PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

Харчування у школах та дитсадках: контроль і заборонені продукти (ІНФОГРАФІКА)

Після відміни у січні Кабміном безоплатного харчування для учнів 1-4 класів, які не є малозабезпеченими, батьки стали набагато уважніше ставитися до того – як, коли і за скільки годують їх дітей.

Після відміни у січні Кабміном безоплатного харчування для учнів 1-4 класів, які не є малозабезпеченими, батьки стали набагато уважніше ставитися до того – як, коли і за скільки годують їх дітей.

Зібравши питання, які турбують наших читачів,  сайт Fakty.ictv.ua ретельно розібрався в цій темі. В цьому нам допомогли експерти: головний спеціаліст департаменту реформування та державного санітарно-гігієнічного нагляду Держсанепідслужби України Тетяна Сомова, голова ради Дніпровського району м. Києва Оксана Мерінова та голова львівського об’єднання Громадський контроль Андрій Скоп.

1. Хто має тепер право отримувати безоплатне харчування у школі, а хто – ні?

 Згідно з новою Постановою Кабміну №16, право на безоплатне харчування у школах мають тільки діти-сиріти, діти, позбавлені батьківської опіки, діти з особливими освітніми потребами, які вчаться у спеціальних та інклюзивних класах, а також учні 1-4 класів з малозабезпечених сімей. Раніше безкоштовно харчувалися усі діти 1-4 класів, тепер рішення про харчування цієї категорії та усіх інших (наприклад, дітей бійців АТО) місцеві чиновники затверджують з власної згоди.

2. Чому дитина, яка відноситься до пільгової категорії, сніданок отримує безкоштовно,  а за обід під час знаходження в групі продовженого дня треба платити?

 Тому що згідно з законодавством, рада будь-якого населеного пункту зобов’язана виділити кошти тільки на одноразове на харчування усіх дітей-пільговиків. 

3. Чи змінилося щось в цьому році для вихованців дитячих садочків? 

 Щодо пільговиків, то не змінилося нічого. Але змінилося для усіх інших. Квитанції, які сплачують батьки за дітей у будь-якому державному садочку, містять суми лише за харчування згідно того, скільки днів дитина відвідувала заклад (усі інші витрати сплачує держава). Але батьки завжди сплачували лише частину усієї суми. І якщо раніше цей відсоток визначали депутати Верховної Ради, складаючи бюджет країни на поточний рік (наприклад, у 2015 році для мешканців міста платня складала 60%, а для сільської – лише 40%), то в цьому році цей відсоток також визначають органи місцевого самоврядування. Тобто, якщо в бюджеті окремого місцевого пункту не вистачає грошей, то уся сума може бути покладена на плечі батьків.

4. Скільки сьогодні по Україні коштує шкільний обід і скільки – харчування у дитячих садочках?

Оскільки чітко зафіксованих цифр немає, в різних населених пунктах вартість денного харчування (мається на увазі сніданок, обід, полуденок та вечеря) в садочках сильно відрізняється в залежності від цін на продукти харчування у регіонах. Наприклад, по Києву, де адміністрація кожного району встановлює свою ціну, цього року вона становить в середньому 23,76 грн. на одну дитину на день, у Хмельницькому – 16 грн, у Одесі – 28 гривень, у Дніпродзержинську – 12,88 грн, а по селам Черкащини – від 19 до 26 гривень.

Теж саме і у школах. Наприклад, у Києві вартість харчування учнів 1-4 класів у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016 році в середньому по місту становить 10,80 грн. на 1 дитину, на день. У Львові обід школяра коштує 9, 40 грн, в Одесі – 9,8 грн, у Дніпропетровську – 10 грн.

В селах – суттєво менше. Наприклад, в селах Ізмаїльского району  районо виділіло на пільгові категорії дітей – по 11,38 гривень на кожного, а на звичайних дітей – лише 3,95 гривень на дитину, запропонувавши селам додати до цих грошей де скільки зможуть для своїх мешканців. Таким чином вартість обіду у деяких селах сягла аж 5 гривень.

5. Чи можуть школи взагалі нагодувати дитину на якихось 5-7 гривень?

 Усе дуже диференційовано. Наприклад, у Черкаському районі, де на харчування дітей початкової школи районна рада виділяє лише 6 гривень на день, а для старших школярів, які мають пільги на отримання безоплатного харчування – 7 гривень на день, у деяких школах харчування учнів може бути краще, ніж у столичних.

– Тому що майже кожна школа у нас має підтримку від сільгосппідприємств району, звідки може отримувати  овочі, борошно, крупу, яйця, м’ясо. Також своїми силами скидаються батьки, бо багато хто з району має свої наділи та городи. Наприклад, на початку року десь приносять три відра картоплі, десь – відро,  – розкрила нам таємницю начальник Черкаського районного відділу освіти Людмила Григорчук. Ця ситуація є досить типовою для сільських районів країни.

6. Тобто, батьки можуть впливати на здешевлення обіду для своїх дітей?

 Де-факто, так відбувається у багатьох сільських школах, а також дитсадах по усій країні, бо інакше їм не вижити. Але де-юре – це протирічить законодавству і санітарним нормам. Усі харчові продукти, які потрапляють до харчоблоку навчального закладу, повинні мати документи, що засвідчують їхню якість та безпеку.

Також батьки не мають права скидатися на будь-які витрати, пов’язані з харчуванням дітей. Кошти виділені на харчування дітей не можуть перераховуватися безпосередньо на навчальний заклад, так як школи і дитячі садочки не є окремими юридичними особами та не мають своїх рахунків (за винятком приватних закладів). Тому навчальний заклад по суті не надає послуг з  харчування, такі послуги надає організація, яка виграла тендер. Ці тендери проводять районні адміністрації. Обрані  постачальники беруть в оренду шкільні приміщення і повністю організують процес харчування – від закупівлі харчів до прибирання в їдальні.

7. Чи означає це, що батьки не можуть впливати на організацію харчування дітей?

 Зовсім не означає. Навпроти, багато питань виникає через те, що батьки часто лінуються звернути увагу навіть на елементарні речі, хоча не мають права стояти осторонь, коли мова йде про здоров’я їх дітей.  Але за останні два роки батьки стали частіше самоорганізовуватися, вони створюють комісії громадського контролю за якістю харчування, до складу яких входять батьки, вчителі, старшокласники. Основною метою роботи таких комісій є здійснення контролю за організацією якісного харчування, роботою харчоблоку, організацією постачання продуктів харчування. Батьки можуть працювати в складі комісій, маючи доступ до їдальні, санітарну книжку та відповідний санітарний одяг. А ефективність такого контролю залежить від зацікавленості та об’єднаності батьків.

8. Що може проконтролювати одна мама чи батько у їдальні навчального закладу?

 Кожна мати чи батько мають право зайти у їдальню школи чи дитсадка і поцікавитися, що їсть її дитина. Ніхто – ні охорона школи, ні директор – не може заборонити батькам реалізувати це право, якщо їхня дитина навчається в цьому закладі! Щоправда, окремі батьки не можуть просто так (без санітарної книжки, спецодягу) зайти у харчоблок, але й туди можна хоча б зазирнути, щоб побачити, чи у належному стані там чистота і зовнішній вигляд працівників. Отже, окремі батьки можуть зробити таке:

– спробувати рукою тарілку: чи їжа, яку дали дитині, тепла, чи холодна;

– перевірити чистоту їдальні та посуду, в якому подають їжу дітям;

– купити собі порцію їжі у шкільній їдальні і скуштувати її, щоб переконатися, що все свіже і доварене.

У їдальні чи в дитячому садочку має бути меню-розклад на кожен день (склад та кількість продуктів заздалегідь затверджується у райадміністрації) та примірне двотижневе меню, погоджене власником закладу та територіальним органом Дерпжсанепідслужби. Усі дані, вказані в меню, мають відповідати тому, що дитина має на тарілці згідно її вікової групи.

Можна зважити порцію, щоб переконатися, що усі складові порції відповідають затвердженим ваговим нормам. Ваги для цього мають бути або у самій їдальні, або у харчоблоці, в останньому випадку можна попросити працівників провести цей вимір, та простежити за вагою, не заходячи у харчоблок.

У їдальні, або поряд, обов’язково повинні бути створені умови для особистої гігієни, а саме: рушники, мило біля раковини, щоб діти змогли вимити руки.

Згідно з санітарними нормами, у кранах їдальні повинна бути не тільки холодна, але й тепла вода.

Харчування

Батьки можуть перевірити, чи немає серед продукції, яка продається у буфеті школи, забороненої (перелік буфетної продукції, погоджений із територіальним органом Держсанепідслужби, повинен бути вивішений перед буфетом).

Варто звертати увагу і на зовнішній вигляд працівників: усі мають бути у спецодязі, волосся має бути підібране і заправлене під головний убір. Працівники харчоблоків мають працювати тільки здоровими, без шкіряних висипів (це щоденно має перевіряти працівник закладу, який відповідає в ньому за харчування дітей, наприклад, медсестра чи завуч). Також порушенням норм вважається, якщо нігті працівника пофарбовані лаком і якщо на них є ювелірні прикраси (камінець з каблучки може впасти у їжу а потім – до тарілки дитини).

9.Що обов’язково має бути в тарілці школяра або вихованця дитячого садочку?

Раціональне   харчування  в   навчальному закладі передбачає обов’язкове складання меню. Примірне  двотижневе  меню  складається  з  урахуванням забезпечення   сезонними   продуктами: свіжими  (консервованими, квашеними)  овочами,  ягодами,  фруктами  (сухофруктами),  соками, варенням  тощо.

Як приправи і спеції у літній і зимовий періоди року дозволяється використовувати зелень петрушки, кропу, селери, цибулі,  часнику  тощо,  лавровий  лист,  сік  лимона  або лимонну кислоту. 

Зелень  може  бути парниковою або вирощеною у відкритому ґрунті.

У  харчуванні  дітей  забороняється  застосування  оцту, натуральної кави, напоїв з неї.

Харчування

Харчування  дітей здійснюється  відповідно  до  норм, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від  22.11.2004 N  1591  Про  затвердження  норм  харчування у навчальних та оздоровчих закладах, де визначено розподіл продуктового  набору  за основними групами та видами продуктів  (у  відсотках).

До рекомендованого продуктового набору входить: хліб житній та пшеничний, різні крупи, бобові, макаронні вироби, картопля, овочі різні, фрукти свіжі, цитрусові, соки, фрукти сушені, кондитерські вироби, цукор, мед, масло вершкове, олія, сало, молоко, кисломолочні продукти,  яйця, сир кисломолочний, сир твердий, сметана, м’ясо, м’ясопродукти, риба, рибопродукти, какао, чай, борошно пшеничне, дріжджі, сіль, сіль йодована, лавровий лист, сухарі панірувальні, томатна паста, ванільний цукор, кислота лимонна. Важливо правильно  поєднувати  продукти  і  страви. 

При  видачі  на перше розсольнику,  овочевого супу,  борщу  на  друге  необхідно  давати гарнір із крупів, макаронних виробів, комбінований гарнір, а також овочевий салат або овочі.  При видачі на перше круп’яного супу  на друге  рекомендується  гарнір  з  овочів.  Перед обідом дітям слід давати свіжі овочі або соління (морква,  цибуля,  часник, помідор, огірок тощо) у кількості 10-50 г для підвищення апетиту, засвоєння їжі.

До речі, шановні батьки, такий же перелік має бути при харчуванні дитини і вдома.

10. Часто меню дитячих садочків складається переважно з молочних продуктів. Чи це нормально?

Дитячі садочки мають дотримуватися чітко прописаних норм. А згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 р. N 1591 у дошкільних закладах протягом доби в раціоні однієї дитини передбачено аж до 500 мілілітрів молочної продукції! Але це зовсім не означає, що дитині можуть давати протягом дня лише молочну кашу. Ця норма має бути розподілена між різними стравами – тією ж кашею, варениками, запіканками, какао на основі молока тощо.

11. В деяких дитсадах дітей годують ковбасою, консервами, у шкільних буфетах продаються снеки з консервантами. Хіба це припустимо?

Ковбасні вироби вважаються м’ясопродуктами, які теоретично припустимі в тарілці школяра чи навіть дитсадовця. Але! Ось перелік продуктів, які суворо заборонені санітарними нормами до використання їх у харчуванні дітей: м’ясо та яйця водоплавної птиці, м’ясо, яке не пройшло ветеринарного контролю, м’ясні обрізки, субпродукти (діафрагми, кров, легені, нирки, голови тощо), за винятком печінки та язика, а також свинина жирна (ІІ категорії), свинячі баки, річкова та копчена риба, гриби, соуси, перець, майонез, вироби у фритюрі, у тому числі чіпси, вироби швидкого приготування, газовані напої, квас, натуральна кава, кремові вироби, вершково-рослинні масла та масла з доданням будь-якої іншої сировини (риби, морепродуктів тощо).

Харчування

У навчальних закладах забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти. Забороняється приймати продукти недоброякісні або сумнівної якості із закінченим строком придатності або на межі його закінчення. Тобто ковбасними виробами можна годувати дитину тільки якщо в них немає вищевказаних хімічних домішок.

Що ж стосується м’ясних та рибних консервів, то вони можуть вживатися як виняток, але без додавання олії, томату, оцту і тільки після їх термічної   обробки  при приготуванні  перших і других страв. Із консервованих фруктових компотів промислового виробництва можна готувати страви тільки після розведення та обов’язкового повторного кип’ятіння.

12. Куди звертатися батькам, якщо вони виявили порушення в їдальнях?

На батьківських зборах батьки можуть зробити журнал, який кладеться у їдальні на видному місці. Батьки, які виявили ці порушення, можуть записати у цей журнал, що саме не відповідає вимогам. Наприклад, “19.02. 2016 р. – їжа холодна, не відповідає запису у меню”. Потім раз на місяць береться цей журнал, викликається директор школи, викликається надавач послуг, робиться акт.

На підставі такого акту батьки мають звернутися  до міської чи селищної ради, якщо школа чи садок знаходяться на їх утриманні (це стосується і територіальних громад), чи до районних,  обласних управлінь освіти, до департаментів  освіти і науки, молоді та спорту та інші наглядові чи державні органи. Якщо мова піде про корупцію та кругову поруку – радимо звертатися до місцевих організацій громадського контролю і паралельно – в прокуратуру.

Альона Медведєва.

Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх