PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLmFkdGVsbGlnZW50LmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjExL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Водохреща: що за свято?

19 січня православні українці святкують Водохреща або Йордан – третє і завершальне свято різдвяного циклу, день, коли освячують воду. В чому ж суть свята?

В цей день Іоанн Хреститель хрестив Ісуса в річці Йордан.

Сам звичай святкувати Хрещення Господнє з’явився приблизно у II столітті. Про нього побіжно згадує богослов Климент Олександрійський. Пізніше, у IV столітті, Афанасій Великий скаже про свято вже більш конкретно:

– Хто не прийме водного обмивання в день Хрещення Господнього, той буде відлучений від святих тайн на 40 днів. Тих, хто не тільки уникає води, але і взагалі відмовляється згадувати Хрещення, Афанасій називає єретиками, які заперечують Церкву.

Традиції на Водохреща

Приготування до Водохреща починається з вечора напередодні, на який припадала друга свята вечеря – так звана голодна кутя. На відміну від 6 січня не обов’язково було готувати усі 12 пісних страв. На вечерю подають смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. А ось 19 січня вже влаштовується пишний стіл з різними смаколиками.

Українці вірили, що опівночі перед Водохрещем вода в ріках хвилюється. Дехто посеред ночі йшов подивитись на це явище. А ще краще було набрати цієї води й заховати за образами на випадок поранення або тяжкої хвороби.

У православній традиції вважається, що вода набуває цілющих властивостей. Її освячують у храмах і на водоймах, де роблять ополонки для купання. Такі ополонки називають йордані – за назвою річки, де прийняв хрещення Христос.

Свячену воду давали випити кожному члену родини натщесерце.

Дівчата наливали воду у миску, кидали туди намисто або кетяг калини і вмивались – щоб бути вродливили. Воду давали й худобі, щоб хвороб не боялась.

Цією водою також освячували хату. Брали кілька стебел з дідуха та окроплювали всі кімнати, щоб нещастя оминади. Тим часом один із членів родини малював крейдою хрести на дверях та вікнах.

Існували й забобони. Кажуть, що в момент, коли священик занурює хрест у воду, всі чорти вистрибують з річки і залишаються на землі до того часу, аж поки хтось не прийде на річку прати білизну. Тож жінки намагались не робити цього хоча б тиждень, щоб чорти добряче померзли.

Заборони на Водохреща

У ці два дні важливо притримуватись певних правил:

– можна пірнати в ополонку, якщо дозволяє здоров’я;

– не можна сваритися, лаятися, йти з дому в гніві;

– також заборонено скаржитися, пліткувати та обмовляти;

– категорично заборонено прибирати, прати, в’язати і шити; будь-яку роботу в ці дні краще припинити;

– після Хрещення не можна ворожити, бо переворожиш долю в гіршу сторону.

Прикмети на Водохреща

Якщо цього дня йде сніг – буде багатий урожай.

Ясна погода – на посушливе літо.

Похмуро – на врожай.

Якщо вітер дме з півдня – літо буде грозовим.

За погодою 19 січня судили про те, яка погода чекає у грудні.

Читайте: Водохреща 2018: де купатися у Києві

Раніше Факти ICTV писали про 10 правил і помилок купання на Водохреща..

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка