Ізоляція, девальвація, суди, арешти: що треба знати про дефолт країни

“Факти” розібралися, що таке дефолт, технічний дефолт, і як він вплине на Україну.

Учора Верховна Рада підтримала проект закону, який надасть уряду право, у разі необхідності, припинити виплати власникам міжнародних боргових зобов’язань.

За відповідне рішення проголосували 256 народних депутатів.

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко сказав, що таким чином Україна готується до дефолту.

Співголова депутатської групи “Відродження” Віктор Бондар повторив за Охрименком: закони 2898 і 2899 – найбільша авантюра року та технічний дефолт України.

“Українська правда” дуже оперативно після голосування публікує аналітику Галини Калачової та Сергія Лямеця, у якій автори вважають навпаки – про дефолт мова не йде, Україна підштовхує кредиторів до ведення переговорів.

“Факти” розібралися, що таке дефолт, технічний дефолт, і як він вплине на Україну.

Що таке дефолт?

Дефолт (англ. Default – невиконання зобов’язань) – невиконання договору позики, тобто несплата своєчасно відсотків або основного боргу за борговими зобов’язаннями або за умовами договору про випуск облігаційної позики.

Дефолт може оголошуватися як компаніями, приватними особами, так і державами («суверенний дефолт»), нездатними обслуговувати всі або частину своїх зобов’язань.

Звичайний дефолт позначає неможливість виконання позичальником своїх зобов’язань. Це означає банкрутство позичальника.

Якщо дефолт оголошує держава («суверенний дефолт»), то борги і суперечки підлягають врегулюванню на міжнародному рівні.

Що таке технічний дефолт?

Технічний дефолт виникає всупереч волі емітента (позичальника) через відсутність можливостей для оплати, надалі прецедент підлягає врегулюванню відповідно до угоди сторін.

Технічний дефолт – це ситуація, коли позичальник не виконує умови договору позики, але фізично він цей договір може виконати в майбутньому. Невиконання умов договору може мати на увазі як відмова платити відсотки або основну частину боргу, так і відмова надати необхідні документи (наприклад річний звіт) або будь-яке інше порушення пункту договору позики. Тоді позичальник може оголосити технічний дефолт кредитору.

Подальша доля позичальника і кредитора залежить від причин дефолту і можливостей врегулювання боргу в майбутньому на основі законодавства в країні. Досить часто технічний дефолт призводить до банкрутства позичальника.

Що таке зовнішній борг?

Зовнішній державний борг являє собою заборгованість держави за залученими з-за кордону засобам у вигляді позик і кредитів іноземних банків та міжнародних фінансових організацій, виплатою відсотків по них, а також кошти, отримані шляхом розміщення на міжнародних ринках державних цінних паперів. Державний зовнішній борг є частиною валового зовнішнього боргу країни.

Зовнішній борг України у цифрах

Юрій Палійчук, політолог:

– Голосування Верховної Ради слід розглядати виключно як елемент тиску на західних кредиторів. Не більше і не менше. Бо насправді єдині, кому не вигідний дефолт в України – це люди, яким ми винні гроші. А для нас це – величезний плюс.

Таким чином ми намагаємося донести кредиторам просту істину: реструктуризація – краще, ніж дефолт. Бо в першому випадку вони отримають хоча б щось.

Якщо це буде вигідна партія, то Україна піде на дефолт. Але, насправді боятися потрібно не самого оголошення дефолту, а причин, які його спричинили. А причини присутні щонайменше упродовж трьох останніх місяців. Тобто, найгірше уже наступило.

Серед причин – неконкурентна національна економіка, девальвація гривні, незбалансований бюджет, відсутність реформ. Як наслідок – низька купівельна спроможність серед населення і тенденція відкладеного попиту в бізнесі. Це коли ніхто нічого не купує і не продає. Для економіки така ситуація – найгірше, мо може бути.

Однозначно, будуть ті, хто намагатимуться скористатися ситуацією, коли більше половини громадян не розуміють, що таке дефолт. Однозначно будуть ті, хто спробують видати це за крах економіки і розруху.

Дефолт не стосується простого українця, якщо він не є працівником інвестиційного фонду, якому ми винні гроші.

Девальвація гривні можлива, але лише як реакція на паніку людей, які не вчили макроекономіку і не розуміють визначення терміну “Дефолт”.

Олександр Савченко, екс-заступник глави Національного банку України:

– “Технічний дефолт” – це літературний термін. “Технічний дефолт” – це коли країна домовилася з більшістю кредиторів на взаємовигідних умовах, без оголошення дефолту. Таке було під час російської кризи, коли заборгованість ми руструктуризували шляхом збільшення термінів, зменшенням процентної ставки. У цьому випадку хвилюватися не потрібно.

Якщо буде реальний дефолт, то причини для хвилювання знайдуться. Я шокований тим, що багато наших депутатів і урядовців думають, що ми просто спишемо кредити і боргове навантаження зменшиться. Дефолт означає, що будь-який кредитор зможе притягнути Україну до судової відповідальності, арештовувати рахунки, майно, згідно з міжнародним правом.

Прямо банківську систему це не зачепить, але стратегічно це буде досить сильний удар по банківській системі та іміджу. Кожен списаний долар обернеться втратами 2-3 доларів у перспективі. Інвестори обходитимуть Україну десятою дорогою, аж поки не прийде нове покоління інвесторів. Як правило, це трапляється через 3-4 роки. Лише тоді ми зможемо розраховувати на певні прямі іноземні інвестиції.

Після дефолту, як правило, 2-3 роки країна повністю ізольована. А відсутність іноземних інвестицій означає подальший дефіцит валют і, звичайно, це впливатиме на курс та інфляцію.

Нам не варто доводити ситуацію до дефолту. Треба домовитися з кредиторами, виплату Росії 3 млрд треба винести “за дужки”, її претензії бажано переграти в суді. З іншими кредиторами домовитися про відтермінування виплати основного боргу на рік, на два, на три. Я думаю, на це кредитори підуть. Це оптимальний сценарій.

Не оптимальний сценарій – сказати, що ми не платитимемо. Тоді проти України почнуться судові позови, арешт майна, рахунків. Це страшна річ. Уже краще усьому складу Кабміну йти у відставку, ніж доводити країну до дефолту.

Фото: movimentolibertario.com

Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх