За що стоїть Євромайдан: прості істини в яскравих карикатурах

Видання Український тиждень разом з Інститутом світової політики опублікували перелік карикатур, які наглядно демонструють переваги Євросоюзу перед Митним

Видання Український тиждень разом з Інститутом світової політики опублікували перелік карикатур, які наглядно демонструють переваги Євросоюзу перед Митним

Карикатури були створені відомими українськими художниками: Мариною Туровською, Костянтином Казанчевим, Ігорем Бежуком та Олексієм Кустовським на замовлення Інституту світової політики.

Новина була опублікована 20 вересня 2013, але у світлі останніх політичних подій, ФАКТИ вирішили нагадати за що стоїть Євромайдан.

Легкість ведення бізнесу. У 2013 році Україна посіла 137 місце у рейтингу Світового банку щодо легкості ведення бізнесу. Сусідня з нами Словаччина, наприклад, посідає 46 місце, Швеція – на 13 позиції. Сам процес ведення бізнесу дуже часто стримується перешкодами, які створюють державні органи – чи то податкова інспекція, чи санепідемстанція. Крім того, бізнесменів відлякує відсутність незалежних судів, де вони можуть вирішити будь-яку бізнес-суперечку. Через відсутність чесних судів іноземці побоюються, що їхнє підприємство можуть відібрати в будь-який момент.

Абсолютна ієрархія. В українських реаліях панує абсолютна ієрархія. Ледве не будь-який начальник вважає себе царем, а свого підлеглого рабом, допоки не потрапляє у кабінет вищого начальника, де вже сам автоматично перетворюється на раба. У багатьох європейських країнах (особливо скандинавських) начальник – це лише старший партнер, а не цар та Бог, до нього можуть звертатись навіть по імені – без почестей, як у нас. Якщо в Україні підлеглий – безправний, то в ЄС трудові відносини жорстко регламентовані відповідним законодавством.

Рівень міжлюдської недовіри. В Україні, як і інших пострадянських країнах, люди здатні довіряти тільки найближчому оточенню – родичам та дійсно близьким друзям. Всі перебувають постійно насторожі, що їх можуть обдурити (“кинути”, “розвести як лоха”). Як показує світовий досвід, рівень міжлюдської довіри та рівень забезпечення – речі взаємопов’язані. Зазвичай, чим нижчий рівень забезпечення – тим нижчий рівень довіри. У європейських країнах рівень життя вищий і набагато вищий рівень міжперсональної довіри.

Поліція з народом. Кількість правоохоронців в Україні значно вища, аніж в європейських країнах. Якщо у нас 780 правоохоронців на 100 тисяч населення, то, наприклад, у Польщі лише 264, у Німеччині – 301. Причому, висока кількість людей у формі зовсім не гарантує вищий рівень безпеки. Про це свідчить той факт, що лише 29% українців довіряють правоохоронним органам. У таких країнах ЄС як Австрія, Німеччина, Фінляндія цей показник досягає 85%. Крім того, 80 % українців не вірять в неупередженість та чесніть української міліції, в ЄС – 30 %.

Поділ на “VIP” і “НЕ-VIP”. Радянська зрівнялівка у пострадянській Україні вилилась у нездорове бажання виділитись за будь-яку ціну. Звідси – хворобливий потяг до позначки “VIP” не лише у концертних залах та стадіонах, але навіть у службах таксі, квитках у зоопарк тощо. Інший феномен – так звані “статусні речі”. Чи то йдеться про норкову шубу, чи дороге авто, куплене у кредит і за рахунок економії на базових речах. Така собі розкіш на показ. У європейських країнах немає гострої потреби самостверджуватись через подібні “статусні речі” – інколи цілком достатньо таланту, професіоналізму чи навіть власної гідності.

Як себе можуть реалізувати жінки? Українським жінкам складно потрапити на найвищі щаблі влади. Як результат – Україна посідає одне з останніх місць у Європі за кількістю жінок у парламенті. Ще більш красномовною є ситуація з жінками в уряді. Якщо у Фінляндії жінки обіймають 63% посад в уряді, у Данії – 42%, у Польщі – 28%, то в Україні лише 4%. Суттєвим є розрив в оплаті праці чоловіків та жінок в Україні та країнах ЄС. В Україні жінки в середньому отримують менше за чоловіків на 30%. В середньому по ЄС цей відрив становить 16%. У Польщі – лише 5%, а в Словенії взагалі лише 2%.

Нетолерантність. В Україні досить часто спостерігаються вияви нетолерантності. Соціологічні дані (КМІС, 2011) показують, що тільки 5% українців готові взяти участь в акціях протесту проти дискримінації. Тільки 36 % українців готові віддати свій голос за єврея як кандидата у президенти, за темношкірого – лише 18%.

Тривалість життя. У країнах Євросоюзу тривалість життя перевищує пенсійний поріг. Середній показник тривалості життя в країнах ЄС – 77 років (чоловіки) і 83 роки (жінки). В Україні – тривалість життя чоловіків становить 68 років, жінок – 72 роки. В середньому у Європейському Союзі люди живуть на 10 років довше, ніж в Україні і на 13 років довше, аніж у Росії. За коефіцієнтом смертності Україна посідає 18 позицію у світі та разом з Росією, Білоруссю та деякими країнами Африки досягла показників 1970-х років.

Забезпечена старість. Європейський Союз перебуває на першому місці у світі за виділенням коштів на соціальний захист своїх громадян – 30% від ВВП. В Україні – це лише 8%. Особливо ця різниця помітна в сфері пенсійного забезпечення. У Німеччині мінімальна пенсія становить 350 євро за умови відсутності жодного дня трудового стажу, середня пенсія – приблизно 800 євро в місяць, у Франції – мінімальна пенсія становить 500 євро на місяць, у Великобританії – 760 євро. В Україні середня пенсія становить приблизно 137 євро (1438 гривень).

Де лікують краще? Лише 18% українців задоволені якістю медичного обслуговування – це найнижчий показник у світі (опитування Gallup, 2012). “Поконкурувати” з Україною в цьому плані може хіба що Ємен, де задоволені системою охорони здоров’я лише 19%. У країнах Євросоюзу він становить близько 29%, а в таких країнах як Австрія, Великобританія, Німеччина, Швеція він вищий за 90%.

Чиста вода! Лише 42% українців задоволені якістю питної води. У країнах ЄС цей показник коливається від 61% (Болгарія) до 96% (Австрія, Великобританія, Німеччина, Швейцарія, Швеція). У більшості країн ЄС вода з крану буває більш якісною, ніж у пляшках. Вимоги до питної води в країнах Європи в 28 разів вищі, ніж в Україні і це, зрозуміло, дуже позначається на її якості.

Охорона довкілля. В Україні не завжди можуть захистити ліси від незаконної вирубки. У ЄС такої проблеми немає. У країнах Євросоюзу докладають максимальні зусилля для того, аби лісові посадки не зникали внаслідок проблем, пов’язаних зі зміною клімату. До слова, що ресурс лісів в Україні обмеженіший, ніж в ЄС: понад 42% території ЄС покрито лісами, в Україні – лише 15,7%.

Спорт – це здоров`я. У Європейському Союзі сучасні та доступні спортивні клуби навіть у невеличких містечках є швидше правилом, а не винятком. 66% українців заявляють, що узагалі не займаються спортом через нестачу вільного часу, хоча мають бажання це робити. Поміж тим, 65% громадян ЄС займаються спортом. Більшість з них, робить це на природі: у парках та обладнаних майданчиках (48%). Крім того, 22% європейців вікової групи 70+ стверджують, що вони досі фізично активні та приділяють спорту важливу увагу.

Страх інновацій та реформ. Українці в переважній більшості бояться змін, реформ та інновацій. Страх до масштабних змін закладений ще з радянських часів завдяки колективізації та індустріалізації і підкріплений у часи незалежної України негативним досвідом реформ. Відтак, багато людей переконані, що те, що мають сьогодні, краще, ніж будь-які зміни. Європейський прогрес, натомість, тримається на інноваціях. В ЄС витрачається приблизно 7 млрд. євро на дослідження та інновації щороку. Запроваджена Союзом програма “Horizon 2020” передбачає витрати на інновації з 2014 по 2020 рік у розмірі 80 млрд. євро.

Як працюють суди? В Україні зафіксований найбільший показник корупції в органах судової влади в Європі і один із найнижчих показників довіри до судової системи. 70% населення України негативно оцінюють роботу судів та вважають, що судова влада є політично залежною. Тільки 3,3% громадян України повністю довіряли українському суду у 2012 році. Про рівень роботи українських судів свідчить і кількість українців, які змушені шукати правосуддя у Європейському Суді з прав людини. Україна посідає п’яте місце в Європі за кількістю скарг, які перебувають на розгляді у європейському суді.

Село занепадає. Якщо різниця між столицями в Україні та ЄС на сьогодні не є разючою, то українське і європейське село – наче два паралельних світи. Села в країнах ЄС створені для життя, а не для виживання. У європейських селах є вся необхідна інфраструктура, присутні мережеві світові супермаркети, медичне обслуговування, якісні дороги, навчальні заклади, можливість повноцінно розвивати фермерський бізнес.

Доступне житло. У країнах ЄС, на відміну від України, власне помешкання для сім’ї, яка працює, є абсолютно доступною річчю. У Німеччині ставки по іпотечних кредитах з десятирічним терміном виплати не перевищують 3,5% і мають тенденцію до зниження. Причому, ще 10 років тому вони становили 10% і вище. У Голландії – 3% на 30 років. У Польщі базова ставка становить 4,75%. В Україні базова ставка по іпотечному кредиту – приблизно 20-25% на 15 років.

Ціни на продукти. Мінімальна заробітна плата у країнах Європейського Союзу у 7 разів вища за українську. Але Україну на загальноєвропейському тлі вирізняє той факт, що при наднизькій мінімальній зарплатні ціни приблизно такі ж, як і в країнах ЄС. Приміром, українець на свою мінімальну зарплатню може купити 32 кг курятини, водночас чех – 126 кг, португалець – 245 кг, британець – 355 кг. Ціна на хліб в Україні одна з найнижчих на континенті. При цьому українець на мінімальну зарплатню може дозволити собі 240 кг білого хліба. У той же час грек зможе накупити хліба у 340 кг, німець – 560 кг. Суттєво біднішим є й вибір товарів українських супермаркетів порівняно з європейськими.

Скільки українці переплачують за іномарки? Україна має чи не найвищі ціни на імпортовані автомобілі у Європі. Українці, щоб придбати іномарку, мають переплачувати інколи до 100 чи навіть більше відсотків – це рекорд навіть для пострадянських країн. Так, наприклад, за “Шкоду Октавію” 2008 року випуску німець має заплатити 5 тисяч євро, француз – 6100 євро, а українець – 11160 євро!!!! Накрутка – 110%. Якщо доплюсувати сюди витрати на ремонт машини внаслідок їзди на українських дорогах, то вийде, що в Німеччині можна було б давно дозволити собі щонайменше пристойний “Мерседес”.

Рівень корупції. Україна – одна з найбільш корумпованих держав світу. Навіть у багатьох африканських країнах рівень сприйняття корупції нижчий, аніж в Україні. У відповідному рейтингу країн, Україна посідає 144 місце в світі за рівнем своєї корумпованості, обганяючи Уганду, Того, Білорусь і Росію.

Європа без кордонів. Європейський Союз – це можливість подорожувати без кордонів, віз і навіть без закордонного паспорта. Все це стало можливим завдяки створенню Шенгенського простору, до якого наразі входять 26 європейських країн, на черзі – приєднання Румунії і Болгарії. Безвізові подорожі не тільки дозволяють європейцям з прикордонних регіонів планувати свої подорожі в останню хвилину, але й їздити за покупками, відвідувати лікаря чи навіть перукаря у сусідній європейській країні, де краща якість або нижчі ціни.

Зарплати військових. Дохід військових в Україні суттєво відрізняється від того, скільки отримують їхні колеги навіть в не найбагатших країнах-членах ЄС. Якщо, наприклад, молодший офіцерський склад в Україні отримує приблизно від 130 до 230 євро, то в Латвії й Естонії цей показник становить – від 600 до 800 євро, в Угорщині – майже 1000 євро, у Німеччині – 2200- 3000 євро, Франції – 1700-2200 євро.

Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх