PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

На Закарпатті замість української заговорять угорською

Від української повністю відмовляться, і зникне потреба її знати

На Закарпатті регіональною мовою може стати мадярська.

Тут проживають понад 150 тисяч етнічних угорців. Це 12% від усього населення області. У селі Паладь-Комарівці на 1100 мешканців українців лише 70. Українською розмовляють кілька угорців. Пенсіонери розуміють російську. Молодь вчити державну мову не хоче, нема потреби. У прикордонному селі читають угорськомовні газети. У сільській раді вже давно офіційний бланк, печатка і штамп двомовні. 27-річна Рената Товт закінчила угорську школу. Двоє її синів жодного слова не знають українською.

«Старший син узагалі не хоче вчити українську мову. У повсякденному житті ми її не використовуємо. Я не володіла нею і не хочу. Так, кілька слів російською скажу, щоб порозумітися з кимось з українців, якщо мені треба буде», – розповідає жителька села Паладь-Комарівці Рената Товт.

«Тут все по-угорськи, газети, оголошення. Навіть коли перед виборами, також ставлять оголошення на угорській мові… Служба в церкві по-угорськи», – розповідає секретар Паладь-Комарівецької сільської ради Надія Надь-Дарчі.

90% дітей угорців навчається в угорськомовних школах. Їх на Закарпатті 100. Підручниками забезпечує українська держава. Закарпатські угорці кажуть: якщо закон про мови таки приймуть, офіційне використання рідної мови полегшить їм життя. На виборах можна буде вимагати бюлетені угорською, а при вступі до навчальних закладів – тести. Місцевих чиновників така перспектива лякає. Їм бракує знань, перекладачів і грошей.

«Хіба що вибірково деякі питання перекладати, але так, щоб повністю всю документацію, мені здається, зайвим з економічних міркувань. У нашому селі по-угорськи розмовляють працівники сільради і пишуть так, що проблем нема. А от у районній раді треба буде спеціальних людей на угорську мову. Трішки проблематично», – зазначає працівник Паладь-Комарівецької сільської ради Олександр Товт.

Чиновники запевняють: суттєвих змін новація не принесе. Прав нацменшин в області ніколи не утискали. Іншої думки лідер закарпатських угорців Міклош Ковач. Каже, закон не викорінить дискримінації, яка є. Чиновники-українці не знають складної угорської, щоб нею, за новим законом, спілкуватися з місцевими жителями. А представників нацменшин у прокуратуру, суди та на державну службу не беруть. Є угорці лише на керівних виборних посадах.

«У нас глибокий скепсис щодо практичної імплементації закону. Закон, скоріше всього, якщо його приймуть до виборів, потім він до повсякденного життя не буде мати відношення. Уявити, як після прийняття закону оголошують конкурс всіх вищезгаданих органах, щоб дотягнути угорськомовних працівників до відсоткового рівня угорського населення, то з царини ненаукової фантастики», – заявляє голова Товариства угорської культури Закарпаття Міклош Ковач.

Юристи переконують: чинні закони дозволяють представникам нацменшин реалізовувати свої права. Новий документ тільки конкретизує і роз’яснює певні норми. А не вносить революційних змін.

«І в нинішньому законі про мови вказано, що акти органів місцевого самоврядування друкуються як українською мовою, так і мовами національних меншин. Тепер сказано, що це буде регіональна мова», – заявив професор, доктор юридичних наук Василь Лемак.

Новий закон дасть право закарпатським угорцям використовувати тільки свою мову. Від української вони повністю відмовляться, і зникне потреба її знати.

Світлана Ковбиця, «ФАКТИ», ICTV

Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх