PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

Важкий рюкзак для учня – реальність, електронні ґаджети – майбутнє?

У старших класах одиниці можуть похвалитися електронною книжкою. Туди закачують літературу та словники, однак, підручників пристрій не замінить.

У старших класах одиниці можуть похвалитися електронною книжкою. Туди закачують літературу та словники, однак, підручників пристрій не замінить.

Підручників із грифом Міносвіти на безкоштовному ліцензійному сайті не відшукати. Адже гравці на інформаційному ринку досі не визначились, як захищати авторські права. Якщо підручник друкує видавництво, автор отримує гроші, якщо Інтернет-ресурс – то пшик. Адже дублювати підручник, теоретично, можна до безкінечності.

«Підручник повинен продаватися, бо в іншому випадку, це буде повністю на безкоштовній основі – як альтруїзм. Або ж ідеологічний внесок в освіту. Є і такі люди, вони пропонують нам розмістити в нашій електронній бібліотеці підручники», – каже генеральний директор освітньої комп‘ютерної мережі Олександр Ходорковський.

Таких авторів – одиниці. А от найменувань підручників, які затвердило Міносвіти – далеко за сто. Лише цього року бюджет країни виділив на їхній друк 120 мільйонів гривень. Торік – майже 200 мільйонів, проте тоді гроші прийшли запізно, десятикласники залишились без книжок, і Міністерство почало вивішувати тексти на своєму сайті. Тоді й народилась ідея, як здешевити процес. Та поки вона – ідеєю й залишається.

«Це не є проблема – розмістити на сайті міністерства або на будь-якому офіційному освітньому порталі електронні бібліотеки. Обмежень ніяких немає. Обмеження можуть бути тільки в правовому полі відносин між автором, видавництвом, міністерством», – говорить заступник директора Інституту інноваційних технологій та змісту освіти Тамара Пушкарьова.

Такі формальності освітні сайти сподіваються вирішити за рік. Поки ж повні електронні підручники ми знайшли лише – за магазинною вартістю. Паралельно, в країні тривають інноваційні експерименти. Наприклад, в коледжі Сухомлинського торік електронними книжками діти погралися місяць. Виробник хотів з’ясувати плюси та мінуси ґаджетів і готовність дітей із ним працювати.

«Це був 9-ий клас для експерименту, і нам завантажили саме ті підручники, якими ми користувалися в школі, те, що додатково діти б хотіли – мали можливість завантажити через інтернет», – розповідає Генеральний директор освітньої комп‘ютерної мережі Українського колежу ім. Сухомлинського Тетяна Хайруліна.

Серед мінусів – висока ціна, адже за найпростішу електронну книжку без літературного фаршу треба віддати від 800 гривень, до того ж виявляється, що в Інтернеті – переважно – демо-версії підручників. Водночас, 2011-ий  Президент оголосив роком освіти й інформаційного суспільства, а Міносвіти вже два роки реалізовує програму «1 дитина – 1 комп’ютер» – при тому, що минулого року він був 1 – на тридцять дітлахів, так само комп’ютерно-неписьменними залишається й більшість учителів.//Ольга Чайко, «ФАКТИ», ICTV

Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх