PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

Сьогодні 150 років від дня смерті Тараса Шевченка

47 років і один день прожив поет і мислитель. Тілом залишався у Петербурзі – душею линув додому, до України.


Тарас Григорович був освіченою людиною. Добре знав історію живопису, прекрасно володів польською, італійською, французькою мовами. Окрім того, його приймали при дворі, і сам цар Олександр ІІ прихильно ставився до поета.

Шевченка знала вся світська столиця. Однак вечорами, залишаючись на самоті, він думав про рідний край. І чим більше сумував, тим більше хотів затишку і родинного спокою.

Про останні роки життя поета написано багато біографічних довідок, а тепер, схоже, знімуть ще й художній фільм. Кабінет міністрів дав вказівку Мінкульту подбати про це  протягом наступних трьох років. Щоб до 200-річчя Кобзаря мати остаточно впорядковані не лише Шевченківські місця, а й провести у країні велику просвітницьку кампанію з популяризації творів та творчості поета. //ICTV

Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх