PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLmFkdGVsbGlnZW50LmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjExL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Українські ягідники за кордоном: реальні історії про зарплату та умови

Чимало українців виїжджають закордон на заробітки. Найпопулярніша професія – збирач ягід. Факти ICTV дізналися, скільки платять і як важко працювати на полях в іншій країні.

Далі – пряма мова збирачів ягід з досвідом Андрія Доманова, Тетяни Татарчук та Юлії Колачик.

 

Як влаштуватися

Андрій:

– Я в Німеччині збирав полуницю. Ми поїхали у рамках студентської програми. Про збір полуниці нам в інституті розповідали як про високоплачувану роботу. Є компанія, яка співпрацює з Національним університетом біоресурсів і природокористування України. Набирати студентів вигідно, бо сплачують менше податків.  У 2016 році  на одне місце було 7 претендентів.

Є ще варіант поїхати в Данію або Швецію на ферму. Потрапити можна через фіктивне оформлення студентом в якійсь навчальний заклад.

В Німеччину, а саме до міста Вансдорф, ми добирались на автобусі.

Всі витрати оплачували самі. На полі працювало приблизно 300 українців і стільки ж поляків.

Тетяна:

– Я працювала в Польщі, в місті Подсошніна, збирала чорницю приблизно півтора місяці. Про сезонну роботу дізналась в інституті: оголошувався набір студентів. Роботу в Польші організовувала компанія ТзОВ Плантація над Танвія.

В характеристиці, яку я отримала після закінчення роботи, було вказано, що ми проходили практику. Всі витрати на проїзд оплачували самі. Спочатку їхали потягом до Львову, а далі автобусом.

Юлія:

– Я була в Швеції. Працювала без контракту, тому не залежала від роботодавця. Ми їхали своєю машиною. Я була з батьками і братом. Мій тато був одним із перших українців, які там починали збирати ягоди. Тоді це все організовували поляки. Вони допомагали з візами, житлом, переїздом. Головне – мати орендоване житло і  машину.

 

Умови і житло

Андрій, Німеччина:

– Перші два рази ми жили у власника ферми. Житло і харчування надавали безкоштовно. Коли ми приїхали втретє, цією фермою вже керував його син. Він змінив умови: платив більше за кілограм полуниці, але брав гроші за харчування і за житло (близько 300 євро за сезон).

Кормили двічі на день: спочатку сніданок, а потім пайок у вигляді двох бутербродів, маленького батончика і соку. Вечерю готували самостійно.

Працювали поруч з Балтійським морем. Був час на походи пляж, подорожі в інші міста та країни. Про все можна домовлятися з роботодавцем.

Тетяна, Польща:

– Ми були в спеціальних гуртожитках.

Проживання – платне, його вираховували із заробітної плати. Готували самостійно.

Багато продуктів брали ще в Україні. Там купували лише солодощі, сосиски, кетчуп тощо.

Юлія, Швеція:

– Ми жили в гуртожитках для робочих. Вони, зазвичай, прив’язані до місць здачі ягід. Місце, де продають ягоди, називається скуп. На житло витрачали 50 шведських крон (приблизно 175 грн. – Ред.) за день на людину. На покупки цього року витратили більше 10 тис. крон (близько 35 тис. грн. – Ред.). В цю суму не входять витрати на паливо. Якщо економити, можна витрачати менше.

 

Робочий день

Андрій, Німеччина:

– Робочий день починався о 4.00 з виїзду на поле. Працювали до 11.00-12.00. У розпал сезону – до 15.00-16.00. В кінці сезону – до 08.00-10.00.

Тетяна, Польща:

– Робочий день починався о 07.00-08.00, закінчувався о 17.00. Зранку нас забирав автобус, їхали 40 хвилин. Всі працівники були поділені на бригади з бригадиром, який вів нас на поле.

Коли йшов дощ, ми не працювали. Але потім на полі стояла вода і було дуже важко: мокрі ноги, через це багато хто хворів.

Нам давали ящики, пластикові контейнери і кошики. Кошик прив’язували на пояс і ставили туди 4 контейнери для ягід. Коли вони наповнювались, ми перекладали їх в ящик, а потім ставили нові контейнери. Наповнений ящик (12 контейнерів) несли до машини на перевірку якості до бригадира.

Мали 1,5 години на обід. Могли бутерброди їсти прямо на полі, якщо мали повноцінний обід — йшли на базу, де в холодильниках залишали їжу.

Юлія, Швеція:

– Працювали приблизно з 08.00 до 17.00.

Найгірше працювати під дощем –  промокаєш, тому дуже легко захворіти.

Але, зазвичай, люди мають якісь дощовики і працюють в них.

Збирали чорницю і брусницю. Інколи збирали морошку. Крім того, інколи збирали лисички та білі гриби.

 

Оплата

Андрій, Німеччина:

– Зарплата залежить від кількості кг. Я їздив тричі, щоразу ціна була іншою. Спочатку 45 євроцентів за 1 кг полуниці (коли ягід ставало менше – ціна підвищувалася до 1 євро). У 2017-му платили 75 євроцентів за 1 кг.

Ми були зацікавлені більше працювати. Але були ледарі, які не хотіли працювати. Якщо часто пропускаєш роботу – відправляють додому. Люди могли і самі поїхати, коли розуміли, що така робота не для них. Таких було 10%. Часто примусово відправляють назад за порушення трудової дисципліни: пияцтво, прогули, крадіжки.

Через те, що в німців немає великого контролю, в українців була велика спокуса щось вкрасти в магазині. І таких випадків багато.

В середньому, я заробляв 2 тис. євро за сезон. Це дуже важка робота – завжди стоїш на колінах. Через 10 днів рганізм адаптується, але опухлі на колінах не зникають. І в дощ, і з росою треба працювати. Німці на цю роботу за таку оплату навіть дивитися не будуть.

Тетяна, Польща:

– Кущі з ягодами потрібно обірвати повністю. Деякі були двічі вищі за мене, тому важко було дістати. Оплата залежить від швидкості і якості роботи, тобто на скільки швидко зможеш заповнити ящик спілою ягодою. За один ящик 10 польських злотих (83 грн. – Ред.). За день збирала максимум 13 ящиків (1080 грн. – Ред.).

Привезла додому 6 тис. грн, не враховуючи подарунки і речі, які купувала в Польщі.

Юлія, Швеція:

– Ціна залежить від того, наскільки виконаний план з кількості ягід.  Часто гриби купують італійці або шведи з рук –  просто на їжу.

На чорницю у 2017-му платили максимум 21 крон (74 грн. – Ред). за кг, у 2016 році -17 (60 грн. – Ред.). Заа білі гриби  30-40 крон за 1 кг (105-140 грн. – Ред.). за лисички – від 60-120 крон (211-423 грн. – Ред.). На початку сезону було 180 крон (635 грн. – Ред.), але тоді їх важче збирати.

 

Хвороби 

Андрій, Німеччина:

– Ми оплачували страхування. У випадку хвороби покривають витрати. Якщо щось серйозне — відвозять в лікарню.

– Був випадок, коли людина втратила свідомість прямо на полі.

Він всю ніч пиячив, а коли приїхав начальник, всіх зібрав і хотів покарати винного, той втратив свідомість від хвилювання.

Тетяна, Польща:

– Одного разу дівчину вкусила змія. Все, що зробити роботодавці — відвезли в лікарню. Лікувалась вона за свій рахунок. Якщо захворів, можуть відвезти в аптеку. Але все купується за свій рахунок. Коли було дуже спекотно, мені стало зле. Роботодавці дозволили поїхати в гуртожиток.

Ірина Самосват. 

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка