Від 5 до 15 тисяч за общагу: скільки та за що платять в університеті Шевченка?

Справи з корупцією у сфері освіти ніколи не відрізнялися хорошими новинами. Київський національний університет імені Т. Шевченка – не виняток. Але, благо, є хлопці, які не припиняють боротися з грошовими махінаціями, жертвуючи особистим часом.


Справи з корупцією у сфері освіти ніколи не відрізнялися хорошими новинами. Київський національний університет імені Т. Шевченка – не виняток. Але, благо, є хлопці, які не припиняють боротися з грошовими махінаціями, жертвуючи особистим часом.

Звичайні першокурсники з філософського факультету організували цілий оплот боротьби з корупцією в університеті, зібравши масу підтримки та прихильників в соціальних мережах. Називають вони себе по-молодіжному – #ШеваПил.

В інтерв’ю «Фактам» Володимир Коваль і Станіслав Тихонько розповіли про те, як боролися і продовжують боротися з корупцією в КНУ.

Корупція? «Вася, пошкодуєш!»

– З чого все почалося?

Володимир Коваль (В.К.): Після вступу до КНУ, перше, чим були вражені – це повною відсутністю активності студентів.

Студенти виявилися аморфною, пасивною масою, яка нічим не займається і особливо нічим не цікавиться. Більше того, вони абсолютно ніяк не реагують на порушення їхніх прав, зокрема, на корупційні схеми в університеті. Саме атмосфера байдужості нас сильно зачепила.

– Чи був тиск з боку адміністрації?

В.К .: Через тиждень після старту #ШеваПил до себе в кабінет викликав ректор Леонід Губерський. Ми з ним говорили, але без будь-яких натяків, ніби він хоче прикрити нашу лавочку. Його головний меседж: ви займаєтеся правильною справою, але навіщо виносити сварку з хати? Є проблеми – приходьте до нас, будемо спільно їх вирішувати. Як показала практика, вирішувати спільно проблеми вони не готові.

Станіслав Тихонько (С.Т.): Виходило кумедно: для того, щоб підняти якусь проблему для розгляду всередині університету, спочатку доводилося обговорювати її ззовні.

– Наприклад?

В.К .: Ситуація з економічним факультетом. Почали надходити скарги про корупцію – ми спочатку збирали факти в товсту папку, яку потім віднесли першому проректору Володимиру Бугрову і Губерському з меседжем: безлад – розберіться.

У відповідь нам сказали: мало що вони там пишуть «у своїх інтернетах», у нас інформація інша. Спочатку зберіть підписи студентів, які будуть підтверджувати факт наявності корупції на факультеті.

– Вам заважали це зробити?

В.К .: Шокова ситуація: такого рівня протистояння не очікували в принципі. Коли збирали підписи першого разу, це виглядало досить скромно з нашого боку: на двох наївних хлопців з підписними листами нацькували якихось божевільних хлопців кавказької національності. «Нападники» порвали підписні листи, один з них погрожував нам поїздкою в багажниках, попереджаючи, щоб ми займалися тільки своїм факультетом, заперечуючи факт наявності корупції.

Найцікавіше, що при «нальоті» були присутні співробітники адміністрації факультету, які, на наш подив, не перешкоджали свавіллю. Більше того, вони навіть в чомусь курували цю бурхливу діяльність, і ми, звичайно ж, були від цього в шоці.

– Чим все закінчилося?

В.К .: Історія з корупцією на економічному факультеті не закінчилася, а притихла, вірніше, застигла на одному з етапів. Результатом можна вже назвати те, що адміністрація КНУ під напором громадськості і тиском ЗМІ провела внутрішню перевірку, яка, на жаль, «дивовижним чином», нічого не виявила.

– Вам після цього ще погрожували?

В.К .: Коли на нас наїхали, ми викликали міліцію і написали заяву на студентів-кавказців. Через аж через два місяці прийшла відповідь з трьох речень: заяву прийнято і якщо буде щось нове – нам повідомлять.

Нам ще довго писали-дзвонили ці ж кавказці з погрозами. Дзвонили навіть моєму батькові (знайшли ж десь ще номер…). Зазвичай, коли зв’язуються з нами, просять прибрати фото і відео з ними із соціальних мереж. Тривіальні теми для розмов – поїздка в ліс і «Вася, пошкодуєш».

С.Т .: Найяскравіше, що запам’яталось: «Наступного разу ви підете звідси ногами вперед» (сміх).

«Двійка» – 10 тисяч, дебош у гуртожитку – до 15-ти

– Що скільки коштує? Які негласні розцінки, наприклад, на поселення у гуртожитки?

 В.К .: Все залежить від конкретного факультету і закріпленого за ним гуртожитку. Скрізь свої розцінки, локальні схеми, і масштаби корупції. Але, якщо гуртожиток «проблемний», то спочатку студента відправляють в кінець черги. Тим самим змушуючи студентів зробити так, щоб вони самі захотіли дати комусь «кілька томиків Шевченка».

У десятому гуртожитку економічного факультету, за яке ми бралися навесні, система працювала приблизно таким чином: поселення в гуртожиток – приблизно 5-7 тис. грн; ціна за «двійку» (двомісну кімнату. – Ред.) могла доходити і до 10 тисяч.

Ситуація з «економом», в порівнянні з іншими гуртожитками, показова. Там це все набуло зовсім нахабну форму. На одноразовому платежі історія не закінчувалася. Існувала ціла система оплати різних «косяків». Наприклад, за порушення правил гуртожитку (гучна музика, куріння на території і т.д.) доводилося платити від 5 до 15 тисяч гривень, залежно від того, що накоїв. Інакше – виселення.

С.Т .: Нас інформують, що схему курували заступник декана з виховної роботи Наталія Бутенко та аспірант економічного Валерій Качалай, мабуть, в ролі касира.

До речі, Бутенко як тільки почалася перевірка, вирушила у безстрокову відпустку десь на півроку.

– Адміністрація університету про це «не в курсі»?

В.К .: Ну звичайно. Студенти теж воліють мовчати. Але є, звичайно ж, і ті, хто говорить про це. А от деяким людям, у яких є гроші, прикольно платити і мати кращі умови, ніж в інших. Проблема в тому, що хлопці пишуть про корупцію в особистому листуванні, але говорити відкрито – «ні, вибачте».

С.Т .: Студенти бояться публічності. Їх просто виселять із гуртожитку.

– Проректор КНУ Володимир Бугров організував гарячу лінію, куди можна повідомити про корупцію під час сесії. Працює?

В.К .: Ця ініціатива в чомусь лицемірна. Я дивлюся на неї як «З’явилися хлопці, які борються з корупцією? О, а ми ж теж з нею боремося ».

Створення гарячої лінії суперечить словам, які адміністрація нам заявляла під час особистої бесіди. За задумом Бугрова, в разі корупції, студент звертається до адміністрації, яка і буде проводити розслідування! Хоча той же Бугров раніше нам говорив про те, що з подібними питаннями студенти повинні звертатися в правоохоронні органи, пригадуючи при цьому 1937 і «гоніння за відьмами» з якихось анонімним скаргами. І тут же він робить протилежне – чистий піар.

– Чи є ті, хто не згодні з вашими поглядами?

В.К .: Так, є, але ми не згодні з їхніми аргументами. Вони вважають, що наші дії руйнують честь та імідж університету. Але це повна нісенітниця! Це скоріше до питання ура-патріотизму.

Можна нескінченно довго ходити по червоному корпусу і говорити «Шева – найкраща», а можна любити університет інакше: помічати і виправляти його недоліки. І чомусь деякі цей підхід не сприймають.

– А чи не боїтеся залишитися без диплома?

В.К .: Мені всі про це говорять: «Не довчишся, тебе відрахують». Знаєте, це питання до громадянської свідомості. Ми особисто готові пожертвувати вищою освітою заради подібних цілей.


Богдан Амінов.

Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх