PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

Співвласник мережі Good Wine: ми зробили «Ikea» у вині

Найбільший ризик, коли починаєш свій бізнес – брак віри, впевнений бізнесмен Володимир Шаповалов 

Генеральний директор мережі магазинів Good Wine, бізнесмен Володимир Шаповалов розповів «Фактам» про те, що надихає його команду, як 2015 вплинув на бізнес і про те, чому український ринок ще не готовий до вузької спеціалізації.

Володимир Шаповалов спільно з партнером Дмитром Кримським в 2006 році заснував компанію «Бюро вин», яка займалася імпортом і дистрибуцією вина і міцних алкогольних напоїв. Через рік компанія відкрила перший магазин «Good Wine» в Києві, в який вина та інші міцні напої поставлялися з усього світу безпосередньо від виробників. Кілька років тому в магазині, крім алкоголю, з’явилися натуральні та здорові продукти.

Далі – тези з розмови з відомим бізнесменом

Як почати бізнес

Все опирається на внутрішню віру, якщо вона є, то треба нікого не слухати і робити незалежно від того, вийде чи ні. Всі поразки та успіхи – це лише наші оцінки. Будь-які невдачі – це черговий поворот, тільки початок руху.

У мене немає рецепту, як зробити стартап без кредиту, але стратегічно я вважаю, що це не дуже добре.

«Поки не відчуєш що таке невдача, не зрозумієш певних речей»

Якщо говорити про бізнес, то глобальних невдач у мене не було. Це моя друга справа: як у першій у мене з партнерами було все успішно, так і в цій. А ось всередині бізнесу – так, звичайно, були і це абсолютно нормально. Якщо не відчуєш що таке невдача, не зможеш зрозуміти якісь речі.

Говорячи про роботу з «правильними людьми», ми говоримо про тих, з ким нам працювати взаємно комфортно. Я десь читав приклад про камені в кладці – немає не правильних каменів, вони всі такі, які є. Просто потрібно шукати своє місце в стіні. Бувало, в мене не лежала душа до людини, але я себе умовляв про співпрацю з нею через її професійні якості. Як правило, це не закінчувалося успіхом.

Досвід підтвердив, що бажання з кимось робити спільну справу – первинне.

Ніша

Коли ми починали торгувати джинсами під час навчання, ми стали помітними, тому що наші товари відрізнялися якістю. Вже тоді формувалося якесь поняття «ніші», але воно не було первинним, маркетинг не йшов попереду. Ми не розробляли стратегію, не думали як будемо виділятися на фоні інших, що для цього потрібно зробити. Просто так вийшло. Вже пост-фактум прийшло розуміння, що це працює.

«Самостійних ідей в чистому вигляді не існує»

Ми починали працювати  в пост-радянському просторі. Ясна річ, що нам було цікаво, як працює ринок в капіталістичному світі. Коли думаєш про творення та розвиток, хочеш не хочеш, а вбираєш чужий досвід.

Мені здається, повністю самостійних ідей в чистому вигляді не існує, тому що ми не живемо у вакуумі – постійно дивимося, що відбувається навколо, а ідеї насправді в самому повітрі.

«Ікеа» у вині

«Good Wine» теж копіюють в тій чи іншій мірі.

Вина до нас продавалися і в супермаркетах, і в магазинах. Але вони були досить дорогі, а представлені були в основному лише базові сорти. А ми зробили щось на кшталт «Ікеа» у вині.

У нас якісний «spirit» – ми просто зробили місце, де представили досить широкий вибір вин з різних країн за справедливими цінами від виробника. Для нас було важливо, щоб ціна була на рівні тієї, за якою вино представлено на батьківщині. Плюс-мінус нам це вдається. Це, на мій погляд, і було новаторством на ринку.

Коли ми починали, виробників не доводилося переконувати в тому, щоб вони продавали свої вина в Україні.

Якщо вони готові працювати – купуй. З нами ніхто не хотів працювати з відстрочкою, тому на початку ми все купували по передоплаті. А якщо приходить покупець і платить тобі гроші – які тут для них ризики?

«Хочу, щоб співробітники самі ставили собі цілі»

Я не ставлю цілей співробітникам – я хотів би, щоб вони самі їх собі ставили. Мені важливо, щоб вони отримували задоволення від роботи, щоб вони горіли своєю справою, були ініціативні. Я хочу, щоб у людей, які відповідають за бізнес на різному рівні, була підприємницька жилка і щоб у них був результат.

У нас немає плинності кадрів. Охочих потрапити на роботу більше, ніж вакансій.

«Хочемо сприяти експорту українських продуктів за кордон»

Сегмент невеликих фермерів повільно, але впевнено розвивається. Якщо кілька років тому було катастрофічно важко когось знайти, то сьогодні фермерів з’являється все більше. Але їх все ще не настільки багато, щоб ми могли закрити всі бажані сегменти.

Нас дуже надихають продукти і місцеве виробництво.

Ми отримуємо задоволення від того, що частка якісних українських продуктів у нашому портфелі зростає.

Ми цим пишаємося і це приносить нам моральне задоволення. Хотілося б сприяти їх експорту за кордон.

Яким чином? Ми можемо допомагати фермерам, в яких віримо і відчуваємо, що їх продукт буде затребуваний. Ми можемо допомагати виходити їм на європейський ринок. Зрештою ми можемо інвестувати в це гроші, і самі займатися виробництвом продуктів сільського господарства.

Що стосується вина – у нас невеликий перелік українських виробників у зв’язку з анексією Криму. Якщо мені не зраджує пам’ять, у нас залишився лише один. Мені важко говорити про те, як поводяться українські виробники, судячи з роботи лише з одним із них.

«Як ми можемо вам допомогти?»

Через політичну ситуацію в Україні переважна більшість наших партнерів частіше стала задавати питання «Як ми вам можемо допомогти?». Лише кілька виробників (з двох-трьох сотень) посилили умови оплати.

Допомагали в основному тим, що спрощували фінансові умови. Якщо у нас не виходило вчасно сплатити, вони лояльно до цього ставилися, давали додаткові знижки.

«Ми не йдемо на компроміси з незаконністю»

У нас був магазин в Донецьку, але ми його закрили в першу чергу через бажання колективу, який там працював. Співробітникам ми запропонували перевестися в Київ, і практично всі скористалися цією можливістю. Для нас це соціальна відповідальність і ми просто не могли вчинити по-іншому.

У місті було неспокійно. Ти, так би мовити, ініціюєш те, що співробітник їде з дому на роботу і назад – а це відповідальність. Крім того, вести там бізнес ставало все складніше, а ми не йдемо на компроміси з незаконністю. Ми досить довго підтримували там магазин, щоб не сприяти паніці.

У той же час, тиску, які і певних пропозицій, на магазин не було. У всякому разі, я про це не знаю.

Зміни у 2015 році, які вплинули на бізнес

Якщо говорити про бюрократичну частину, не пов’язану з податками –  в нашому випадку гірше не стало, деякі речі покращились. Спростились певні процедури, пов’язані з сертифікацією та з експортом.

Якщо ж мова про податки, в нашому випадку, оскільки ми імпортери – платимо додаткові 10% на весь імпорт (це суттєво), і ми платимо 5% акцизного податку з роздрібних продажів алкоголю – це теж суттєво. Податкове навантаження в нашому випадку таки збільшилася.

Статус

Можливо, люди і вважають, що купувати у нас продукти – це статусно. Хоча я більше чую якраз про зворотне – що люди саме з цієї причини до нас не приходять . Якісь речі їх можуть напружувати, а публічні люди не хочуть «світитися».  

«У нас немає конкурентів з філософської точки зору»

Напевно, у нас є конкуренти – ті хто вважає конкурентами нас. Якщо вони так думають, то волею-неволею нас такими роблять.  А так, за великим рахунком, як мінімум з філософської точки зору, у нас конкурентів немає.

Коли ми тільки прийшли на ринок, в основному все продавалося через посередників і компанії-імпортери, які через свої мережі збували продукт туди, де все було переоцінено. Як наслідок, відсоток людей, який споживав дорогі вина, був невеликий. Ринок змінився, зараз імпортні вина купує набагато більше людей.

Майбутнє Good Wine 

Якщо говорити про бізнес-складову, то я не хотів би говорити, яким я бачу магазин через багато років, моє бачення буде трансформуватися по мірі того, як ми будемо туди рухатися.

Якщо говорити про соціальну складову, то я бачу, щоб у нас мінімальна зарплата як мінімум конкурувала з Європою, щоб у нашого рядового співробітника були вирішені всі соціальні питання: житло,  навчання дітей. Щоб він міг подорожувати, жив, а не виживав, і отримував задоволення від життя.

«Ринок ще не готовий до вузької спеціалізації»

Якщо зараз відкрити великий спеціалізований магазин, наприклад сиру – то я не дуже вірю, що це буде успішним. Мені здається, ринок ще не настільки наситився якісним супермаркетом, щоб йти ще глибше. Ринок ще не готовий до вузької спеціалізації, якщо говорити про продукти харчування.

Не знаю, чи буде він взагалі до неї готовий. Тому що в Європі – в Італії наприклад, маленькі магазинчики переживають кризу, тому що супермаркети навчилися з ними конкурувати. Вони за більш доступними цінами дають якісні продукти. Тому я не впевнений, що ринок буде рухатись туди. Може супермаркети навчаться якісно закривати всі ці ніші.

«Компанії не мають задовольняти всі потреби клієнтів»

Нема компаній, які будуть задовольняти всі потреби. Взяти, наприклад, Apple – вона не збирається всі потреби задовольняти, вона вибирає якийсь сегмент, який їй цікавий. От не виробляє вона телевізорів – купуйте їх в іншому місці.

Що потрібно людині, щоб бути щасливою? Немає рецепта. Комусь треба дати вудочку, комусь потрібно стрибати з парашутом, комусь – піти у монастир, це індивідуально.

Аліна Швидкофото: Good Winе

Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх