10 символів Майдану

Україна відзначає першу річницю Євромайдану, який безповоротно змінив країну

Україна відзначає першу річницю Євромайдану, який безповоротно змінив країну.

Оцінювати ці зміни зарано – мало минуло часу для історії й якісної аналітики. Країна ще долає складну дорогу перетворень.

Проте саме час згадати про найяскравіші постаті Революції Гідності, які надихали мільйони людей долати страх і холод, щоб в України з’явився шанс.

Першим пострілом в режим Януковича стала куля снайпера, що вбив Сергія Нігояна – 20-річного мешканця Дніпропетровщини вірменського походження, який втік на Майдан, бо найбільше в житті ненавидів несправедливість і став першим у Небесній сотні. Квіти й прапори досі лежать на місці загибелі Сергія – посеред вулиці Грушевського.

Того ж дня загинув білорус Михайло Жизневський, який віддано вірив в Україну. З Михайлом прощались тисячі людей, а його батьки дізнались про сина-героя від ЗМІ.

Сейсмолог Юрій Вербицький був викрадений посіпаками режиму і закатований за те, що львів’янин і українець.

 

Михайло Гаврилюк вразив стійкістю й гідністю – знущання спецпризначенців, які кинули голого й побитого чоловіка на сніг і знімали на відео й телефони катування згодом побачила уся країна. Проте Гаврилюк тоді виглядав більш гідно за своїх катів. На позачергових виборах до парламенту незворушний козак із Буковини обраний депутатом.

 

Компанію у Раді Гаврилюку складе Володимир Парасюк – один із сотників Майдану, рішуча й палка промова якого змусила тікати з країни Януковича.

Справжнім двигуном протестів став Автомайдан, рейди якого до резиденцій чиновників режиму Януковича-Азарова, сприяли успіху протестувальників.

Душею Євромайдану стали Святослав Вакарчук та Руслана. Музикант постійно перебував серед мітингувальників. Пісня Вакарчука «Вставай» стала гімном вже другого майдану. 

А Руслана щоранку будила Євромайдан гімном України.

Журналіст Мустафа Найєм першим у соцмережі закликав вийти на Майдан 21 листопада 2013 року, щоб закликати владу підписати угоду про асоціацію з ЄС, заморожену урядом Азарова. Найем теж відтепер у Раді.

 

Улюбленцем світових ЗМІ став піаніст, який грав для «беркутівців» біля Адміністрації президента. Піаніно у жовто-синіх барвах досі стоїть на Хрещатику – біля КМДА – і всі охочі можуть зіграти на ньому.

Правий сектор  став відомий, переважно завдяки ЗМІ, особливо російським, під час сутичок на вулиці Грушевського 19 січня. Найсуперечливіша і напівлегендарна організація наразі перетворилась на політичну партію, а її лідер Дмитро Ярош примудрився водночас брати участь у АТО й отримати депутатський мандат.

 

Фото: УНІАН, Радіо свобода

Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх