PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

Свавілля реєстраційної служби позбавило європейський Юнікредит Банк майна на $40 млн.

Державна реєстраційна служба міста Києва, використовуючи підроблені документи і схему “вертольотів” в суді, позбавила міжнародний Юнікредит Банк (в особі Укрсоцбанку) права власності на офісну будівлю.


Державна реєстраційна служба міста Києва, використовуючи підроблені документи і схему “вертольотів” в суді, позбавила міжнародний Юнікредит Банк (в особі Укрсоцбанку) права власності на офісну будівлю.

Експерти сходяться на думці, що це стало можливим в результаті домовленості представника Держреєстраційної служби і позичальника банку.

Нагадаємо, що офісна будівля по вул. Амосова, 12, корпус C (одна з веж HorizonPark) перейшла у власність Юнікредит ще в 2013 році в результаті рішення суду щодо несплати іпотечного кредиту позичальником. Мова йде про кредит у розмірі 200 млн. доларів, який Юнікредит Банк (тоді ще ПАТ Укрсоцбанк) видав групі компаній ІСА Прайм Девелопментс у 2007 році для будівництва офісних будівель в Києві, вартість яких оцінювалася в 40 млн. дол США. Згадані вежі HorizonPark є одними з цих будівель.

У 2008 році ІСА припинила виплату кредиту, відмовившись від лояльних пропозицій Юнікредит Банку щодо реструктуризації боргу.

При цьому без погодження з банком переоформила іпотечне майно, зокрема, й одну з офісних веж, на інших осіб шляхом укладення договорів інвестування, що є грубим порушенням закону. Так, одним з так званих “інвесторів” стала компанія ТОВ Проект-А, яку пов’язують з власником Фінексбанку Сергієм Осьмухіним.

Згідно із законодавством, незабаром у судовому порядку ці договори були визнані недійсними.

Після численних судових позовів у квітні 2013 року Державною реєстраційною службою міста Києва було визнано право власності на іпотечне майно за Юнікредит банком. Але на цьому представники ТОВ Проект-А не залишили спроб заволодіти офісним центром.

Три роки потому вони знову підняли питання права власності на одну з веж. C цією метою Проект-А з київською адресою реєстрації на 2 тижні змінив своє місцезнаходження на м. Ніжин Чернігівської області та звернувся до місцевого суду.

Після того, як з боку Проект-А було подано близько 13 судових заяв, Чернігівський окружний адміністративний суд в особі судді Скалозуба Ю. А. за годину виніс потрібне для Проекту А рішення. А саме – скасував рішення Державної реєстраційної служби Києва від 2013 року.

Як зазначають юристи, сам факт того, що Проект-А тимчасово змінив своє місцезнаходження на Чернігівську область вже свідчить про спробу потрапити в “потрібний” суд. А факт подачі близько 13 позовів прямо свідчить про використання так званої схеми “вертольотів”, коли заявник подає необмежену кількість позовів до тих пір, поки не потрапить на “потрібного” йому для розгляду справи суддю.

Це вже не кажучи про низку порушень, які супроводжували винесення такого рішення Чернігівським судом. Зокрема, суддя Скалозуб не допустив до судового процесу представників Юнікредит банку, вів постійне смс-листування під час засідання суду, що може свідчити про те, що Скалозуб приймав якісь “поради” по справі.

Тим не менш, Юнікредит банк успішно оскаржив постанову Скалозуба в Київському апеляційному суді.

Але незважаючи на це вже 7 жовтня Державна реєстраційна служба Києва в особі державного регистаратора Ірини Бродюк виконала постанову Чернігівського суду. Все це здійснюється всупереч факту “фіктивності” рішення Чернігівського суду, всупереч оскарженню Банком і самою Реєстраційною службою даного рішення.

Такі дії держреєстратора Бродюк призвели до незаконного позбавлення Юнікредит Банку права власності, які очевидно стали можливими виключно завдяки корупційній складовій в суді та реєстраційній службі.

Міжнародні експерти підкреслюють, що подібне беззаконня по відношенню до європейського банку дуже болісно позначається на інвестиційній привабливості України. І це в той час, коли країна вкрай потребує іноземних грошей.

Банк вже направив відповідні заяви в правоохоронні та державні органи, але реакції не було. Така поведінка держорганів йде врозріз із заявами президента України, які він зробив на зустрічі з головою правління Юнікредит Банку Джузеппе Віта в червні цього року. Тоді Петро Порошенко пообіцяв керівнику UniCredit прозорість для інвесторів, заявивши, що економічна політика України та законодавчі зміни націлені на встановлення максимально прозорих умов для бізнесу, в тому числі – іноземного.

Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх