PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

Медична реформа: які ціни отримаємо у 2018-му і хто за все платить

Медичній реформі пророкують велике майбутнє, – щонайменше, знищення “совкових” методів. Є і критики, які прогнозують повний провал. Та що з цього правда? Факти ICTV розібралися, хто за все платитиме.

Дискусії навколо медичної реформи продовжуються навіть після прийняття закону. Одна з найбільших критиків – Ольга Богомолець, відомий лікар і депутат.

Є багато занепокоєнь, які оголошують експерти. Чи вистачить грошей в українців на медицину? Чи не отримаємо ми нову проблему – відсутність ліків? Як працюватимуть лікарні у регіонах, які опиняться під загрозою ліквідації? Та чи не змусить реформа займатися українців самолікуванням через брак коштів?

Член громадської ради при Міністерстві охорони здоров’я Євген Гончар пояснив в інтерв’ю Фактам ICTV, що чекає на українців після змін.

 

Нові ціни для пацієнтів

Ольга Богомолець у Facebook виклала ціни на деякі медичні послуги. За цими даними, зробити ренген коштуватиме майже 400 грн. Але незрозуміло, скільки оплачуватиме з цього держава.

– З наступного року медична реформа торкнеться тільки первинної ланки – це сімейні лікарі, дільничні терапевти та дільничні педіатри.

Усе інше працюватиме у звичному режимі. З одного боку, це погано. Але з іншого – у нас з’явиться час для поступових перетворень.

Що стосується первинної ланки: усе буде безкоштовно –  прийоми та консультації сімейного лікаря, терапевта та педіатра, а також базовий перелік аналізів (6-7 позицій).

Щодо вторинної ланки ( стаціонари, хірургічна допомога, гастроентерологи, неврологи тощо), де надається спеціалізованіша та високотехнологічніша допомога. У цій сфері все реформуватися через рік – у 2019-му.

Перед тим, як приступити до реформи у вторинній ланці, Верховна Рада голосуватиме за річний бюджет, у якому буде гарантований пакет медичних послуг. У цей пакет входитимуть усе, що покриватиметься державою на 100%. А що там буде – зараз ніхто не зможе відповісти.

Для того, щоб знайти відповідь – ми створюватимемо у 2018-му пілотні проекти.

Будуть братися окремі лікарні і певні території, де намагатимуться запровадити медичну реформу у такому вигляді, як вона працюватиме у 2019-2020 роках.

Після цього буде обраховано вартість кожної послуги, розглянуто, скільки грошей є у держави і порівняно з тим, скільки таких послуг потрібно надавати щорічно.

Наприклад, нам треба забезпечити на рік Х-кількість апендектомій (вирізання апендициту. – Ред). Далі вираховуємо скільки це коштує. Дивимося на бюджет і визначаємо, чи можемо це оплатити. Такий аналіз здійснюватиметься по всім послугам.

І у якийсь момент ми скажемо, скільки на що треба грошей. Якщо у держави буде 100 млрд грн – покриємо такий-то відсоток послуг, якщо 150  – значить, більше.

 

Чи вистачить на усіх ліків

– Критики кажуть, що після медичної реформи лікувальні заклади зможу відмовлятися від  надання нерентабельних послуг…

– Вперше таке чую. Щодо первинної ланки: сімейні лікарі не зможуть відмовитися від прийому пацієнтів.

Якщо у сімейного лікаря немає 2 тисяч пацієнтів і до нього приходить хто завгодно – він не має права відмовитися надавати послуги. Нехай це мати з немовлям чи виклик на дім від 90-річної бабусі (сімейний лікар може мати максимум 2 тис. пацієнтів. – Ред.).

Сімейний лікар підписує договір з Національною службою здоров’я, яка його до цього зобов’язує.

Ліками забезпечуватиме держава через Національне закупівельне агентство, яке потім їх розподілятиме по лікарням.

– Тобто, у випадку нестачі ліків, відповідатиме Національне закупівельне агентство?

– Я зараз не можу точно сказати про механізми, але, певною мірою, так.

З наступного року запрацює національний перелік ліків (близько 200-300 одиниць), яким буде на 100% забезпечене населення.

Так, у переліку не буде дуже дорогих чи неефективних препаратів, але там будуть базові ліки. Наприклад, можна буде гарантовано отримати якийсь антибіотик чи засіб для зниження тиску, якщо ви знаходитиметеся на стаціонарі.

З часом цей перелік збільшуватиметься та коригуватиметься.

Якщо вам треба ліки, які не входитимуть до цього переліку, доведеться заплатити за них з власної кишені або їх покриє страховка (страховку можна придбати, які і раніше або її може оформити вам, наприклад, роботодавець. – Ред.).

Теж саме стосується медичних послуг. Якщо вона не входить у перелік гарантованих – доведеться за неї заплатити.

– А не буде так, що після реформи лікарі нав’язуватимуть непотрібні послуги, щоб зрубити побільше грошей у кишеню?

– Первинна ланка цього точно не робитиме – для них у цьому немає сенсу.

Лікарі отримають 370 грн чи якусь іншу суму за одного пацієнта, і все. Тому вони максимально зацікавлені у тому, щоб пацієнт не хворів.

Чим менше хворітимуть – тим менше роботи у сімейних лікарів. Зауважу, що їм треба буде обслуговувати до 2 тисяч людей.

Щодо вторинної і третинної ланки. Так, у цій ситуації лікарня справді зацікавлена надати якомога більше медичних послуг. Це необхідно контролювати.

Контроль здійснюватимуть самі ж пацієнти і Національна служба здоров’я через той же IHealth та інші механізми.

До речі, така проблема в українських реаліях не унікальна. Вона існує у всьому світі.

– Тобто, висновки, які надаватимуть лікарні, будуть зберігатися і в електронному вигляді? Наприклад, ліки, які мені виписують від якоїсь хвороби?

– Це буде зроблено лише у певній мірі. Там не буде написано: ви відвідали гастроентеролога, і він надав таку-то виписку.

Там буде інформація про пацієнта, його прив’язку до сімейного лікаря і отримання певних медичних послуг.

І, наприклад, якщо сімейний лікар усім призначає консультації до одного гастроентеролога, або якийсь гастроентеролог виписує всім одну й ту ж маніпуляцію, то цим треба зацікавитися. Бо можуть бути і суб’єктивні причині на це: наприклад, це якесь спеціалізоване відділення або до цих лікарів ходить певна популяція хворих.

Це все буде відрегульовано. Коли за це платитимуть – тоді контролюватимуть. Адже зараз у держави, на жаль, немає досвіду у цьому.

 

Ліквідація лікарень. Без пацієнтів не буде грошей? 

– Творці реформи як мантру повторюють слова “формула – гроші ходять за пацієнтом”. А чи не буде так: де немає пацієнтів, там і не буде грошей? Що тоді робити лікарням у регіонах?

– Тут є цікава маніпуляція. Між лікарем і пацієнтом є певна асиметрія інформації.

Наприклад, якщо ви хочете автомобіль – можна самостійно розібратися у цьому питанні і зрозуміти, який найоптимальніший варіант.

У медицині такого немає. Ви за тиждень не отримаєте стільки знань, скільки має лікар. У цьому і полягає асиметрія.

Багато пацієнтів вважають, що краще мати лікаря-гастроентеролога, який завжди на місці, але приймає лише 10-100 хворих на рік. Це неправильно.

Пацієнт не може оцінити об’єктивно роботу лікарів. Він керується лише станом свого здоров’я – краще йому стало після відвідування лікаря чи ні, але якість надання медичних послуг оцінити важко.

Найбільш небезпечним є зовсім не те, що у лікарні немає спеціаліста, наприклад, хірурга. А те, що цей хірург не робить операцій або гінеколог, який не приймає роди.

Коли ви потрапляєте до такого спеціаліста – він може зробити щось недобре. І не тому, що він щось бажає вам зла, а тому, що фахівець елементарно не має практики.

Компетенція лікаря залежить від його досвіду.

У випадку, коли лікарні не надаватимуть вичерпний перелік послуг, щоб отримати фінансування, треба ставити питання до їх менеджменту. Треба щось змінювати, перепрофільовуватися, знаходити кращих спеціалістів.

Якщо якісь лікарні взагалі не зможуть працювати за таким механізмом – завжди є можливість фінансування з місцевого бюджету, якщо люди все одно захочуть залишити медичний заклад. Тобто, місцеві за це голосують і платять гроші.

– Погані спеціалісти – це лише одна з причин. А що робити з малонаселеними чи депресивними районами?

– Гроші ходять за всіма однаково. Медичні послуги коштуватимуть однаково: що у селі, що у Києві, що у депресивних районах.

Сімейний лікар отримуватиме 370 грн незалежно від того, де він працює.

– У деяких лікарнях може не набратися достаньої кількості пацієнтів, аби їх утримувати.

– Наскільки мені відомо по щільності населення, така проблема може бути лише на півдні Чернігівської та Київської областей.

Там малонаселені регіони. А загалом, по Україні я б не сказав, що є регіони з так званою пустотою. Скрізь в радіусі 30-70 км є населені пункти і лікарні.

 

У людей нема грошей. Лікуватимуться вдома?

– У нас величезна кількість людей займається самолікуванням. Причина – брак коштів. З новою реформу проблема загостриться ще більше?

– Самолікування зазвичай практикується, коли пацієнт має хворобу, яка лікується на рівні сімейного лікаря.

Якщо у людей онкологія чи інші серйозні захворювання – здебільшого звертаються до спеціалістів.

Якщо, наприклад, є серцево-судинні захворювання, часто люди не розуміють усю серйозність ситуації. Вони і так зараз займаються самолікуванням.

Наявність сімейного лікаря, з яким пацієнт підписує декларацію, вже свідчить про те, що вас будуть раді прийняти, адже за це він отримує кошти.

Крім того, ви завжди можете здати безкоштовно базові аналізи та матимете реімбурсацію (виплата компенсацій. – Ред.), яка покриває вартість лікування.

За таких обставин, гадаю, навпаки, рівень самолікування знизиться. З’являться вже певна визначеність і зацікавленість, щоб прийти до лікаря.

Одна з найголовніших причин самолікування – це недовіра до своїх лікарів. Зараз пацієнти приходять у поліклініку, і їм там кажуть “це ваш лікар”. І все, вибору немає.

І коли лікар не задовольняє пацієнта, то він думає, що краще сидіти вдома, аніж ходити до такого спеціаліста.

Реформа ж дозволяє самостійно обрати кращого лікаря.

Крім того, поступово вводиться електронна черга. Тоді ще простіше буде потрапити до лікаря. Записалися на 15.15, наприклад, прийшла на цей час і не стоїте годинами у черзі.

Зауважу, що реформа навіть не торкається питання електронних черг, адже їх може запроваджувати кожна лікарня самостійно.

Ще одна проблема – це рецептурний продаж.

Пацієнт може купити фактично майже будь-які ліки без рецепту. Треба посилювати рецептурний продаж, щоб люди не могли будь-що купувати в аптеках.

Частіше за все, проблема стосується антибіотиків. Майже завжди, коли пацієнт самостійно починає приймати антибіотики, він приймає неправильне рішення.

Найпоширеніша ситуація – ГРВІ, який не лікується антибіотиками. Але пацієнти з нежиттю і температурою купують собі антибіотики. Це треба регулювати.

 

Що буде з приватними лікарнями

– Реформа не передбачає регулювання цін приватними клініками, наскільки зрозуміло. Цінову політику вирішуватиме уряд. Це “вб’є” приватні лікарні? Адже ціни усюди будуть однаковими.

– Сподіваюся, що приватні клініки отримуватимуть фінансування, якщо вони підписуватимуть договір з Національною службою здоров’я.

Умовно кажучи, якщо вони погодяться приймати пологи за 15 тисяч грн (про суму ми зараз не говоримо, це уявна цифра), то чому б ні?

Я не бачу в цьому проблеми. Навпаки, буде більше конкуренції. Ринок медичних послуг збільшиться і вийде з тіні – держава почне платити гроші.

Можливо, це змусить ще більше підвищити ефективність роботи приватних клінік.

Парамедики на швидкій. Що зміниться?

– Критики кажуть, що парамедики на швидкій, як пропонується, це провал. Наприклад, у Польщі парамедиків готували кілька років до того, як провести реформу. А до нас приїжджатимуть на швидкій ненавчені спеціалісти?

– Реформа не стосується парамедиків. У цих законах навіть немає такого слова “парамедик”. Тому це страшилки, про які розповідають.

Я навіть гадаю, що не було б нічого погано, якби вони з’явилися. За умови, щоб вони були добре навчені.

Простий приклад. Лікар – це спеціаліст, який вчився 6 років базової медичної освіти і ще кілька років інтернатури. У середньому, 8 років.

Виклики швидкої допомоги зазвичай не потребують спеціалістів, які провчилися 8 років. Дуже часто викликають медиків, коли підвищена температура або транзиторна ішемічна атака (захворювання, що виникає в результаті погіршення кровообігу головного мозку. – Ред.).

У цих випадках не треба настільки високоспеціалізованого лікаря. Значно доцільнішим було б, якби приїжджали парамедики, як у всьому світі. Вони надають базову допомогу і за необхідності транспортують до лікарні.

– Що робити лікарям на швидкій допомозі, якщо введуть парамедиків? 

Проблема в тому, що в Україні надзвичайно низька оплата праці. Держава витрачає, скажімо, 4 тисячі гривень на цього лікаря, і виходить так, що висококваліфікованими кадрами ми закриваємо усі діри. Це нелогічно.

Водночас, я не думаю, що лікарям швидкої треба за щось переживати. Якщо навіть введуть парамедиків – все одно ніхто не залишиться без роботи. У нас і так не вистачає кадрів.

Де-де, а у швидкій допомозі звільнень точно не буде.

А щоб запровадити парамедиків, не потрібні законодавчі реформи. Для цього достатньо лише нормативних актів МОЗ і Кабінету міністрів. Але поки активних рухів за цим напрямком ми не бачимо.

Богдан Амінов.

Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх