Стара пісня про головне, або “газова війна” дає новий виток

За десять днів до того, як Путін знову стане президентом, Росії традиційно потрібна маленька переможна війна. Цього разу газова супроти України.

За десять днів до того, як Путін знову стане президентом, Росії традиційно потрібна маленька переможна війна. Цього разу газова супроти України.

І хоч у понеділок спікер Держдуми Наришкін привіз до Києва пропозиції щодо здешевлення блакитного палива, нині у Москві вкотре пішли в інформаційну атаку, звинувативши Україні у крадіжці газу у період найбільших морозів.

Нафтогаз України наполягає: з початку року не відібрав жодного кубометра палива з транзитних потоків у Європу.

«При технічній угоді в 490 мільйонів кубів на добу у нас сьогодні поставка йде на рівні 415. Ми відбираємо суворо згідно з контрактом, але через те, що не доходить газ із Російської Федерації, природно, він не доходить і в Європу», – каже міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Бойко.

Це Росія сама зменшила тиск у трубі і недодавала палива європейським споживачам, бо Газпром виявився неспроможним збільшити видобуток і прокачування вуглеводнів у люті морози. Тож, Київ, як стратегічний партнер був змушений компенсувати дефіцит із власних сховищ. І запропонував Москві допомогу – ми перекачуємо додаткові обсяги газу з української підземки, аби європейці не мерзли. Росія пропозицію проігнорувала. Туреччина скористалася. Та в Кремлі про це мовчать. Бо для них головне – якомога ефектніше очорнити Україну, як ненадійного транзитера енергоносіїв.

Про відбір газу Міллер поскаржився Медведєву ще зранку, ввечері вибори були ще ближчі, і тому заяви стали ще різкішими: тільки-но запрацюють північний і південний потік, транзитна роль України зведеться до нуля, тобто, наша труба сусідам, начебто, більше не знадобиться. Та насправді це політична гра, бо економічні розрахунки свідчать: у критичні навантаження Росія не може надати додаткові обсяги палива, адже в неї немає газосховищ. Натомість найбільші в Європі вони є в Україні і поруч з європейськими споживачами, тобто у разі форс-мажорів наша роль незамінна.

Ще одне пояснення несподіваної різкості Кремля – спроба таким чином домогтися від України створення консорціуму на вигідних для Росії умовах, тобто, без участі Європи. Поки Київ непохитний – консорціум нам потрібен, але лише тристоронній і за умови, що і Росія, і Україна, і Європа вкладатимуть гроші у модернізацію нашої ГТС.//ICTV

Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх