Росія переманювала українських солдатів квартирами

«Хлопці, що бачили пекло», – так називають бійців 72-ої механізованої бригади. Майже півтора місяці без підкріплення, без набоїв, без їжі вони тримали оборону біля прикордонного Ізварине. Тим, хто потрапив у полон до сепаратистів, пропонували великі зарплати та навіть іпотеки. Журналісти «Фактів тижня» детальніше розібралися в ситуації. 

«Хлопці, що бачили пекло», – так називають бійців 72-ої механізованої бригади. Майже півтора місяці без підкріплення, без набоїв, без їжі вони тримали оборону біля прикордонного Ізварине. Тим, хто потрапив у полон до сепаратистів, пропонували великі зарплати та навіть іпотеки. Журналісти «Фактів тижня» детальніше розібралися в ситуації.

72-га окрема механізована бригада майже місяць утримувала на кордоні найважливіші військові позиції. Під шквалами «Градів» з боку Росії та мінометними обстрілами сепаратистів.

– До нас намагалися проїхати колони з припасами, але вони до нас не доходили, – розповідає боєць 72-ї механізованої бригади Володимир Лавріщев. – Тому виживали без їжі, без води… Змії, ящірки, їжачки – таке їли. Виживали як могли.

Його батальйон займав стратегічно важливий пункт на кордоні – Червонопартизанськ. Удари важкої техніки противника не припинялися. Власні ж ресурси вичерпалися за 3 тижні, та командири наказували чекати. І він зрозумів – треба прориватися, інакше загинуть усі. І став виводити людей через буферну зону на кордоні.

Капітана 72-ї бригади Олександра Портяненка та його одинадцятьох солдатів російські прикордонники затримали майже одразу. Через добу відпустили і повернули в Україну. Проте, вдома Портяненка звинуватили у дезертирстві та нищенні військового майна і відправили під суд…

Про те, що з майна лишився лише розбитий Урал, а зі зброї – 4-ри непрацюючих гвинтівки, він розкаже вже на лаві підсудних. Олександра Портяненка відпустять на поруки, попереду в нього наступне засідання.

– Ми просто хочемо додому. Усе! Ми втомилися від цього, – розповідає боєць 72-ї окремої механізованої бригади Дмитро. – Ми 5,5 місяців там були. Я ніколи не думав, що я буду пити воду з болота. Але коли це питання життя та смерті, не думаєш, а просто п’єш.  

Вони теж вимушено перейшли кордон. Дмитро та майже чотириста його побратимів з тієї ж 72-ї бригади також відступали через територію Росії. Одразу зявилося і відео, як українських солдатів тримають на російській території і заяви про те, що жодного тиску на них не чинять. Але про те, як бійців умовляли залишитися в Росії, у цьому відеозвіті – ні слова. Пропонували великі зарплати, і навіть іпотеки, і ще багато чого…

– Говорили так: «з’явилася пропозиція залишитися тут, не повертатися на Україну, а залишитися і продовжити службу в Росії». – розповідає боєць 72-ї бригади Сергій. – Потім дуже рішуче наголосили: «Хто хоче, підійдіть туди». Я взагалі не розумію, до чого вони це говорили, я – патріот своєї країни…

Катерина Павловська, «Факти тижня».

Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх