PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

Мірошниченко: Мовний закон не обмежує українську

Закон «Про принципи державної мовної політики», прийнятий парламентом 3 липня, не обмежує українську мову. Про це заявив член парламентської фракції Партії регіонів, представник президента у Верховній Раді Юрій Мірошниченко, повідомили в прес-службі партії.

Закон «Про принципи державної мовної політики», прийнятий парламентом 3 липня, не обмежує українську мову. Про це заявив член парламентської фракції Партії регіонів, представник президента у Верховній Раді Юрій Мірошниченко, повідомили в прес-службі партії.

«Мова йде про офіційні документи, якими будуть користуватися офіційні інститути. Вживання української мови в документообігу є обов’язковим. Додатково, за рішенням органів місцевого самоврядування, як колегіального представницького органу, документообіг може здійснюватися ще й іншою мовою, наприклад, російською. Але в жодному разі не обмежить, а тим більше не замінить використання української мови», – пояснив народний депутат.

«Відповідно до статті 10 Конституції України, українська мова є державною. Ця стаття може бути змінена, але в спосіб, передбачений розділом XIII Конституції України. Але з цього питання має бути суспільний консенсус», – цитує парламентарія його прес-служба.

Політик підсумував: «Коли коментуємо ті або інші рішення, ми повинні спиратися не на свої припущення, а на зміст документів, які ми розглядаємо».

Як повідомлялося, 3 липня парламент прийняв закон про мови, що спровокувало низку протестів по Україні. Литвин відмовився підписувати цей закон і написав заяву про відставку, однак депутати не стали розглядати його заяву.

4 липня Рада внесла зміни в парламентський регламент щодо обрання, призначення та відкликання посадових осіб парламенту. Згідно з прийнятим законодавчого акту, рішення про обрання голови парламенту приймається відкритим поіменним голосуванням більшістю народних депутатів від конституційного складу.

11 липня Литвин направив у Конституційний суд лист щодо обігу 51-го народного депутата щодо конституційності положень чинного Регламенту про порядок обрання спікера, в якому зазначає, що «порядок і процедура обрання голови Верховної Ради є питаннями внутрішньої організації роботи парламенту, які не можуть піддаватися конституційним нормам контролю».

Конституційний суд України визнав, що невідповідними Конституції України положення чинного регламенту Ради, що стосуються обрання її голови шляхом таємного голосування.

18 липня народний депутат Вадим Колесніченко заявив, що прийнятий закон «Про основи державної мовної політики» вийде з парламенту і буде направлений президентові України Віктору Януковичу на підпис в кінці липня.

ZN.UA

Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх