У Києві 22 роки тому вперше підняли синьо-жовтий стяг. Як це було

22 роки, як про державний синьо-жовтий стяг говорять гучно. До того згадували більше пошепки. Та й прапорів таких майже не шили.

22 роки, як про державний синьо-жовтий стяг говорять гучно. До того згадували більше пошепки. Та й прапорів таких майже не шили.

Люди, які 24 липня 1990-го року зібралися під Київрадою, були налаштовані рішуче: штурмувати будівлю, якщо національне знамено не піднімуть. Міліція готувалась стріляти у демонстрантів, і рішення комуніста Миколи Нестеренка перейти на бік демократів і проголосувати за синьо-жовтий таки перехилило шальки вагів.

«Для прийняття одного рішення не вистачало одного голосу. Я прийняв це рішення, і не жалкую про це», – заявив член президії Київради в 1990 р. Микола Нестеренко.

«Там стояло кілька сотень омонівців у дворі. Як вам сказати, напевно, було страшно, але справа в тому, що боягузи ховаються, а нормальні люди долають страх», – розповідає член президії Київради у 1990 р. Валентин Олійник.

Для тодішніх депутатів Київради, які сьогодні зібрались згадати події, саме 24 липня – переламний день в історії. Адже фактично добро на національні кольори в столиці – сигнал для усієї України.

«Тоді люди йшли до будинку Київради, дивилися на той прапор і клали біля цоколя квіти. І так було, ну, може тиждень. І потім звикли всі», – розповідає доктор історичних наук Святослав Кульчицький.

Віра Михайлівна з 95-го продає прапорці під Головпоштамтом. А того дня у хорі «Гомін» співала під Київрадою, аби підтримувати у людей патріотичні почуття.

«Зовсім нестрашно, тому що ми знали, що це – наше, як це страшно своє щось робити?», – каже учасниця подій Віра Глушко.

Нині скаржиться: покупців небагато, хоча й ціни невисокі. 10 гривень для чужих, 8 – для українців, аби ті могли дозволити собі символіку, яка ще 20 років тому була у дефіциті та повазі. Офіційним національний прапор став лише через півтора року після київських подій.

Ольга Чайко, «ФАКТИ», ICTV

Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх