мистецтва та науки Гаррі Джейкобсом на Київському міжнародному економічному форумі, який відбувся 5-6 жовтня. 

 

Виклики та майбутнє

– На які виклики перед світом і Україною нам варто очікувати?

– Є три глобальних виклики.

Перший. Усе змінюється дуже швидко – аж занадто. У нас немає часу до цього готуватися та адаптуватися до змін.

Технології змінюються драматично швидко, а люди і соціальні інститути – набагато повільніше.

Другий. Це взаємозв’язок та комплексність. Раніше було прийнято вважати, що деякі речі існують окремо одна від одної.

А зараз настав час, коли абсолютно усе пов’язано – люди, країни, економіки. Щось відбулося у США, і це повністю змінює весь світ. А коли щось змінюється у Китаї – це також стосується усіх.

І я маю на увазі не лише економічні аспекти. Пов’язано абсолютно все: культура, екологія тощо.

Сьогодні у світі ми бачимо, що ті ж уряди розділені – по країнам та інституціям. Наприклад, є відповідальні за оборону, економіку, соціальні процеси… Так само і в університетах, де інститути один з одним не пов’язані.

Навіть усі наші теорії, які вигадало людство, існують окремо – є соціальні, економічні і тому подібне.

Тому перші два виклики – швидкість і комплексність – диктують нам ще один – третій. Це невизначеність. Ми взагалі не можемо прогнозувати, що станеться.

Давайте подивимося на це на конкретному прикладі: через усі ці виклики у США вже за 20-30 років 50-80% існуючих професій зникнуть.

– Якщо професії почнуть зникати – багаті країни відмовляться від дешевої робочої сили? Що тоді станеться з бідними країнами?

– Звичайно, великі корпорації шукатимуть дешеву робочу силу. Наприклад, зараз це робить Китай.

Я думаю, що ви не зможете будувати майбутнє, виходячи з логіки продажу дешевої робочої сили.

Тому що сьогодні дешева робоча сила знаходиться в Україні, а наступного року вона може опинитися зовсім в іншому місці.

Тому наше майбутнє повинно будуватися на збільшенні якості та наукових дослідженнях.  Треба розвивати людський капітал – це найважливіше.

Наведу приклад. Ще у 19 столітті, коли крокувала світом індустріальна еволюція, усе вимірювалося таким чином: кого дешевше найняти для праці – людину чи коня.

 

 

Капіталізм та зміни

– Деякі економісти зараз критикують відкриті ринки і говорять про дві основні проблеми: глобальне потепління та величезну прірву між багатими та бідними. Складається враження, що капіталізм створює все більше проблем, а не працює на всіх людей…

– Абсолютно так!

Через такий капіталізм, яким він є зараз, ми маємо збільшення рівня безробіття, економічну незахищеність, розрив у доходах між людьми і політична нестабільність, яка підриває демократію.

До цього всього додайте проблеми з кліматом.

– Хіба в наш час взагалі можливо змінити щось у капіталізмі?

– Ми вже міняли у минулому капіталізм. У 1930-му у США якраз була представлена нова програма з гуманізації капіталізму.

Була введена регуляція банків для того, щоб не сталося банківської кризи. Тоді прийняли закони, які захищали саме людей – створили нормальні регульовані зарплати, з’явилася соціальна захищенність.

Це були реальні фундаментальні зміни в капіталізму, про які не можна було уявити до цього часу.

Але нові проблеми з’явилися у 1990-х.  Поки існував соціалізм, капіталізм вимушений був бути більш гуманним. Адже відбувалася боротьба.

А тепер ми повернулися назад до 1920-х років у цій філософії капіталізму. Ми знову повинні змінити наш напрямок. Але це не означає, що ми повинні змінювати ринкову економіку.

Треба забезпечити такі умови, щоб досягнення ринкової економіки розділило усе людство, а не окремі групи.

При цьому, ми повинні бути спокійнішими у цьому контексті, щоб не зруйнувати планету.

– Ви зараз говорите про речі, які дуже нагадують ліві ідеї, а їх на Заході не зовсім сприймають… Той же соціалізм, наприклад.

– Це реалістична ідеологія, а не соціалістична!

А те, що продовжується на сьогодні – безробітня молодь, шкода екології і тому подібне –  не приведе нас до будь-якого реальності.

Чому Дональд Трамп переміг на виборах у США? Це був протест людей проти капіталізму, яких залишили за бортом віч-на-віч з безробіттям та іншими проблемами.

Чому Британія виходить з Європейського союзу? Це знову-таки протест проти цієї ж системи!

 

Європа та криза

– Сьогодні активно критикують європейські інститути. Кажуть, що вони вже не можуть успішно реагувати на нові проблеми. Євросоюз охопила криза?

– Ситуація з європейськими інститутами – це саме те, про що я говорив з самого початку – про нові виклики, серед яких занадто швидкі зміни та невизначеність.

Ці виклики настільки драматичні, що європейські інституції вже не встигають за ними.

Приклад –  глобальна фінансова криза у 2008 році. Чому вона сталася? Бо фінансові інститути працюють на національному рівні, а ринок став глобальним.

Це саме стосується міжнародних корпорацій. Вони регулюються законодавством однієї країни, хоча насправді працюють глобально.

Ці компанії знаходять так звані лазівки – використовують різні законодавства країн для того, щоб отримати максимальну вигоду. Наприклад, американська компанія шукає країни, де найменше платитиме податків.

Якщо сказати просто, то інститути банально повинні перебудовуватися під нову реальність. Повинна змінюватися сама система управління, а далі за нею –  економічна, освітня та інші системи.

Як бачимо, нічого нового, насправді. Останні 300 років ми змінюємося надзвичайно швидко.

 

Глобалізація та Україна

– Що нам тоді робити: призупинити глобалізацію чи максимально сприяти їй?

– Ми вже не можемо щось зробити. Не можна вже закривати ринки – це не працюватиме. Останні 2 тисячі років ми рухалися шляхом глобалізації. Тому вихід тільки один – ми 100% не можемо повернутися у минуле.

Потрібно змінювати інститути, зміцнювати їх та будувати нові – не національному рівні, а на світовому. Візьміть, наприклад, ООН – її теж треба перебудовувати.

– Глобалізацію критикують за те, що більшість ресурсів у світу опиняється в усе меншому колі людей, а бідність зростає. Що робити з цією проблемою?

– Не все так просто. Китай та Індія були одні з найбідніших країн. А зараз вони активно зростають.

Навіть в Африці країни змінюються. Візьміть за приклад Руанду, де відбувається швидкий економічний розвиток.

У цьому світі працює тільки одне правило: усі повинні змінюватися!

– Країни настільки швидко змінюються, що, здається, Україна вже ніколи не наздожене найпотужніші економіки світу. Ситуацію ніяк не виправити?

– Те, що ви змінюєтеся пізніше, абсолютно не означає, що ви будете останніми.

Те, що США і Британія зробили за 300 років, Японія зробила за 100 років, Південна Корея – за 50 років, а Китай – за 30 років.

Процеси пришвидшуються. Саме тому Україна, знаходячись десь позаду, може вийти на серйозне зростання.

Українцям не треба тягнути за собою минулого. Тягар минулого для України може не принести нічого корисного та навіть, навпаки, бути доволі важким.  Треба змінюватися і бути попереду цих змін!

Читайте: Андерс Війкман: Євросоюз вирішив не дратувати Росію

Богдан Амінов.

Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх